Кераміка. Інструменти, матеріали та обладнання

Важливими складниками розвивального середовища для художньо-продуктивної діяльності з ліплення є матеріали й обладнання.

Глина — найбільш доступний природний матеріал для занять з ліплен­ня. В Україні глина трапляється практично у всіх місцевостях і має різно­манітні кольори: жовто-коричневий, білий, сірувато-білий, зелено-бла­китний, бурий, цеглянисто-червоний та інші.

Залежно від наявних домішок глини поділяють на масні і пісні. Масні глини пластичніші. Пластичність — це здатність збе­рігати форму без розривів і тріщин. Тому глину треба перевірити на плас­тичність: змочити грудочку водою, добре розім'яти, перетерти в руках і зліпити бублик. Якщо він не потріскається, а після висихання не розкри­шиться і не деформується, це означає, що глина придатна для ліплення.

Щоб приготувати глиняну масу, треба залити глину водою, добре роз­мішати, щоб була як густа сметана, і залишити на добу розкисати, або, як кажуть керамісти, розпускатися. Наступного дня добре розмішати, про­цідити крізь сито і залишити на добу. Вона відстоїться, опуститься на дно. Воду треба злити, а глину трохи підсушити. Готову глиняну масу вимісити як тісто, щоб з неї вийшло повітря, тоді під час висихання вироби не бу­дуть тріскатися. Робоча маса повинна бути помірно вологою, не приста­вати до рук, але й не бути крихкою. Чисту, однорідну глину можна збері­гати в целофанових пакетах чи пластмасових відерцях.

Висушувати вироби з глини потрібно спочатку у вологих приміщен­нях кілька днів, а потім у сухіших, але не біля батареї і не на сонці.

Пластилін — штучний матеріал, виготовлений на основі поєднання глини, воску, олії та барвників. Він пластичний, але пружний, тому перед застосуванням його треба розігрівати. Пластилін має багато кольорів і відтінків, його можна змішувати для отримання нових колірних відтінків. Пропорції для кожного кольору добираються окремо.

Для приготування пластиліну необхідного шматочки двох різних кольорів треба розігріти і скачати з них довгий циліндр, знову його розкачати і так доти, доки не вийде циліндр однорідного (без прожилок і плям) кольору.

Зараз продається пластилін не лише різних сортів, а й з різними влас­тивостями. Наприклад, німецький формопласт, який після закінчення роботи занурюють на кілька хвилин у кипень і вироби затвердівають по­дібно до гіпсу чи пластмаси.

Тісто для ліплення — м'який, приємний на дотик, пластичний мате­ріал. Можна використовувати звичайне харчове (тісто для крекера) і тех­нічне тісто. Для приготування технічного тіста треба змішати склянку бо­рошна зі склянкою солі «Екстра» та 1/3 склянки води. Дехто радить дода­вати столову ложку клею для шпалер або 1/2 чайної ложки маргарину. Борошно можна використовувати низькосортне пшеничне або суміш пшеничного із житнім. Тісто можна пофарбувати аніліновими, харчови­ми барвниками, порошком какао, розчинною кавою чи просто гуашевими фарбами. Для цього вливають барвник або всипають порошок і вимішу­ють до рівномірного забарвлення.

Вологий пісок — природний матеріал для ліплення на вулиці і в при­міщенні, якщо створено відповідні умови. Специфіка матеріалу дає змогу виготовляти різноманітні об'ємні і рельєфні зображення способом фор­мування (заповнення і вивільнення форм). Вироби із піску мають узагаль­нені форми без особливої деталізації. З піску можна ліпити скульптури, додаючи в нього клей. Деталізувати, декорувати, акцентувати образи мож­на галькою, мушлями, черепками з майоліки.

Віск, парафін. Під час нагрівання стають пластичними. Працювати з ними треба швидко, бо при охолодженні матеріал твердіє. Фігурки з вос­ку і парафіну виходять блискучі, гладенькі, приємні на дотик. З цих мате­ріалів можна відливати скульптурки, використовуючи пресформи (фаб­ричні або виготовлені з пап'є-маше).

Сніг, лід. Липкий сніг використовується взимку для ігрового ліплення. Можна використовувати різні способи створення скульптури: наліплю­вання, доліплювання, «обрізання», зішкрібання. Для надання виразності фігурам їх можна розмалювати фарбами, чорнилом, сажею, інкрустувати вставками із камінчиків, вуглинок, кісточок із фруктів, насіння тощо.

Робоче обладнання

Дошки. Ліплення виконується на робочих дошках з дерева, пластику, лінолеуму прямокутної, квадратної або круглої форми.

Турнетка «станок» — ручний міні-гончарний круг, що обертається і до­помагає під час роботи оглядати скульптуру з усіх боків, надавати їй до­вершеності. Можна використовувати в роботі з дітьми середнього і стар­шого дошкільного віку, коли потрібно поверхню виробів згладжувати, де­корувати рельєфами, наліпленнями.

Стеки. Це інструменти фабричні (з пластмаси) і саморобні (з дерева) для надрізання заготовок, вирівнювання поверхні виробу, розрізання час­тин, виготовлення отворів, примазування частин, нанесення рельєфів.

Петлі. Інструменти для видалення зайвої глини. Це дерев'яні палички із закріпленими на кінцях дротами-петлями або різачками-петлями, різ­ними за розмірами і конфігурацією.

Інструменти для декорування. Це прилади, за допомогою яких на глині можна робити цікаві відбитки: палички з кінчиками-штампиками у формі трикутників, кружечків, квадратів, рисок, зірок, а також побутові дрібнич­ки (кришечки з пляшок, пробки, гайки тощо).

Ганчірки, поролонові губки. Товста волога ганчірка або губка необхідна, щоб витирати інструменти, пальці, зволожувати поверхню виробу. Треба трима­ти її на мисочці, щоб не забруднювала і не зволожувала стіл. Суха ганчірка прислужиться тоді, коли треба, щоб інструменти і пальці були сухими;

Гумові груші. Інструменти для розмальовування скульптур і виробів із глини ангобами чи іншими фарбами. У кінчики груш вставляються ко­роткі (2—3 см) соломинки чи обрізки стрижня від використаної кулькової ручки, через які витискується барвник. Лінії, виконані таким інструмен­том, виходять однакової товщини, їх можна швидко і вправно малювати, а також виконувати контури різних конфігурацій, малюючи листя, квіти, птахів, риб та зафарбовуючи їх.

Пензлі. Використовуються для покриття виробів ангобами та розмальо­вування візерунками. Можуть бути тонкими, плоскими і широкими, але переважно м'якими.