Кембрійський вибух. Різноманітність форм давніх тварин. Дослідження «Жалкі — примітивні багатоклітинні тварини».

Опрацювати презентацію Кембр. період.pptx

Кембрійський період (кембрій) – перший геологічний період палеозойської ери і фанерозойського еону загалом. Почався 541,0 ± 1,0 млн років тому, а закінчився 485,4 ± 1,9 млн років тому. Отже, кембрій тривав приблизно 56 млн років.

Під час кембрію океани поступово насичувались киснем. Незважаючи на те, що до початку періоду в атмосфері уже було досить багато кисню, лише в кембрії, коли значно зменшилась кількість аеробних бактерій, зріс рівень кисню в океанічних водах. Цей розчинений кисень, можливо, спровокував Кембрійський вибух.

Органічний світ

Так званий Кембрійський вибух, який відбувся на самому початку Кембрійського періоду – це раптова поява і швидке розселення форм з твердим мінеральним скелетом: фосфатним, вапняним, кремнієвим. До них належать хіоліти, акрітархи, хіолітельмінти, строматопороідії, гастроподи, мшанки, пелециподи (двостулкові), брахіоподи (плечоногі) і археоціати – найдавніші рифоформуючі організми, які повністю вимерли до кінця раннього кембрію.

У кембрії рослини були представлені здебільшого водоростями. Питання про існування вищих наземних рослин в цей час залишається відкритим: відомі нечисленні суперечливі залишки і відбитки, видова приналежність яких досі невизначена.

Головними представниками тваринного світу кембрійського моря були схожі на ракоподібних трилобіти. Панцир трилобіта був поділений на три повздовжні та поперечні частини. Ротовий отвір містився на нижньому боці голови; на верхньому – розташовувалася пара очей. Трилобіти пересувалися морським дном, збираючи і поїдаючи дрібні організми та їхні рештки. Водночас із трилобітами в стародавніх морях мешкали примітивні плечоногі, голкошкірі, черв’яки, медузи та губки.

Головними представниками тваринного світу кембрійського моря були схожі на ракоподібних трилобіти. Панцир трилобіта був поділений на три повздовжні та поперечні частини. Ротовий отвір містився на нижньому боці голови; на верхньому – розташовувалася пара очей.

На трилобітів полювали аномалокаріси членистоногі з класу дінокарид, які використовували для плавання гнучкі бічні лопаті. Це найбільші тварини кембрійського періоду: довжина тіла зазвичай не перевищувала 60 см, але інколи досягала 2 метрів.

Однієї днини відомий натураліст XVII– XVIII століть Антоні ван Левенгук, розглядаючи водяні рослини за допомогою своїх дивовижних мікроскопів, помітив цікаву тваринку з багатьма щупальцями. Учений замалював цей організм і забув про нього. Тільки через сорок років молодий швейцарський учитель Авраам Трамбле (1710–1784) почав вивчати цю тварину. Як з’ясувалося, її можна розрізати на двісті частин – і з кожної виросте новий організм! Істоту назвали гідрою, тому що схожа на міфічну лернейську гідру.

Ектодерма утворена епітеліально-м'язовими, жалкими, нервовими, статевими і проміжними (неспеціалізованими) клітинами.

Ентодерма представлена ​​травно-м'язовими і залозистими клітинами.

Схема будови кишковопорожнинних (на прикладі гідри прісноводної)

Функції клітин кишковопорожнинних:

1. Епітеліально-м'язові (шкірно-м'язові) клітини виконують покривну функцію. Вони мають м'язові відростки, які забезпечують рух кишковопорожнинних.

2. Жалкі клітини мають капсулу, заповнену отрутою, яка паралізує жертву (нейропаралітична дія). У капсулу занурена жалка нитка. На поверхні клітини розташований чутливий волосок. При дотику до цього волоску жалка нитка викидається назовні і входить у тіло жертви.

3. Нервові клітини мають довгі відростки, які разом утворюють нервову систему. Така нервова система називається дифузною.

Нервова система і сприйняття гідрою подразнення

4. Статеві клітини (яйцеклітини та сперматозоїди) забезпечують статеве розмноження кишковопорожнинних.

5. Залозисті клітини продукують ферменти, які перетравлюють їжу у кишковій порожнині (це внутрішньопорожнинне травлення).

6. Травно-м'язові клітини мають джгутики і псевдоніжки. Джгутики переміщують воду з частинками їжі, а псевдоніжки, що утворюються, захоплюють її. Подальше травлення відбувається у травних вакуолях (це внутрішньоклітинне травлення).

7. Неспеціалізовані (проміжні) клітини здатні перетворюватися у будь-який тип клітин, забезпечуючи регенерацію (відновлення втрачених частин) кишковопорожнинних.

Опрацювати стор.37-39, виконати біологічне дослідження "Жалкі-примитівні багатоклітинні тварини" та домашнє завдання на стор.40-42.