«Календарний та історичний час».

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Пояснити зміст прислів’я:

• Згаяного часу і конем не доженеш.

• Час минає, а не вертає.

• Час усього навчить.

МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Історія як наука тісно пов’язана з часом. Щоб вивчати події минулого, з’ясовують, коли вони відбулися, які події відбулися раніше, а які пізніше, якою є тривалість події, як вона співвідноситься з іншими подіями. Важливо знати тривалість події, коли вона почалася, а коли скінчилася. Для вивчення історії важливо знати відповідь на запитання «Коли?» та «Як довго?».

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІЛУ

Розповідь вчителя

«Урочиста дата», «дата народження» – дата – точний календарний час будь-якої події. Подія, що відбулася в певний час і у певній частині простору, – історичний факт.

Дата події – час, місце події – простір. Простір минулого відображено на історичних картах. Природні явища призвели до створення календарю (поділ на роки, місяці, дні). Календар дає можливість визначити історичний час тієї чи іншої події.

Наука, яка систематизує послідовність історичних подій у часі, описує та вивчає, коли саме відбувалися певні історичні події, – хронологія («хронос» – час, «логос» – наука, вчення).

Дослідження історичних подій відбувається в хронологічній послідовності.

Лічбу років ми розпочинаємо з певної події.

Ера (з лат. «вихідне число») – новий період розвитку, що починається визначною подією.

Перший сонячний календар винайшли давні єгиптяни (в основу лягли зміни фаз Місяця). Єгиптяни поділили рік на 12 частин, 365 днів. День і ніч мали по 12 частинок (24 години).

Єгиптяни помітили, що під час літнього сонцестояння, після найкоротшої ночі на небі з’являється яскрава зірка Сіріус. У цей день і починався розлив ріки Ніл, від якої залежало життя і господарство Давнього Єгипту. Вони вирахували, що від однієї появи Сіріуса на небі до наступної проходило 365 днів. Цей довгий період вони розділили на 12 відрізків, по 30 днів у кожному (впізнаєте теперішні місяці?). А решту – 5 днів – помістили в кінець року. Так з’явився перший предок нашого календаря. Незабаром єгиптяни помітили дивне явище: Сіріус запізнювався! Кожні 4 роки зірка спізнювалася на добу. За календарем рік закінчувався, а зірка на небі не з’являлася! Календар поспішав. Науковці зрозуміли, що в їх розрахунках помилка і вирішили, що рік дорівнює 365 дням і 6 годинам. Різниця, здавалося б, невелика, але за чотири роки цей час сумарно дорівнює добі. Проте, давні єгиптяни не стали переробляти календар.

Зміни прийшли набагато пізніше (в 46 році до нашої ери) римський імператор Юлій Цезар вніс правки в календар єгиптян. У юліанському календарі (так його стали називати) довжина місяці була неоднаковою: в одному – 30, в іншому – 31, а в лютому і зовсім 28 днів. Саме до найкоротшого місяця раз на чотири роки стали додавати зайву добу, щоб календар не поспішав. Такий рік отримав назву високосного.

Ми користуємося зараз Григоріанським календарем, який був запроваджений 400 років тому Папою Римським Григорієм ХІІІ.

Відповідність століть рокам

Століття – «ст.», тисячоліття – «тис.».

100 р. – І ст., 101 р. – ІІ ст.

Шкала часу – умовний напрямок руху часу.

В Україні: літочислення бере свій відлік від народження Ісуса Христа.

Виконання вправ

ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 

        Розв’язання історичних задач:

1. У якому році, столітті, тисячолітті ми живемо?

2. Позначте у зошитах на лінії часу свій рік народження та роки народження своїх рідних. У якому столітті і тисячолітті вони народилися?

3. Уперше назва «Україна» з’явилася в 1187 р., а незалежною наша держава стала в 1991 р. Скільки років розділяє ця подія?