Італійські торговельні республіки. Реконкіста й утворення королівства Іспанія

Актуалізація знань

Подумайте, які географічні й інші умови сприяли розвитку торгівлі в середньовічній Європі. Якими досягненнями мусульманської цивілізації збагатилась європейські наука і культура?

1. ІТАЛІЙСЬКІ ТОРГОВЕЛЬНІ РЕСПУБЛІКИ ВЕНЕЦІЯ І ГЕНУЯ

Протягом Середньовіччя в Італії так і не було створено єдиної держави. Однак це не перешкодило їй зайняти провідне місце в Європі за рівнем господарського і культурного розвитку. Найбільш економічно розвиненими у Європі в XI—XV ст. були міста Північної Італії — Венеція, Генуя, Флоренція, Піза та ін. Цьому сприяли такі передумови:

• вигідне географічне розташування на перетині шляхів із Західної Європи до країн Сходу;

• історичний спадок та традиції Риму;

• об'єднання міст із селами (північноіталійські міста звільнилися від влади феодалів, підкоривши собі сусідні села);

• хрестові походи, під час яких північноіталійські міста встановили свою монополію на торгівлю зі Сходом.

У ХІ—ХІІ ст. італійські міста стали самоуправними комунами, які очолювали виборні консули (радники). У Венеції і Генуї влада належала не консулам, а дожу (вождю), якого обирали довічно. Міста-держави постійно ворогували між собою, це заважало об’єднанню Італії і прирікало її на роздробленість.

Палац дожів у м. Венеція, Італія (сучасне фото)

Поміркуймо!

В Азові була розміщена торговельна факторія Венеції, а у Феодосії — Генуї. Це були кінцеві пункти караванних торговельних шляхів, які вели з Індії через Середню Азію до Чорного моря.

• Поміркуйте, яку роль у торгівлі Венеції й Генуї відігравали їхні колонії в Північному Причорномор'ї, на території сучасної України.

оходи від торгівлі та виробництва товарів у підприємливих генуезців і венеціанців зростали завдяки їхній фінансовій діяльності. У ХІІІ ст. Флоренція почала карбувати власну монету — золотий флорин. Проте найпопулярнішими були північноіталійські золоті дукати, які в 1140 р. почали чеканити венеціанці.

Бурхливий економічний розвиток і передові на той час суспільні відносини перетворили Італію на найбільш розвинену країну Західної Європи XIV ст.

Золотий дукат XIV ст.

2. РЕКОНКІСТА. УТВОРЕННЯ ОБ'ЄДНАНОГО ІСПАНСЬКОГО КОРОЛІВСТВА. КОРТЕСИ

У 711-714 рр. Піренейський півострів завоювали араби та бербери, яких християни називали маврами (завойовники прийшли з Мавританії, що в Африці).

Одночасно з мусульманськими володіннями в Іспанії на півночі Піренеїв існували християнські держави. Християни прагнули реконкісти — відвоювання європейських земель у мусульман.

Відео «З історії зброї. Бомбарда» (тривалість 03 хв 27 с)

https://cutt.ly/xodnDmI

Варто запам'ятати!

Реконкіста (ісп. reconquistar — відвойовувати) — відвоювання християнами у VIII—XV ст. Піренейського півострова й інших територій, що були захоплені арабами та берберами (які пізніше отримали загальну назву «маври»). Реконкіста тривала близько восьми століть.

Феодали в ході Реконкісти одержали нові землі та посади на відвойованій території. У війнах брали участь і селяни. Вони отримали землю, особисту свободу. У відвойованих містах упроваджувалося самоврядування. Підсилювався вплив християнської церкви.

Результатом Реконкісти було утворення на півночі Піренейського півострова королівств Кастилія (у перекладі з іспанської — Країна замків) і Арагон, а в Піренейських горах — Наварри. На заході півострова з Кастилії виокремилося королівство Португалія. Протягом XIV ст. і більшої частини XV ст. Іспанія була розділеною.

У маврів на Піренейському півострові залишилася тільки одна багата територія на півдні — Гранадський емірат.

Діємо: практичні завдання

• 1. Визначте, з яких регіонів Піренейського півострова розпочався процес відвоювання християнами територій, захоплених арабами та берберами.

• 2. Установіть, де відбулася вирішальна перемога армій християнських королівств над мусульманами. За допомогою додаткових джерел підготуйте повідомлення про цю перемогу.

Держави Піренейського півострова у VIII—XIV ст. Реконкіста

Держави, що утворювалися на Піренейському півострові, були становими монархіями. Спочатку в Кастилії королі скликали на раду вищу світську й церковну знать. Пізніше на засідання почали запрошувати представників міщан і навіть вільних селянських общин. Так виникли збори представників станів — кортеси.

Варто запам'ятати!

Кортеси (ісп. cortes, від corte — королівський двір) — у державах Піренейського півострова станово-представницькі збори (парламенти), найдавніші на території Західної Європи (з 1137 р.). У сучасній Іспанії парламент називається Генеральними кортесами.

Наприкінці XV ст. шляхом династичної унії було об'єднано Арагон з Кастилією. Це сталося у 1479 р. завдяки шлюбу двох монархів — Фернандо ІІ Арагонського і Ізабель І Кастильської. Так було зроблено важливий крок до створення іспанської держави. У своїй боротьбі за сильну, єдину монархію Фернандо ІІ та Ізабель І шукали підтримки у католицької церкви.

У 1492 р. після тривалої облоги впала Гранада — останнє мусульманське володіння в Іспанії.

Історичні подробиці

Ще до шлюбу Ізабелла і Фердинанд домовилися допомагати одне одному і надавати підтримку в усьому. «Один важливий так само, як інший», — цей історичний напис було висічено над тронами подружжя в замку Алькасар у Сеговії.

3. ГОНІННЯ НА АРАБІВ І ЄВРЕЇВ

Іспанія була багатонаціональною країною. Понад пів тисячоліття на Піренеях жили маври, що сповідували іслам, і євреї, які були юдеями. Проте ревні католики Фернандо ІІ та Ізабель І прагнули позбавитись іновірців. У 1480 р. в Іспанії була введена інквізиція, детальніше про яку ви дізнаєтесь у наступному розділі підручника. Було встановлено нагляд за всім населенням країни, а найбільше — за маврами і євреями. Суд інквізиції міг за таємним доносом засудити будь-кого. Тисячі людей були страчені в жорстокий спосіб, ще більше — засуджені до ув'язнення.

Поміркуймо!

Чи трапляється в наш час нетерпиме ставлення до іншої культури, релігії? Чому така нетерпимість є шкідливою і небезпечною для всього людства? Які права людини при цьому порушуються?