Історія Давньої Греції

1. Які особливості визначають географічне положення Давньої Греції?

Давню Грецію називають колискою європейської цивілізації. Її витоки сягають межі 3 та 2 тисячоліть до н. е. Балканський півострів та острови Егейського моря були тим містком, який сполучав Європейський континент із державами Стародавнього Сходу.

Роздивіться карту на с. 91. Знайдіть на ній Балканський півострів, Егейське та Іонічне моря. У якій частині Європи розташовані ці географічні об’єкти? Покажіть історичні області Греції: Епір та Фессалію, Беотію та Аттику, Мессенію та Лаконіку. Які острови Егейського моря належали до території поширення грецької цивілізації?

Назви Греція та греки вживали римляни. Греки за давнини йменували себе за назвами племен (данайцями, ахейцями), згодом почали називати свою країну Елладою, а себе еллінами. Південна частина Балканського півострова, острови Егейського та Іонічного морів й узбережжя півострова Мала Азія - землі, які населяв цей народ.

Терени Давньої Греції, розташовані на півдні Балканського півострова, поділяються на три частини: Північну, Середню та Південну (півострів Пелопоннес). Це переважно гориста місцевість.

Північна частина, відділена горами й гірським хребтом, поділяється на 2 області: Епір на заході та Фессалію на сході. Землями Фессалії протікає ріка Пеней - найбільш повновода в Греції. Родючі ґрунти долини сприяли землеробству. Найвища гора Греції - Олімп (2917 м). Вона височить на північно-східному кордоні Греції. Потрапити з Фессалії до Середньої Греції можна було лише через вузький Фермопільський прохід між горами та узбережжям Егейського моря.

Середня Греція поділялася на 8 областей. Найрозвиненішими з них були Беотія та Аттика. Аттика вкрита горами й пагорбами. У ній переважають кам’янисті ґрунти й тільки зрідка трапляються родючі долини. Беотія має більш сприятливий для землеробства клімат.

У Південній Греції розташовані області з гарними умовами для землеробства - Мессенія та Лаконіка.

В Егейському морі розкидано багато невеликих островів, які славилися садами й виноградниками: Лесбос, Хіос, Самос, Родос. На островах Делос, Наксос, Парос було відкрито поклади рідкісного мармуру. Є в Егейському морі й великі острови - Крит, Фасос, Евбея. Дуже давно греки заселили узбережжя Малої Азії. Найвідомішими містами тут були Мілет, Ефес, Пергам.

Клімат у Греції м’який, з дуже спекотним літом і теплою дощовою зимою.

1. Визначте за картою на с. 91 місце розташування Давньої Греції. 2. На які три частини природа поділила Балканський півострів? 3. У чому своєрідність природних умов кожної із частин?

Які природно-географічні особливості відрізняли Грецію від країн Давнього Сходу? Як, на вашу думку, це могло вплинути на заняття її мешканців?

2. Яким заняттям населення сприяла природа Греції?

Гористий рельєф Греції мало придатний для землеробства. Проте природні умови спонукали ощадливо ставитися до землі, обробляти кожен її клаптик з винятковою старанністю. Грецькі угіддя не мали іригаційних споруд: каналів, гребель, дамб.

Греки вирощували пшеницю, жито, оливки, виноград. Особливу роль у сільському господарстві відігравало маслинництво. Маслинову (оливкову) олію використовували і як харчовий продукт, і як лікарську речовину, і як горючу речовину для освітлювальних приладів тощо.

Виноградна лоза на амфорі 550-525 рр. до н. е.

Надра Греції багаті на поклади залізної руди, міді, срібла, високоякісної глини, мармуру. Наявність таких корисних копалин зумовила розвиток ремесла, тож греки могли обмінювати ремісничі вироби на продукти харчування.

Кам’янисті схили гір не надто багаті на рослинність: вони здебільшого вкриті травами, кущами та низькорослими деревами, тож придатні для пасовиськ. На рівнинах тримали велику рогату худобу, коней, мулів, овець, кіз і свиней. У північних та західних районах Балканської Греції, а також на більшій частині Пелопоннесу розпросторилися ліси з дуба, дикого горіха, кипариса, піхти та ялин. У лісових нетрях водилися кабани, ведмеді, вовки, косулі, навіть леви.

Балканська Греція з усіх боків оточена морем. У багатьох місцях узбережжя створює зручні бухти. Усе це сприяло розвиткові судноплавства. Греки досконало знали море, а у 8 ст. до н. е. почали колонізувати інші райони Європи - Італію, Фракію, Причорномор’я.

Давні греки багато подорожували, шукаючи незаселені землі, придатні для землеробства. Вони вивчили все узбережжя Середземного моря, дісталися через протоки Геллеспонт і Боспор Фракійський до Понту Евксинського (у перекладі «гостинне море»). Так греки називали Чорне море.

Давній грек на керамічній посудині 570-550 рр. до н. е.

Що довідуємося про буденне життя давніх греків із зображень на посудинах? Чи тільки побутовими сценами оздоблювали свій посуд давні греки?

1. Роздивіться живопис на грецьких вазах. Яку особливість у способі розпису посуду помітили? 2. Поміркуйте, чому одну із зображених ваз називають чорнофігурною, а іншу - червонофігурною.

3. Хто населяв Грецію за найдавніших часів?

Про походження найдавніших жителів Балканського півострова майже нічого не відомо.

Наприкінці 3 тисячоліття до н. е. сюди прийшли племена ахейців, які підкорили місцеві племена й розселилися на всьому півострові. А в кінці 2 тисячоліття до н. е. з’явилися нові переселенці - племена дорійців. Тепер уже ахейцям довелося розчинитися в середовищі нових племен або піти в гори на менш родючі землі.

Унаслідок переселень на землях Еллади сформувалася грецька народність, що складалася із чотирьох великих племінних об’єднань: ахейців, іонійців, дорійців та еолійців.

Порівняйте географічне положення й природні умови Давнього Єгипту та Греції. Укажіть спільне та відмінне. Поміркуйте, чому греків називали морським народом.