Іменник як частина мови

До речі, назву іменник почали вживати з 1873 року. Її першим використав Омелян Партицький, який іменник називав речівником.

Випередити іменник у кількості слів неспроможна жодна частина мови. В 11-томному «Словнику української мови» нараховується близько 135 тис. слів. Серед них іменників майже половина. Порівняно з іменниками дієслів удвічі менше.

Іменники поділяються на дві групи: назви істот і назви неістот. Іменники – назви істот відповідають на питання хто? кого? кому? тощо, а іменники – назви неістот відповідають на питання що? чого? чому? чим? і т.д.

Категорія істот і неістот охоплює іменники з конкретним значенням.

До назв істот належать назви людей і тварин (шестикласник, соловейко, матуся), решта іменників є назвами неістот.

Граматичне поняття істот не цілком збігається з уявленням про живе у природі. Так, назви сукупності осіб (гурт, загін, натовп), назви мікроорганізмів ( бактерія, мікроб) у граматиці належать до неістот. Навпаки, до назв істот відносять різні міфологічні назви (чорт, відьма, Перун), назви померлих (небіжчик, покійник).

Прочитай прислів'я та прикмети

І.Зима радує снігами, а ліго пирогами. 2. Січень морозами лютує, а квітень тепло дарує. 3. Лунко потріскує лід — на міцний мороз. 4. Лютневий сніг весною пахне. 5. Раді люди літу, а бджоли — цвіту.

• Спиши. Підкресли іменники. Усно постав до них питання.

  Прочитай текст, уставляючи пропущені букви

  Настала (...?) з...ма, засипала (...?) землю сріблястим снігом. Скрізь (...?) намети снігові, а на д…ревах рум’яні, ч...рвоні яблука пломеніють. Звісно, ніякі це не (...? ) яблука, а (...?) красені (...?) снігурі. Вони і в сад залітають, і в парк, і на (...?) годівницю сідають, якщо бачать гам кл...нове, яс…нове або соняшникове (...?) насіння. Підсипай корму, не лінуйся! Тоді побачиш цих птахів зблизька.