ІІІ закон Ньютона

"Реактивна ступка, або Як Андрій відкрив третій закон Ньютона"

(історія за темою заняття очима ШІ)

Андрій, наш знайомий студент-фармацевт, отримав завдання приготувати порошок з дуже твердого мінералу. Для цього йому видали масивну мармурову ступку і важкий товкач.

— Нічого складного, — впевнено промовив він і з усієї сили вдарив товкачем по мінералу.

І тут сталося несподіване. У момент удару товкач з такою ж силою "відскочив" назад і боляче вдарив Андрія по пальцях.

— Ай! — скрикнув він, трясучи рукою. — Що за магія?

До нього підійшов літній провізор, пан Євген. — Не магія, Андрію, а третій закон Ньютона. — посміхнувся він. — "Сили завжди виникають парами. Сила, з якою одне тіло діє на друге, дорівнює за модулем і протилежна за напрямком силі, з якою друге тіло діє на перше".

Андрій здивовано подивився на ступку. — Тобто... коли я вдарив товкачем по мінералу... — ...То мінерал з такою ж самою силою "вдарив" по твоєму товкачу, — завершив думку провізор. — Це і є пара сил: "дія" і "протидія". Вони прикладені до різних тіл — одна до мінералу, інша до товкача, — тому вони ніколи не компенсують одна одну.

Андрій замислився. — Виходить, коли я йду, я штовхаю Землю назад, а вона штовхає мене вперед? — Саме так! — кивнув пан Євген. — І коли ракета злітає, вона відкидає гази вниз, а гази штовхають її вгору. Все у світі взаємодіє.

Андрій з повагою подивився на ступку. Вона більше не здавалася йому простою ємністю для подрібнення. Це був справжній тренажер з класичної механіки. Він обережно взяв товкач і продовжив роботу, але тепер уже з розумінням великого закону природи. І, звісно, тримаючи пальці подалі.

Згідно з третім законом Ньютона, чому товкач відскочив і вдарив Андрія?