Групи слів за походженням: власне українські і запозичені (іншомовного походження )слова

Лексикологія - розділ науки про мову, який вивчає лексичний склад української мови.

Лексика української мови за походженням неоднорідна. Ми вживаємо слова, що виникли в різні епохи і походять із різних джерел: власне українські слова та запозичені (слова іншомовного походження).

Найдавніші власне українські слова утворилися в той період, коли предки сучасних слов'янських народів жили на одній території. Тому в лексиці сучасної української мови є багато спільного з лексикою інших слов'янських мов

Одинакові слова з тим самим лексичним значенням уживаються для позначення:

• - родинних стосунків : мама, брат, сестра;

• - органів і частин людського тіла: серце, рука, голова;

• - тварин, рослин, явищ природи: сад, кінь, собака;

• знарядь праці : плуг, ніж, лопата.

• Власне українська лексика побутувала в живому мовленні Київської Русі та після її занепаду.

• Протягом багатьох століть виникали слова, характерні лише для української мови. Наприклад: сніданок, медок, борщ, узвар, віхола, гарний, дошкуляти, мрія, загалом, зайвий, плекати, вщерть, глузувати, височінь

• Власне українські слова мають певні фонетичні та словотвірні риси.

• До найважливіших фонетичних ознак належать, наприклад, чергування голосних: возити - віз; чергування та спрощення в групах приголосних : козак - козацький; радість- радісний.

• Словотвірні ознаки власне українських слів:

• - використання суфіксів -енн, -інн : визволення, розуміння; -иськ, - ань: дівчисько, здоровань.

• Окрему групу складають старослов'янізми: древо, врата, град, возвеличити, благословляти. Вони надають мовленню урочистості, поважності, небуденності.

• Слова, засвоєні українською мовою з інших мов, називаються запозиченими (іншомовними).

  Слова іншомовного походження становлять велику групу української лексики. Наприклад, з російської запозичено слова завод, хазяїн; із польської - барвінок, шляхетність.

• З грецької та латинської прийшли до нас слова клас, дисципліна, конституція, філософія, математика.

• Запозичення з німецької мови: орден, штат; з англійської: шхуна, мічман; із французької: атака, балет.

  Деякі запозичення стали загальновживаними: партизан, кімната.

• Окремі запозичення мають українські відповідники: дефект - недолік, апатія - байдужість.

• Щоб з'ясувати значення і походження іншомовних слів, треба користуватись словником іншомовних слів, тлумачним словником, перекладними словниками.

Дайте відповіді на запитання.

1.Чому в українській лексиці є багато слів, спільних з іншими мовами?

2. На які групи за походженням поділяється лексика сучасної української мови?

3. У які періоди формувалася власне українська лексика?

4. Для чого у мовленні використовують старослов'янізми?

5. Якими словниками слід користуватися, щоб визначити походження та написання іншомовних слів?

Установіть відповідність між власне українськими словами та запозиченими відповідниками їх. Наприклад: крамниця - маркет.

Екзамен, екстраординарний, конкурс, дистанція, конкуренція.

Відстань, суперництво, змагання, іспит, особливий.

У кожному рядку знайдіть "зайве" слово.

1. Мрія, виднокіл, веселка, графік.

2. Алфавіт, хурделиця, фонтан, фільм.

3. Чемність, лелека, красень, торт.

Доберіть слова, які відповідають таким значенням:

1. Особа, яка читає лекцію.

2. Глибокі знання в якій-небудь галузі знань.

3. Довгострокова позика.