Генетично модифіковані організми

Будь-який живий організм має тисячі певних ознак. За наявність цих ознак, у свою чергу, відповідає конкретний ген — маленька частинка молекули ДНК. Саме він визначає наявність тієї чи іншої ознаки ворганізмі. Якщо вилучити ген, що відповідає за ту чи іншу ознаку, то і сама ознака зникне. І, навпаки: коли додати новий ген — отримаємо і нову ознаку.

Генетично модифікованими називають організми, генетичний матеріал яких був змінений шляхом, що не відбувається в природних умовах, на відміну від схрещування або природної рекомбінації.

Генетична модифікація відрізняється від природних та штучнихмутацій саме направленою зміною генотипу. При цьому генетичний матеріал переносять з одного організму в інший, використовуючи технологію рекомбінантних ДНК. Якщо при цьому ДНК, яку переносять, походить з іншого виду, отримані організми називають трансгенними.

Комерційне культивування ГМО почало широко застосовуватися в середині 1990-х. З того часу їх використання зростає з кожним роком.

ГМО використовують в біологічних та медичних дослідженнях, виробництві ліків, генній терапії та у сільському господарстві. За допомогою ГМО вивчаються закономірності розвитку деяких захворювань, процеси старіння та регенерації. Генну інженерію використовують для створення нових сортів рослин, стійких до несприятливих умов середовища, гербіцидів та шкідників або рослин, що мають покращені ростові та смакові якості. Згідно з Міжнародною службою з придбання агро-біотехнічних розробок, у 2010 р. приблизно 15 мільйонів фермерів вирощували генетично модифіковані культури у 29 країнах. Найбільше вирощують генетично модифіковану сою, кукурудзу та бавовну.

Важливим моментом під час поширення та комерціалізації ГМО на світовому ринку є маркування продуктів із вмістом ГМО. Маркування може бути обов'язковим чи добровільним. У Канаді та США маркування є добровільним, тоді як у Європі всі продукти, які містять більше ніж 0.9% схвалених до використання ГМО мають маркуватися. В Україні маркуванню підлягають не тільки продукти отримані з ГМО, а також харчові добавки, отримані за допомогою ГМО. Крім того, Україна стала першою державою у світі, яка зобов'язала виробників та імпортерів харчових продуктів вказувати позначення «без ГМО» в маркуванні всіх, без винятку, харчових продуктів, навіть тих, у яких ГМО не може бути ні теоретично, ні практично.

Бактерії були першими організмами, генетично модифікованими у лабораторії. На сьогодні їх використовують для різних цілей, з яких надзвичайно важливою є виробництво великої кількості людських білків, які можуть використовуватися у медицині. Наприклад, генетично модифіковані бактерії використовують для виробництва людського інсуліну. Також бактерії використовують для виробництва факторів згортання крові для лікування гемофілії.

Один з найперспективніших напрямків генної інженерії — «вирощування ліків на фермі» — отримання з молока трансгенних тварин великої кількості рідкісних або дорогих білків, що застосовуються у медицині.

Один з інших напрямків у створенні трансгенних тварин — прискорення їхнього росту та інших якостей, важливих для господарства. Наприклад, у геном лосося ввели ген, що кодує гормон росту бельдюги, який активує гормон росту лосося. Такий лосось ріс у 10 разів швидше ніж звичайний і його вага у 30 разів перевищувала норму.

Як гадаєте, чому помідори можуть довго зберігатись, не втрачаючи при цьому товарного вигляду та смакових якостей? Виявляється, вони отримали ген морозостійкості від полярної камбали. Томат протягом тривалого часу здатний бути зеленим при температурі +12ºС, але, потрапляючи у тепло, він одразу червоніє.

Ще один яскравий приклад — відомий усім шкідник картоплі — колорадський жук. Так, завдяки генній інженерії та отриманому від скорпіона гену, картопля втрачає усю свою привабливість для затятого ворогу. А хліб із додаванням генетично модифікованих ферментів довго не черствіє.

Генетичні модифікації наслідують дві основні цілі: покращити харчові властивості продуктів та підвищити урожайність.

Перша мета розвивається дуже повільно. Із наявних на сьогодні досягнень у цій області можна виділити: рис, збагачений вітаміном А; помідори,збагачені залізом та сою із покращеним вмістом жирних кислот.

Перваги та недоліки

Генетичні зміни надають рослинам корисні властивості

• Стійкість до шкідників, морозостійкість, урожайність, тощо.

• Населення Землі збільшується із кожним роком, генетично модифіковані продукти покликані врятувати підростаюче покоління планети від голоду.

• Геномодифіковані продукти, здатні захистити себе від комах та шкідників, характеризуються високою урожайністю, а, позаяк, знижено собівартістю продукції.

• Стійкість до дії різноманітних шкідників дозволяє зменшити використання пестицидів, ніж цього потребують традиційні технології.

• З'явились такі овочі та фрукти, які здатні протистояти вірусам, бактеріям та грибкам.

• Вчені працюють над виведенням сортів помідорів та картоплі, що містять вакцини та ліки для країн третього світу, де вони будуть вирощуватись і не потребуватимуть спеціальних методів зберігання.

• Деякі види дерев виведені спеціально для усунення забруднень.

Інша сторона медалі — чому багато хто виступає проти ГМ-продуктів

• Більшість країн не має законів, які регулюють виробництво та споживання ГМ-продуктів.

• Споживачі не знають, що купляють, і як це вплине на їх здоров'я. Наприклад, ген із підсніжника, введений у картоплю для стійкості до колорадського жука, викликає підвищений вміст рослинних пектинів, що є несприятливим для ссавців. Від такого продукту страждає імунна система, кишечник, можуть розвинутись хвороби нирок, печінки та головного мозку.

• На товарах відсутні відомості про наявні у продуктах речовини, їх кількості.

• Настороженість екологів полягає у тому, що може наступити екологічна катастрофа, якщо генетично модифіковані форми проникнуть у дику природу. Наприклад, при перехресному запилюванні деяких рослин вони отримають ген стійкості до пестицидів та шкідників, і їх розмноження стане неконтрольованим.

У чому небезпека

Генетично модифіковані продукти — добре це чи погано? Чи існує загроза і яка? Звісно, проблема ГМ-продуктів є досить накрученою. Проте, можна розібратись — де ж істині, а де надумані небезпеки ГМ-продуктів.

Небезпека №1: чужорідні гени із генетично модифікованих рослин можуть потрапляти у клітини людини, викликаючи мутації, рак, тощо у безпосереднього споживача або його потомків.

Після введення чужорідного гену до рослини, він стає таким самим, як і її рідні гени. Більше кажучи, будь-яка рослинна ДНК є чужою для людини — ДНК будь-яких продуктів. Проте, чомусь ні в кого не виникає думки, що звичайні продукти харчування можуть викликати мутації у організмі людини. Що і спростовує даний міф.

Небезпека №2: Геномодифіковані продукти можуть бути токсичними для людини.

Прихильники цього міфу у свій захист завжди приводять приклад трансгенної картоплі від якої гине колорадський жук. Мовляв, якщо гинуть колорадські жуки, то гинуть й інакші комахи, а, отже, що стане перешкодою від шкоди токсину людям? Проте, токсичність генетично модифікованих рослин із геном, що захищає від шкідників, для ссавців (і тому числі, для людини) — підтверджена наукою та фактами ніколи не була.

Небезпека №3: Геномодифіковані продукти викликають розвиток несприйнятливості хвороботворних бактерій до антибіотиків.

Однозначно сказати, наскільки твердження є правдивим, важко. Коли у геном рослини вводять чужий ген, його вводять разом із геном антибіотика у якості маркеру. І так, бактерії можуть вбудовувати у свій геном чужу ДНК. Проте, варто відмітити, що у якості маркеру використовуються гени стійкості до антибіотиків, котрі років двадцять як уже не використовуються у медицині. І саме цей момент, зазвичай, замовчують.

Небезпека №4: Генетично модифіковані продукти збільшують ризик виникнення алергії.

Єдиний аргумент із усіх перерахованих, що має під собою хоч якесь підґрунтя. Дійсно, якщо генетично модифікований продукт буде містити білок, який є у продукті, що викликає у людини алергію (наприклад, ген арахісу), то, звісно, буде викликати алергічну реакцію. Проте, причиною цьому не генетична модифікація, а сам білок, що є алергенним. Для генетично модифікованих організмів, зазвичай, чітко відомо, що саме змінювалось і який саме новий білок утвориться, тому випадки алергенності можна передбачити та перевірити ще на етапі попередніх досліджень. У такому випадку доречно маркувати продукти не “містить ГМО”, а вказувати, які саме білки містить даний ГМ-продукт. Як бачимо, причина алергії тут зовсім не у тому, що продукт — генетично модифікований.

Якщо оцінювати об'єктивно — усі покращення генетично модифікованих продуктів є кількісними, а не якісними. Позаяк, не варто ставитись до геномодифікованих продуктів, як до жахливого злочину проти природи та людства. Проте, і захоплюватись надміру ними не варто. Геномодифіковані продукти — ніщо інше, як черговий етап розвитку біотехнології. Звісно, зі своїми перевагами та недоліками.

В Україні, нажаль, немає досконалої та чіткої нормативно-правової бази, що регулює обіг трансгенних рослин, 01.08.2007 р. Кабінет Міністрів України за № 985 прийняв постанову „ Питання обігу харчових продуктів, що містять генетично-модифіковані організми або мікроорганізми”, якою передбачалось маркувати продукти на наявність ГМО. До цього часу проходить дискутування щодо використання ГМО у світлі законодавчої бази.

Тому, слід обережно використовувати здобутки науки та техніки, адже все в цьому світі має двоякий характер. ГМО може врятувати нас від забруднення атмосфери, вилікувати від лейкемії та вирішити проблему палива, котра є досить актуальною та гострою в наш час. Безумовно, генетичне модифіковані організми – величезне досягнення теперішнього часу, а вплив їх на організм людини досконало не вивчений. Тому не можливо з впевненістю зазначити корисність чи шкоду даних організмів , адже тільки якщо у третього покоління споживачів не з'являться зміни на генетичному рівні можна з упевненістю говорити, що ГМО безпечне і є вирішенням продовольчої проблеми планети.

Використані джерела:

https://www.gcsms.com.ua/arkhiv-novin/250-

http://oldconf.neasmo.org.ua/node/303