Ґрунт. Класифікація і структура ґрунтів.

Земля - дуже містке й широке поняття. Вона - національне багатство, основний засіб сільськогосподарського виробництва і простір, де розміщуються всі галузі господарства. Під словом "земля" ми розуміємо ґрунти, рельєф, територію, водно-кліматичний режим і рослинний покрив.

Ґрунтом називаються поверхневі шари земної кори суходолу, видозмінені під впливом живих організмів. Ці шари відрізняються від материнської породи фізичною структурою, мінеральним складом, значним вмістом специфічних органічних речовин (гумусу) і мають важливу відмінність - родючість, тобто здатність постачати рослинам необхідні для їх росту поживні речовини (т.зв. біогенні елементи), воду й повітря. Ґрунти є одночасно результатом життєдіяльності рослин, тварин і мікроорганізмів і середовищем їх існування.

Вирішальну роль у формуванні ґрунту відіграє жива речовина. Ґрунтотворення почалося тільки з появою життя на суші. Будь-яка гірська порода, як би глибоко не була розкладена й вивітрена, ще не буде ґрунтом. Тільки тривала взаємодія материнських порід із живою речовиною в певних кліматичних умовах створить специфічні якості, які відрізняють ґрунт від гірської породи.

        Завдяки родючості ґрунту людство вирощує понад 90% продуктів харчування. Тому він є однією з найважливіших умов забезпечення стабільного розвитку й існування цивілізації.

Всі ґрунти складаються з твердої, рідкої і газуватої фаз, які взаємопов’язані. Зміни однієї з них неминуче призводить до змін інших. Родючість ґрунту визначається комплексом факторів, в першу чергу кількісним вмістом та якісними показниками органічної та мінеральної речовини.

Мінеральна частина в середньому становить 55-60% об'єму і 90-97% маси ґрунту. За походженням і складом вона пов'язана насамперед із мінералами магматичних і осадових гірських порід, на яких відбувається ґрунтотворний процес. Польові шпати, силікати, кварци, карбонати, слюди досягають 85% мінеральної складової ґрунту.

Найважливіші хімічні (запас і форми поживних речовин), фізичні (структура, водо- і повітропроникність, набухання) та біологічні властивості ґрунту тісно пов'язані з його мінеральним складом, що великою мірою визначає рівень його природної родючості і виявляється насамперед через гранулометричний склад – відносний вміст у ньому механічних елементів різного розміру.

Для класифікації ґрунтів за гранулометричним складом використовують спеціальну шкалу, основними критеріями якої є співвідношення в ґрунті вмісту фізичної глини (мінеральні часточки менші за 0,01 мм) і фізичного піску (мінеральні часточки розміром понад 0,01 мм). Всі грунти діляться на піщані, супіщані, глинисті і суглинкові.

Кращими для сільськогосподарського використання є суглинкові фунти, що займають проміжне положення між глинистими і піщаними.

Структура й поруватість ґрунту – надзвичайно важливі його характеристики. Вони багато в чому визначають доступність живильних речовин для рослин і ґрунтових тварин. Біотичні та біогенні компоненти становлять відносно невелику, хоча й дуже важливу частину ґрунту. Тому, залишаючись поновлювальним ресурсом, грунт є нестійким, дуже сильно залежить від зв’язаного з ним угруповання та відновлюється після порушень дуже повільно.

В Україні налічується багато (понад 600) різновидів ґрунтів, які різняться між собою мінеральним складом, вмістом гумусу та поживних елементів, фізичними і хімічними властивостями, а значить, і родючістю. З метою раціонального використання земель проводиться їхнє великомасштабне дослідження, складаються детальні ґрунтові карти та проводиться оцінка всіх ґрунтів (бонітування), що дає змогу виробити правильний підхід до їх використання, обробітку та удобрення, вибору найбільш придатних сільськогосподарських культур, організації сівозмін, захисту рослин.

Серед усіх типів фунтів України найбільш поширені чорноземи, які займають коло 60% всіх земельних угідь. Чорноземи утворюються під степовим трав'яним рослинним покривом, що складається переважно зі злаків (ковили, типчак) та різнотрав'я. Щорічне відмирання рослинної біомаси у специфічних кліматичних умовах Степу сприяло прискоренню процесів гуміфікації і утворенню потужного, надзвичайно родючого шару гумусу.

Найбільшим багатством ґрунту є гумус - складна органічна речовина. Його роль у біосфері величезна. Родючість гумусового шару полягає в тому, що він створює особливе фізичне й хімічне середовище для підземних частин рослин, яке забезпечує їх необхідними біогенними елементами, водою та повітрям. Крім того, він є акумулятором тепла і опадів. Енергія, зв'язана в гумусі, вивільнюється при згорянні сільськогосподарської продукції, трав'яної та деревної рослинності. В українських чорноземах вміст гумусу становить сьогодні 4-6%, а ще в кінці XIX ст. він становив 8-12 і навіть 16%.

Природі для того, щоб створити шарі гумусу завтовшки 1 сантиметр потрібно в середньому 200-400 років. Зменшення вмісту цієї речовини на один відсоток зменшує врожайність зернових на кілька центнерів з гектара.

        Отже, ґрунт – це опора життя в усіх сенсах. З ґрунту починають рости рослини, в ґрунт вони разом з іншими відмерлими організмами й перетворюються згодом. 

На ґрунті як на опорі люди будують житла, цілі поселення.

        На ґрунті вирощують сільськогосподарську продукцію, випасають худобу. 

        Ґрунт – основа лісів, полів та будь-яких угруповань поверхні нашої планети.

        Господарська діяльність людини різко підсилила різнобічний вплив на ґрунтовий покрив. Обробка ріллі, великі навантаження на пасовища підсилюють ерозійні процеси руйнування ґрунту. Ґрунт забруднюється відходами виробництва; зростає кислотність ґрунтів у зв’язку з проникненням окислів сірки й азоту. В той же час ґрунтовий покрив є свого роду біологічним нейтралізатором забруднень. Мікроорганізми, що живуть у ґрунті, відіграють найважливішу роль у мінералізації залишків органічних речовин, підтриманні здатності біосфери до самоочищення, забезпеченні круговороту речовин і потоків енергії в природі.

Збереження ґрунтового покриву Землі – необхідна умова забезпечення та підтримання екологічної рівноваги на нашій планеті.

Джерела інформації: 

https://www.vaderstad.com/ua/know-how-agroporady/osnova-agronomii/osnovni-vlastyvosti-gruntiv/z-chogo-skladaetsya-grunt/ ;

С.В. Анісімова, О.В. Рибалова, О.В. Поддашкін Екологія: К. «Грамота», 2001 – 135с.