6 клас
Тема. Фразеологізми в ролі членів речення
Мета:
ознайомити учнів із роллю фразеологізмів у реченні, алгоритмом розбору стійких словосполучень; повторити відомості про головні та другорядні члени речення;
розвивати навички роботи з різними джерелами інформації, уміння знаходити фразеологізми в тексті, з’ясовувати їх синтаксичну роль у реченні;
виховувати уважність, спостережливість.
Тип уроку: комбінований
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. Організаційний момент
«Самоналаштування»
- Покладіть руки на парту, заплющіть очі та промовляйте:
«Я зможу сьогодні добре працювати на уроці. Я особистість творча. Я бажаю всім однокласникам успіхів на сьогоднішньому уроці».
Бліц-опитування по ланцюжку з теми «Фразеологія»
Перший учень ставить питання другому, той відповідає і ставить питання третьому.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
1. Синтаксична розминка
Що називається реченням?
Що становить граматичну основу речення?
Які є головні члени речення?
Які другорядні члени речення ви знаєте?
На які питання вони відповідають?
Як підкреслюються в реченні другорядні члени?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів
- Як відомо, фразеологізм – це стійке сполучення слів. Його не можна розірвати, замінити слова. Яку роль в реченні виконують фразеологізми? Які питання до них ставляться? Як підкреслюються в реченні?
ІV. Усвідомлення й осмислення нового матеріалу
Деякі фразеологізми є членами речення, тотожними за значенням словам, які вони можуть заступати. Наприклад:
Присудок: Ви послухайте його і на вус намотайте. (М.Стельмах).
Додаток: Він заговорив дрібно й сердито, наговорив сім мішків гречаної вовни. (І.Нечуй-Левицький).
Обставина: Пішов козак світ за очі. (Т.Шевченко).
Отже, фразеологізми виступають одним членом речення.
2. Фразеологічний практикум
Прочитати. Визначити фразеологізми, розкрити значення кожного. Переписати речення, підкреслити у них всі члени речення. Визначити походження кожного фразеологізму.
Всю дорогу він бубонів, а тут води в рот набрав. У цьому ноєвому ковчезі всі були зацікавлені зустріччю з новим гостем. Ахіллесовою п’ятою газет і журналів є неправильне вживання фразеологічних зворотів.
Ноєв ковчег – зібрання різних істот (бібл.)
Ахіллесова п’ята – слабке, вразливе місце (міф.)
3. Творче конструювання
Скласти і записати речення, у яких подані фразеологізми виступатимуть у ролі певних членів речення.
Прометеїв вогонь – підмет;
Підливати у вогонь олії – присудок;
Домашнє вогнище – додаток;
Між двох вогнів – обставина.
V. Первинна перевірка розуміння і корекція засвоєння учнями нового матеріалу
1. «Збери по краплині»
У поданих реченнях визначити фразеологізми. У вказаній послідовності зробити їх усний розбір.
Послідовність розбору фразеологізму
Розкрийте значення фразеологізму, краще з використанням словника.
З’ясуйте походження фразеологізму.
Визначте, з чим співвідносний фразеологізм: зі словом, словосполученням чи реченням.
Доберіть до фразеологізму синонім чи антонім (якщо є).
Укажіть, яким членом речення є фразеологізм.
Ніколи не кривили ми душею, ділили щастя з добрими людьми. Вельмишановне товариство! Хоч ми і не з’їли ще разом пуд солі, але відчуваю, що я з вами – однієї крові. Він не виносив сміття з хати, щоб хтось комусь не мовив щось. Минуть роки і віки, і будуть говорити, що наші юнки й юнаки були не ликом шиті.
2. Гра «Хто швидше?»
Прочитайте речення, додаючи замість крапок фразеологізми.
Місто він знає як …
Нові будинки ростуть як…
Крутиться з ранку до вечора як …
Ми з сестрою схожі як …
Приїзд давніх друзів був як …
Дощу цієї весни було мало як …
►Слова для довідок: гриби після дощу, свої п’ять пальців, муха в окропі, дві краплі води, сніг на голову, кіт наплакав.
Пояснювальний диктант. Розкривши значення фразеологізмів, з’ясувати їхню синтаксичну роль.
То був якийсь блискучий карнавал… Здавалось, налетів дев’ятий вал. (Леся Українка.) Люті звірі прийшли в овніх шкурах і пазурі розпустили... (Т. Шевченко.) Ви мене привітали, як рідні, моє серце, мою душу одігріли… (П. Мирний.) Мабуть, до нових віників доведеться вас виглядати. (Л. Гроха.)
Для довідок. Дев’ятий вал – розбурхана, некерована стихія. Розпустити пазурі (кігті) – виявляти ворожість, агресивність. До нових віників – дуже довго, тривалий період.
Пояснивши значення поданих фразеологізмів, дібрати до кожного фразеологізм-синонім. Один-два з них увести до самостійно складених речень. З’ясувати синтаксичну роль фразеологізмів у складених реченнях.
1. Валяти (клеїти) дурня (ганяти вітер по вулицях; давати горобцям дулі; ханьки м’яти) 2. Носитися як курка з яйцем ( як дурень із ступою; як циган (чорт, старець) з писаною торбою; носитися як з писанкою; як чорт з грішною душею). 3. Не всі дома ( нема царя в голові; блекоти (дурману) об’ївся; нема клепки). 4. Як бабак свисне (як рак свисне; як п’явка крикне; як волосся на долоні виросте; як виросте трава на помості). 5. Як зайцеві бубон (як лисому гребінь; як собаці п’ята нога; як торішні бублики; як діра в мості).
Для довідок. 1. Робити дурниці, безглузді вчинки. 2. Приділяти надмірну увагу чомусь незначному. 3. Про того, хто безглуздо себе поводить. 4. Вживається для ствердження неможливості чогось. 5. Вживається для заперечення потрібності чогось.
Пояснивши значення кожного з фразеологізмів, дібрати фразеологізми-антоніми. Скласти речення, ввівши до нього одну з утворених антонімічних пар. З’ясувати синтаксичну роль фразеологізмів у складеному реченні.
1. За тридев’ять земель (під самим носом). 2. Хоч у вухо бгай (хоч кілок на голові теши; хоч черепком вухо ріж); 3. Вивести кінці (сховати кінці у воду). 4. Пороху не вигадає (не винайде) (не в тім’я битий). 5. Не видавиш слова (проворний на язик; язик без кісток) 6. Не викурити й ладаном (не заманити й калачем).
Для довідок. 1. Дуже далеко. 2. Про того, хто лагідний, покірний, податли вий. 3. З’ясувати щось. 4. Про того, хто позбавлений кмітливості, розумово обмежений. 5. Про того, хто мовчазний, небалакучий. 6. Не можна позбутися, вигнати.
VІ. Підбиття підсумків. Рефлексія
VII. Домашнє завдання
Скласти текст з фразеологізмами на вільну тему ( 6-8 речень).
.png)
.png)