Механічні явища
«Історична довідка»
Учений Галілео Галілей писав: «Хто не знайомий із законами руху, той не в змозі пізнати природу». Вивчення руху тіл має важливе фактичне значення: рух молекул, течія води в річці, рух транспорту, обертання Місяця і планет,— знання всіх цих процесів дає можливість пізнати механічні явища природи. Усе навколо перебуває у безперервному русі.
Подивімося у вікно. Що приверне нашу увагу — дерева за вікном, діти, які грають у футбол, зграя горобців? Побачити можна багато: навколишній світ такий різноманітний. Але якщо запитати, які зміни ви помічаєте найчастіше, то відповідь буде, напевно, єдиною: змінюється положення предметів, або тіл, відносно землі та одних тіл відносно інших. Рухається поїзд від станції до станції, тече струмок, летить літак, біжить спортсмен. Незважаючи на те, що ці тіла такі різні, з ними відбувається одне й те саме: з часом їх положення змінюється відносно землі або інших тіл.
Механічні явища відбуваються з тілами під час їхнього руху. Рухом називають переміщення тіл одне відносно одного. Рухаються стрілки і маятник годинника, тече вода в річці, летить літак, з гори спускається лижник, переміщуються організми, рухається транспорт, каменепад, піднімання й опускання ваги, наш власний рух, Земля обертається навколо Сонця — все це приклади механічних явищ. При цьому кожне тіло рухається по-різному: одне швидше, інше повільніше, одне на довші відстані, інші — на коротші. Та й тривалість руху кожного різна.
Механічні явища — явища, пов’язані з рухом тіл, тобто зміною положення відносно інших тіл.
До руху застосовують такі характеристики, як швидкість, шлях, час.
Людина, машина, велосипед долають однакову відстань, але за різний час. Вони рухаються з різними швидкостями. Щоб обчислити швидкість руху тіла, треба пройдений тілом шлях поділити на час, протягом якого воно рухалося.
Шлях — це відстань, яку долає тіло під час механічного руху. Шлях – фізична величина. Його можна виміряти в одиницях довжини. Швидкість – фізична величина, що характеризує темп руху.
Якщо безперервно фіксувати положення рухомого тіла у просторі точками, то отримаємо лінію, яка називається траєкторією руху. Траєкторія — це лінія, яку описує тіло під час руху.
Малюючи олівцем на папері, ми залишаємо слід — траєкторію руху кінчика олівця. Траєкторію руху велосипедиста ми визначаємо за слідом, який він залишає на дорозі.
Історична довідка
Рух тіла вивчає розділ фізики – механіка. Давньогрецький учений Аристотель стверджував, що тіла рухаються тільки тоді, коли на них діє яка-небудь сила.
Італійський учений Галілео Галілей відкрив закон інерції: коли на тіло не діє якась сила, воно перебуває в стані спокою або рухається прямолінійно й рівномірно певний час.
Механіка почала розвиватися як наука завдяки англійському вченому Ісааку Ньютону.
Механічні явища можуть бути природними або викликаними діяльністю людини.
"Сторінка ерудита"
За одну годину різні тварини долають різну відстань: сокіл — 300 км/год., гепард — 100 км/год., черепаха — 1 км/год., равлик — 5 м/год.
Рухи рослин обмежені, але все ж таки відбуваються. Прослідкуйте за квіткою соняшника: весь день квітка повертається на стеблі, неначе слідкує за Сонцем. У певні години квітка розкривається та закриються. Подивіться на листя кімнатних рослин: вони також повертаються до світла.
Витке стебло рослин, наприклад квасолі, обвиває опору. І якщо уважно послідкувати за цим явищем, то можна помітити, що стебло повертається за Сонцем і оплітає опору зі сходу на захід. Таким чином рослини з тонким стеблом піднімають своє листя ближче до світла. Такі рухи рослин ще називають пасивними.
В результаті уважного спостереження за природними явищами можна виявити принципи переміщення живого в природі, які можуть и використані для створення нової техніки. Насіння деяких рослин має пристосування для подолання великих відстаней: крилатки у кленів та липи, парашутики у кульбаби, опушення у тополі та верби. Можливо, саме будова парашутиків кульбаби надихнула людину на створення парашута. Пилок деяких рослин має оболонки, заповнені повітрям, це робить його дуже легким і дає можливість перелітати на великі відстані. Людина використала цей принцип у перших створених нею літальних апаратах: повітряних кулях, дирижаблях.
Для живих організмів рухи мають дуже важливе значення: вони забезпечують їм живлення, розмноження та розповсюдження.