Елементи режимів різання при різних видах обробки.

Основними елементами режиму різання при свердлінні являються – глибина різання, подача інструменту та швидкість різання. Глибина різання при свердлінні в суцільному матеріалі визначається:

, (3.50)

де D_св – діаметр свердла, мм.

При розсвердлюванні глибина різання визначається за формулою

, (3.51)

де d_отв – діаметр отвору, що розсвердлюється, мм.

Подача при свердлінні – величина переміщення свердла вздовж вісі за один його оберт (або за один оберт деталі при свердлінні на токарному верстаті, в м/об). Величина подачі при свердлінні залежить від заданої чистоти і точності обробки, матеріалу, міцності і жорсткості системи верстат-пристосування-інструмент-деталь.

Рекомендовані технологічні допустимі величини подач наведені в табл.3.21 для свердління і табл. 2.23 для розточування. Подачі вибирають виходячи з оброблюваного матеріалу і діаметру ріжучого інструменту.

Таблиця 3.21

Подачі при свердлінні

Таблиця 3.32

Подачі при розсвердлюванні

Швидкість різання при свердлінні в суцільному матеріалі визначається по діаметру свердла і прийнятій подачі (табл.3.33).

Таблиця 3.33

Швидкість різання при свердлінні, м/хв

Швидкість різання при розсвердлюванні отворів (свердло Р9, без охолодження) наведена в табл.3.34.

Таблиця 3.34

Швидкість різання при розсвердлюванні, м/хв

Табличні значення швидкості різання розраховані на нормальну форму заточки свердла. В випадку роботи з свердлом з подвійною заточкою швидкість різання необхідно збільшити на 10% а при розсвердлюванні на 15%.

Основний час (Т_о) при свердлінні отвору визначається за формулою:

, (3.52)

де l – довжина оброблюваної поверхні, мм;

l₁ – величина врізання інструменту, мм (l₁ = D/2×ctgj + (0,5...2));

l₂ – величина вибігу інструменту, мм (l₂ = 1...3);

S – подача свердла на один оберт, мм/об;

n – частота обертання інструменту, об/хв .

Допоміжний час на установку та зняття деталі визначають за даними із табл.3.35

Таблиця 3.35

Допоміжний час пов’язаний з установкою і зняттям деталі при свердлінні

Допоміжний час пов’язаний з проходом визначають з табл.3.36.

Таблиця 3.36

Допоміжний час пов’язаний з проходом

Додатковий час розраховується за формулою (), вибираючи з табл.3.35 відсоткове відношення додаткового часу до оперативного.

Підготовчо-заключний час при проведенні свердлильних операцій визначають за табл.3.37.

Таблиця 3.37

Підготовчо-заключний час при свердлінні

Норму часу (Т_н) на проведення свердлильної операції розраховують за формулою (3.39).

Глибина різання при чорновому фрезеруванні t = 3...8 мм, при чистовому фрезеруванні t = 0,5...1,5 мм.

При фрезеруванні площини торцевою фрезою з кутом j = 90° (див. додаток 2) швидкість різання визначається за виразом

, (3.53)

де D – діаметр фрези, мм;

n – частота обертання шпинделя, об/хв.

Подача при проведені фрезерувальних робіт розрізняється: подача на один зуб фрези S_z, мм/зуб, подача на один оберт фрези S_об, мм/об, хвилинна подача S_хв, мм/хв.

Залежність між цими подачами виражається формулами:

S_об = S_z×Z, (3.54)

S_хв = S_об×n, (3.55)

де Z – число зубів фрези;

n – частота обертів фрези, об/хв.

Швидкість різання при обробці площин торцевими фрезами в залежності від прийнятої глибини різання, подачі, діаметра і кількості зубів фрези можна визначити із табл.3.38

Таблиця 3.38

Швидкість різання та число обертів фрези

Основний час при фрезеруванні визначається

Т_о = , (3.56)

де l – довжина оброблюваної поверхні, мм;

l₁ – величина врізання інструменту, мм;

l₂ – величина перебігу інструмента, мм (l₂ = 2...6 мм);

і – число проходів.

Величину врізання інструменту можна визначити як

l₁ = (3.57)

де D – діаметр інструменту, мм;

В – ширина оброблюваної поверхні, мм.

Допоміжний час на установку та зняття деталі в залежності від ваги і характеру установки деталей наведено в табл.3.39.

Таблиця 3.39

Допоміжний час при фрезеруванні площини торцевими фрезами

Допоміжний час, що пов’язаний з проходом вибирається з табл.3.40.

Таблиця 3.40

Допоміжний час пов’язаний з проходом

Оперативний час на операцію визначається

Т_оп = Т_о + Т_доп, (3.58)

При цьому слід враховувати, що

Т_доп = Т_доп1 + Т_доп2, (3.59)

де Т_доп1 – допоміжний час на установку і зняття деталі, хв.

Т_доп2 – допоміжний час пов’язаний з проходом, хв.

Додатковий час розраховується в відсотках від оперативного часу:

Т_дод = , (3.60)

де К – відсоткове відношення додаткового часу до оперативного,% (вибирається з табл.3.15)

Норма часу, пов’язана з виконанням виробничого завдання визначається із виразу:

Т­_н = Т_оп + Т_дод + Т_пз/n, (3.61)

де Т_пз – підготовчо-заключний час, хв (табл.3.41)

n – кількість деталей у партії.

Таблиця 3.41

Підготовчо-заключний час