Екосистеми заповідних та інших територій, що перебувають під охороною. Заповідні об’єкти, їх критерії та характеристика

Заповідні території – території, на яких встановлено особливий режим охорони та використання з метою їх збереження. В Україні виділяють природні заповідні території та об’єкти і заповідні об’єкти культурної. спадщини. Природні заповідні території та об’єкти створено з метою збереження унікальних і типових природних ландшафтів, генофонду рослинного і тваринного світу; сприяння збереженню, відтворенню та збагаченню відновлювальних природних ресурсів; збереження природних і слабо окультурених ландшафтів для оздоровлення та відпочинку людей. Заповідні території використовують як базу для проведення стаціонарних наукових досліджень еталонних унікальних і типових природних комплексів у співставленні з прилеглими, зміненими господарською діяльністю ландшафтами, екології видів рослинного і тваринного світу; розроблення рекомендацій щодо забезпечення сталого розвитку територій, охорони природи, раціонального природокористування, екологічної безпеки; проведення моніторингу навколишнього природного середовища; пропаганди охорони природи, підготовки кадрів тощо.

Виділяють такі категорії і типи територій та об’єктів природно-заповідного фонду: природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, заказники, пам’ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва, регіональні ландшафтні парки, заповідні урочища.

Більшість цих об’єктів залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.

Природні заповідники — природоохоронні, науково-дослідні установи загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних для даної ландшафтної зони природних комплексів з усією сукупністю їх компонентів, вивчення природних процесів і явищ, що відбуваються в них, розробки наукових засад охорони навколишнього природного середовища, ефективного використання природних ресурсів та екологічної безпеки.

У нас, в Дніпропетровській області, зараз налічується близько 120 об’єктів природно-заповідного фонду різного масштабу. З них заповідників лише один. Це Дніпровсько-Орільський природний заповідник.

Заповідник розташовано на двох терасах Дніпра. Ця унікальна територія розташована в центрі сучасного індустріального регіону, і тому становить надзвичайну цінність для збереження природи. У заплаві переважають середньозаплавні ліси. Також є вологі та сухі луки, система заплавних озер з великою кількістю проток, заболочених ділянок, островів. Є тут і ділянки піщаного степу та солончакової рослинності.

У рослинному покриві заповідника переважають ліси. Значну частку становлять рідкісні угруповання, занесені до Зеленої книги України: діброви татарськокленові, формація ковили дніпровської, угруповання сальвінії плаваючої, водяного горіха плаваючого, куширу донського, латаття білого, глечиків жовтих.

Створення заповідної території позитивно вплинуло на процес збереження та відтворення іхтіофауни регіону.

На сьогодні на території парку відзначено 10 видів птахів, які занесені до Червоної книги України. Дніпровсько-Орільська заплава віднесена до водно-болотних угідь міжнародного значення.

В умовах інтенсивно техногенного і рекреаційного пресу на екосистеми, існування заповідника є умовою збереження біорізноманіття флори і фауни всього регіону.

Біосферний заповідник - установа міжнародного значення, що займається природоохоронною та науково-дослідною діяльністю. Завданнями біосферних заповідників є: збереження типових природних комплексів біосфери, здійснення екологічно моніторингу, вивчення навколишнього природного середовища та його змін під антропогенним впливом. Головною відмінністю від інших природоохронних територій є той факт, що природоохоронна та наукова діяльність здійснюється в міжнародному форматі.

В Україні налічується 5 біосферних заповідників.

Карпатський біосферний заповідник знаходиться в Закарпатській області. Площа: 53 630 га.

Різноманітність, краса та велич Карпатських лісів вражає і заворожує. Тут зростають смереки, дуби, ялиці, ясени, явори, і, звичайно, буки...  “Долина нарцисів” - це єдина ділянка на рівнині Європи, де масово зростає нарцис вузьколистий!

Крім природного багатства, культура українських горян є невід’ємною часточкою Карпатського біосферного заповідника. Цікавим елементом культури є високогірне молочне вівчарство.

Карпатський біосферний заповідник підтримує тісні контакти із зарубіжними природоохоронними та науковими установами, є організатором багатьох міжнародних науково-практичних конференцій. Це один з найбільших наукових та екологічно-освітніх центрів Карпатського регіону, де працюють численні наукові лабораторії, створено мережу моніторингових ділянок, фенологічних пунктів, гідро- та метеопостів, діє потужна геоінформаційна система (ГІС). З 1992 року він входить до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО.

Карпатський біосферний заповідник створений для збереження типових та

Біосферний заповідник “Асканія-Нова” ім. Ф.Е. Фальц-Фейна знаходиться на півдні Херсонщини. Заповідник був створений в 1898 році німецьким бароном Фрідріхом Фальц-Фейном, як приватна природоохоронна територія з екзотичними тваринами. Відтоді “Асканія” пережила багато трансформацій. В 1983 році заповідник отримав статус біосферного.

“Асканія-Нова” – це справжня перлина української природи, яка вже давно набула всесвітньої слави. В “Асканії” поєднались цілинний таврійський степ та мрія людини створити щось надзвичайне. Тут зростають унікальні рослини, гніздяться рідкісні птахи та живуть тварини з різних континентів.

Територія заповідника поділена на три частини: північну, південну та Великий Чапельський під. Останній являє собою природну низовину та є абсолютно заповідною територією, тут тварини перебувають у вільному випасі. В степу можна побачити сайгаків, бізонів, коней Пржевальського, антилоп та інших рідкісних тварин. У поді зростає велика кількість червонокнижних рослин.

В “Асканії” знаходиться один з найкращих дендропарків України, який функціонує завдяки складній зрошувальній системі. Наявні зоопарк та орнітопарк. Біосферний заповідник “Асканія Нова” - унікальне явище не тільки для України, а й для всього світу. Це найбільший степовий заповідник Європи.

Дунайський біосферний заповідник – природоохоронна та науково-дослідна установа. Більша частина території розташована у північно-східній частині дельти Дунаю в околицях міста Вілкове Одеської області. Складовими природно-територіальними частинами ДБЗ є вторинна (морська) дельта Кілійського рукава, Жебриянське пасмо, Стенцівсько-Жебриянівські плавні (СЖП) та острів Єрмаків. Окрім того до складу ДБЗ увійшли досить автономні території — верхів'я оз. Сасик та Джантшейський лиман. Загальна площа ДБЗ разом з 2-х кілометровою смугою акваторії Чорного моря становить 50253 га.

Вторинна (морська) дельта Кілійського рукава Дунаю нижче м. Вилкове — найцінніша ділянка заповідника. Особливо велике природоохоронне значення має її передній край, де безперервно відбуваються інтенсивні процеси дельтоутворення. 

Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник – єдина на сьогодні природоохоронна територія у світі, що розташована в радіаційно забрудненому районі. Заповідник займає 2 третини від всієї площі зони відчуження. Утворений в 2016 році з метою збереження флори та фауни Полісся, реабілітації забруднених радіонуклідами територій, стабілізації гідрологічного режиму, проведення наукових досліджень в галузі природи та екології. Адміністративний центр розташований в смт. Іванків.

Через 30 років після аварії на ЧАЕС природа краю повністю відновила свій потенціал. Відсутність людини та будь-якої господарської діяльності дала змогу відновитись популяціям рідкісних тварин, утворитись новим молодим лісам. Зараз тут зустрічається велика кількість червонокнижних видів: флори 61, фауни 66. З тварин постійними мешканцями є: рись, вовк, зубр, лось, кінь Пржевальського, останнім часом зустрічається бурий ведмідь.

Сьогодні Чорнобильський заповідник є певним еталоном, де природа Полісся зберігається та охороняється від стороннього втручання.

Чорноморський біосферний заповідник - найбільший в Україні заповідник, територія якого складається з кількох ділянок, що представляють різні ландшафти приморського півдня України: лісостеповий, піщано-степовий, пустельно-степовий, та приморський солончаковий. Він розташований на території Херсонської та частково Миколаївської областей України. Основною метою його створення стало збереження і охорона унікальних природних комплексів, розташованих на території, а також наукова діяльність.

Загальна площа суші складає 14820 гектарів, а акваторій — 94435 гектарів.

До складу заповідника входять материкові ділянки, понад 20 островів, дві морські затоки — Тендрівська та Ягорлицька.

Фауна заповідника нараховує близько 3500 видів. Найбільше різноманіття комах, їх тут налічують понад 2200 видів.

На території заповідника можна зустріти більше 300 видів птахів. Тут гніздяться такі види, як орлан-білохвіст, дрохва, пелікан рожевий, тощо. Заповідник є базовим місцем гніздування мартина чорноголового в Європі.

Серед плазунів червнокнижні види – це полоз жовточеревий та мідянка чотирисмуга, гадюка степова; серед ссавців — вечірниця мала, борсук, видра річкова, мишівка степова, афаліна чорноморська, білобочка чорноморська та тюлень-монах; а серед риб — білуга чорноморська, лосось чорноморський, коник морський, півень морський, судак морський та лаврик.

Практична частина.

А зараз я пропоную вам виконати самостійну роботу. Із вищезгаданого списку біосферних заповідників оберіть один і, користуючись джерелами Інтернету, складіть перелік екосистем, притаманних кожному з цих заповідників. 

Використані джерела:

http://esu.com.ua/search_articles.php?id=14963