"Екологічно чистий транспорт в Україні: реалії та перспективи" гурток "Відповідальне споживання"

Людство навчилося обробляти камінь, добувати метал, а потім винайшло колесо! Поява парового котла, винахідництво електричної лампи, добування нафти та газу дало новий поштовх для науково-технічного прогресу

Що маємо тепер? Забруднення довкілля,  нераціональне використання природних ресурсів, карбоноємна економіка призвели до кліматичних змін та природних катаклізмів.

Що робить світ?

European Green Deal (Европейський зелений курс) планує скоротити викиди парникових газів в Євросоюзі на 50-55% до 2030 року. А до 2050 року - вийти на нульові викиди парникових газів.

Ціна квот на викиди СО2 в Європі зростає, бізнес змушений витрачати все більше коштів на покупку цих квот, і в результаті конкурентоспроможність підприємств у ЄС падає, європейські товари заміщає імпорт. Щоб захистити внутрішній ринок від імпорту, Євросоюз впроваджує carbon border tax – імпортне мито на вуглецевоємні товари. Отже, боротьба за екологію для ЄС тісно переплітається із захистом внутрішнього ринку.

Що передбачає European Green Deal для транспортного сектору? Чи досяжні поставлені цілі, на вашу думку?

Транспортні цілі та ініціативи Європейського зеленого курсу детально описані у Стратегії сталої і розумної мобільності ЄС, що була видана у грудні 2020 року. Це стратегічний документ Європейського Союзу, який має трансформувати європейську транспортну систему так, щоб викиди від транспорту скоротилися на 90% до 2050 року, а міста стали більш стійкими до майбутніх криз.

Стратегія передбачає ініціативи та стимули з прискорення використання транспорту з нульовими викидами (не лише електротранспорту, а й велосипедного та мікромобільного руху), використання відновлюваної енергії для живлення транспорту, переведення вантажних перевезень на залізничний і водний транспорт, прискорення виходу на ринок електричних вантажівок, літаків та суден, жорсткіше оподаткування викидів вуглецю та забруднюючих повітря речовин (застосування принципу “забрудник платить”).

Стратегія сталої мобільності ЄС зазначає, що цифровізація транспортних послуг має сприяти зниженню викидів від транспорту. Так, впровадження швидких мультимодальних систем вантажних та пасажирських перевезень

Для пасажирських перевезень йдеться, поміж іншого, про повсякчасне впровадження єдиного квитка на громадський транспорт, синхронізація приміських сполучень з міськими, аби зекономити час на пересадках. Мають бути створені умови

Мобільність має бути справедливою для кожного, що означає облаштування громадського транспорту та інфраструктури у містах для потреб маломобільних людей та осіб з інвалідністю.

Безпека руху також є одним з пріоритетів Стратегії. Пропонують боротися з трьома головними чинниками смертельних ДТП: перевищення швидкості, вживання алкоголю та розсіяне водіння (наприклад, коли водій відволікається на телефон). Показники смертності на дорогах мають наблизитися до нуля у всіх країнах ЄС до 2050 року.

Як Україна може долучитися чи вже долучається до реалізації Green Deal?

Уряд України заявив про підтримку Європейської зеленої угоди та задекларував наміри рухатися на зменшення викидів, зокрема, і від транспорту. Міністерство інфраструктури має на контролі Стратегію сталої і розумної мобільності ЄС.

Дії на впровадження транспорту з нульовими викидами можна розділити на національний і місцевий рівень:

Що можна зробити на місцевому рівні, аби Україна рухалася в одному напрямку зі Стратегією мобільності ЄС?

Розвиток громадського транспорту:

• Модернізовувати громадський транспорт і переводити його на електричний (трамваї, тролейбуси, тролейбуси з автономним ходом).

• Трамвай — найбільш ефективний вид транспорту, тож має бути в пріоритеті. Якщо його неможливо збудувати, варто забезпечити інші види наземного громадського транспорту смугами для руху громадського транспорту, щоб пасажирський транспорт оминав затори і прибував вчасно.

• Провести оптимізацію маршрутів з урахуванням часу на пересадки, щоб зробити час у дорозі для пасажирів максимально ефективним.

• Містам, що розташовані на вузлах Транс’європейської транспортної мережі, необхідно розробити і впроваджувати Плани сталої міської мобільності.

• Громади з розвиненою мережею залізниці мають включити міські залізничні перевезення у систему міських перевезень, аби розвантажити наземний громадський транспорт.

• Організувати сполучення залізницею, а не маршрутками, з передмість до міст, де знаходяться робочі місця, та синхронізувати міський транспорт з приміським, аби зменшити час на пересадки.

• Впроваджувати єдиний квиток на всі види транспорту (розрахований на час поїздки) — це не лише зекономить час на пересадки і заохотить громадян користуватися громадським транспортом, а і зменшить потребу в маршрутках.

• Впроваджувати електронні безпаперові форми оплати за проїзд.

• Громадський транспорт має приходити за розкладом вчасно, а інформування про розклад має відбуватися і онлайн, і на зупинці.

• Зупинки громадського транспорту мають бути освітлені, захищені від дощу та вітру, безпечні.

• Створені можливості для міського прокату електромобілів.

Розвиток велосипедного транспорту та мікромобільності:

• Розробити план (концепцію, стратегію) розвитку велосипедної інфраструктури і рухатися за ним, аби забезпечити будівництво велоінфраструктури там, де потрібно, а не там, де є місце.

• Збудувати безпечну, розгалужену і зрозумілу велосипедну мережу, особливо на міських магістралях.

• Розвивати прокати велосипедів та електросамокатів.

• Створювати стимули користування велосипедом, заохочувати туристів до велопоїздок, а офісні центри та заводи — до організації велопоїздок на роботу.

Розвиток пішохідного руху:

• Всі бордюри у місцях перетину дороги мають бути занижені і, за можливості, позначені тактильною плиткою.

• Підземні переходи мають бути продубльовані наземними регульованими переходами.

• Тротуари, переходи, вулиці та площі мають якісно освітлюватися вночі.

• Впроваджувати платне паркування і унеможливлювати паркування на тротуарах.

Підвищення безпеки руху:

• – Будувати конструктивні елементи заспокоєння руху на дорогах (антикишені, підвищені наземні переходи, «берлінські подушки», шикани тощо).

• – Встановлювати камери фіксації порушень Правил дорожнього руху, зокрема, перевищення дозволеної швидкості, проїзду по смугам громадського транспорту та інших порушень.

• – Контролювати нелегальне паркування, особливо у місцях, де припарковані авто обмежують оглядовість (на перехрестях, пішохідних переходах та перед ними).

• – Збирати, публікувати та аналізувати дані, вести розслідування ДТП за участі вразливих учасників руху (пішоходів, велосипедистів, маломобільних людей тощо).

Що можна зробити на національному рівні?

– Розробити і впровадити прозору й автоматичну систему обрахунку вуглецевого сліду.

– Збирати дані щодо вуглецевого сліду від різних видів транспорту та робити їх публічними.

– Впровадити системи оподаткування купівлі, власності та користування автомобілів за принципом «забрудник платить»: дорожче для авто з високим рівнем викидів, дешевше для авто з низьким і нульовим рівнем викидів.

– Відновити державний техогляд автомобілів.

– Розробити та впровадити систему утилізації старих автомобілів.

– Відновити й удосконалити збір даних по викидах від пересувних джерел забруднення по регіонах (на місцевому рівні, на рівні населених пунктів) — для моніторингу показників викидів,.

– Створити мережу для зарядки і заправки машин з нульовими викидами.

– Пропонувати і започатковувати дослідження та інновації у сфері зв’язності та автоматизованості транспорту, особливо мультимодального, та безпеки дорожнього руху (через університети, наукові інститути).

– Створювати мультимодальні опції для пересування пасажирів між містами, наприклад, пропонуючи квитки на маршрут (включно з пересадками), а не на кожен окремий вид потягу чи автобуса, та пропонуючи користуватися міським транспортом безкоштовно у день відправлення/прибуття потягу або літака, на який у пасажира є квиток.

– Збільшити частку електрифікованих колій залізниці до 70% до 2030 року (наразі електрифіковано близько 50%).

– Розвивати ділянки з обома видами колій, особливо у прикордонних районах, для спрощення сполучення з європейською залізничною мережею.

– Відмовитися від вугілля для опалювання вагонів залізниці.

– Сприяти розвитку вантажного транспорту з нульовими викидами та брати активну участь у заходах ЄС у цьому напрямі.

– Розробити і впровадити систему заохочення та співфінансування державою створення велосипедної інфраструктури у містах.

– Скасувати оподаткування на запчастини/елементи для виробництва і ремонту сталих видів транспорту (наприклад, велосипедів).

Як ви гадаєте, скільки часу мине для переходу та слідуванню жителями України за Европейським зеленим курсом? Поділіться своєю думкою.