Ефективність мовлення. Стратегія і тактика мовленнєвої поведінки. Комунікативний намір. Мовленнєвий вчинок. Мовленнєва подія

Основним засобом комунікації між людьми є мова.
Використання мови в процесі спілкування називається мовленням.
Кожен мовленнєвий акт, усний чи письмовий, — це мовленнєва подія.

Мовленнєва подія — це передавання думок, що відбулося за допомогою слів: монолог, діалог, диспут,  фраза чи слово.

Сам процес мовлення має певну мету залежно від ситуації спілкування. Ступінь досягнення цієї мети визначає ефективність мовлення: чим сильніший вплив на публіку (слухача, слухачів) справила промова, тим більша ефективність.  Ефективність мовлення залежить від точності й доречності добору мовних засобів у кожній конкретній ситуації, а також від мовленнєвої поведінки оратора.

Мовленнєва поведінка — це манера спілкування людини: її словниковий запас, частота використання певних слів, фраз, жести, міміка, артикуляція. 

Мірилом мовленнєвої поведінки є мовленнєвий вчинок — конкретна ситуація  спілкування.

Мовленнєва поведінка й  мовленнєві вчинки кожної людини залежать від рівня освіти, внутрішньої культури, багатства словника, фізичного й психологічного стану в момент спілкування. 

Оратор досягне мети (ефекту) виступу, якщо він  плануватиме свою мовленнєву поведінку, спрогнозує її успіх (тобто визначить стратегію) і вибере при цьому поетапні дії (тактичні прийоми).

Стратегія — це мистецтво керівництва, що базується на умінні правильно визначати мету, а тактика — це прийоми, способи досягнення цієї мети.

Стратегія оратора — це загальний план досягнення цілей, розробка основних напрямків промови.

Тактика — сукупність прийомів, методів реалізації стратегії, чітка структура промови, форма розкриття основної ідеї виступу оратора.

В ораторському мистецтві стратегія — це загальна схема спілкування, загальний план його організації, тактика ж — система послідовних дій, що веде до реалізації обраної стратегії.

Зверніть увагу!

Стратегію визначають:

• мета (спільна чи індивідуальна);
   

• комунікативні установки (маніпулятивні — промова спрямована на задоволення індивідуальної мети оратора, чи гуманістичні — оратор бажає досягнути спільної мети з аудиторією);
   

• характер спілкування (діалогічний чи монологічний);
   

• індивідуальні особливості оратора;
   

• специфіка аудиторії (системи цінностей, інтересів, соціальних установок).

Побудова тактики базується, перш за все, на знаннях про ситуацію та особливості співрозмовників (оратора й аудиторії). Стратегія впливає на тактику, визначаючи в ній систему дій, яку застосовує оратор, передаючи певну інформацію.

Залежно від мети існують різноманітні  мовленнєві стратегії: оратор прагне підпорядкувати когось, дискредитувати, заперечити відомі факти,  мотивувати згоду чи незгоду, закликати до дій, примирити, об'єднати, закликати до співпраці чи дружби. Відповідно відбувається відбір тактик мовленнєвої поведінки: від прямої образи, приниження честі й гідності людини  до заохочення, захоплення, налагодження службових чи товариських стосунків.

Тактики для впливу на слухача: тактика підлещування, наведення прикладу із власного життя, провокації, погрози, внесення елементу неформальності, гумор, маніпулювання почуттями.

Для реалізації тактик вдаються до комунікативних намірів: це може бути згрубіла чи пестлива лексика, підвищений тон, сумнів/упевненість у компетентності чи професіоналізмі слухача,  двозначність, іронія чи етикетні формули, епітети, похвала. 

Головну роль у визначенні комунікативного наміру відіграють вік людини, з якою спілкуються, стать, соціальний статус, фізичний та психологічний стан на момент розмови.

Зверніть увагу!

Для того, щоб переконати аудиторію, необхідно додержуватися правил:

• розпочинати промову з прагненням досягти поставленої мети;
   

• твердо знати те, про що йтиметься;
   

• спрямувати всі зусилля на те, щоб привернути,  до себе увагу аудиторії, зацікавити промовою слухачів із першої миті виступу.

Якщо людина не обміркувала, не спланувала заздалегідь промову, вона буде почуватися невпевненою перед слухачами і навряд чи зможе їх переконати у будь-чому.

Промова — це не просто набір речень, вона містить у собі низку певних елементів, без яких не мала б сенсу й була б нікому не потрібною.

Зверніть увагу!

Етапи підготовки промови:

• визначення теми виступу;
   

• моделювання аудиторії (складання її портрету);
   

• розробка стратегії промови (виявити основні цілі);
   

• формування тактики (способів та прийомів доведення ораторської ідеї).

• Пригадаймо загальні правила спілкування!

Прочитайте завдання. Випишіть  репліки персонажів літературного твору, які не сприяють мирному вирішенню конфліктної ситуації.

1.

• — Зараз ми тебе погодуємо. Тим часом я попрошу свого тата, він зателефонує Клавдії Зіновіївні і пояснить ситуацію. Потім навіть проведе тебе додому. Ну, а ми ось із ним, — Максим кивнув на приятеля, — спробуємо пошукати твого песика пікінесика. Годиться? (А. Кокотюха).

• — Аякже! Увесь берег річки в межах міста — наша територія. Хочете вільно заходити на неї — треба або кожну першу рибину віддавати, або заслужити (А. Кокотюха).

2.

• — Ходи, дядьку, куди йшов. Я із сеструхою якось сам розберуся. — Рукоп’ят сплюнув йому під ноги цівку жовтавої слини. — Справа, типу, сімейна. Кепсько доглядає молодшого братика, — він лінькувато кивнув на кульку в руці Антипова (В. Арєнєв).

• — Вірю, вірю! — сказала Гульсюм, — я винувата, пробач мені… (Е. Аміт)

Фотозвіт відповіді прикріпіть.

Прочитайте уривки з творів. Випишіть варіант відповіді, у якому мовець завдяки правильній стратегії й тактиці мовленнєвої поведінки досяг поставленої мети.

1. Почувся сухий кашель.
   — Я тут, — озвався дракон. — Мене вчора пробували димом викурити. Мало не задихнувся.
   — Що ти кажеш? Оце ще мені лицарі! За моїх часів такого не було. Як же ти врятувався?
   — Я й сам не знаю. Повз усе далі й далі, дим переслідував мене, аж поки я не зомлів. А коли очуняв, дим уже розсіявся.
   — Видно, передумали. Ти знаєш що — є тут одна печера, з якої тебе не те що димом, а й сіркою не викурять. Вона простора, затишна й зовсім не волога. Крім того, має вихід на широку галявину, а та галявина, наче дно колодязя, зі всіх боків оточена високими скелями. А з протилежного боку галявини є ще одна печера, і виходить вона в густелезний ліс. Це якраз для тебе.
   — О, я з радістю переселюся туди. Де це?
   — Зовсім неподалік. Над самою річкою (Ю. Винничук).

2. На вступ вона придумала зворушливу і гарну, на її думку, історію про малого Леніна. Вона пробувала розказати її дітям. Та діти, що зразу виглядали Тані, як тридцять витріщених, трошки переляканих її новою особою, жовтодзюбих писклят, під впливом її оповідання почали нагло перемінятись у злосливе шершеняче гніздо. Таня бачила, як вони зразу почали крутитися, а потім щораз голосніше шепотіти, а далі вже можна було чути і тут і там понурі півголосні викрики та найзлосливіші завваження на її адресу. Тані гаряча кров ударила в лице. Спочатку вона здивувалась і збентежилась, а потім обняв її пекучий сором і гнів. Вона була до глибини душі вражена і як учителька, і як ідейна большевичка.
   Шум у клясі Таня опанувала. Та це не була її перемога. Вона відчувала, що засадничо розійшлась із своїми дітьми. Учителька і діти опівдні покинули школу, як два вороги (М. Дмитренко).

Фотозвіт відповіді прикріпіть

З'ясуйте, які тактичні прийоми вибрав автор промови.

Якщо хоч 1% будуть [виконувати мої поради], то я скажу, що коефіцієнт корисної дії моєї лекції був достатньо високий. Навіть більше за мій операційний день, бо все ж таки тут зібралося багацько людей. І хоч якщо 1% зробляться здоровими — і це не погано.

(Виглядає так, ніби Амосов вже завершує щойно розпочату лекцію, однак на сцені з’являється чоловік, який передає папірці з питанням із зали.)

— Паління та алкоголь… Ба, та це пише той же студент, що і про сон питав… Паління та алкоголь — це шкідливо? Без сумніву! Я не палю, від алкоголю вберігаюся. То, може, досить? Ви знаєте, як у нас роблять трансплантацію органів? Та навіть не сподівайтеся на неї. От ви думаєте, можна не займатися здоров’ям, а потім вам нирки, серце, мізки й інше пересадять. Та не розраховуйте на це! Це справа дуже ненадійна. Краще самостійно попіклуйтеся (М. Амосов).

1. заклик вести здоровий спосіб життя

2. заклик до насилля

3. власний приклад

4. доречний жарт

5. вульгаризми

Фотозвіт письмової відповіді прикріпіть.