Дослідження ділянки степу нижче Макортівського водосховища

За греблею Макортівського водосховища на лівому березі річки Саксагань, біля садового товариства «Райдуга» знаходиться дуже цікаве, мальовниче природне урочище. Дістатися туди можна приміським автобусом до селища Андріївка.

Макортівське водосховище – це штучна водойма, довжиною 57км, шириною близько 300м та найбільшою глибиною до 32 метрів. Побудовано у 1958 році. Загальна площа водосховища – 13км². Водосховище призначено, щоб забезпечити водою навколишні населені пункти, промислові підприємства та для зрошення земель сільськогосподарських угідь.

           У водоймі живуть плотва, короп, щука, карась, судак та багато інших видів риб, що приваблює любителів-рибалок.

На Макортівському водосховищі живе багато птахів.

На узбережжі Макортівського водосховища одразу перед греблею по лівому березі знаходиться пляж, на якому влітку відпочивають дачники. Тут берегова смуга витоптана, засмічена побутовими відходами. Але ми все ж зустрічали крокуси, зірочки і навіть сон-траву. А біля самого краю берега росте підбіл.

        Нижче греблі водосховища русло річки значно знизилося, оголив гранітні стіни на лівому березі. Територія лівого берега річки від греблі до гирла струмка, довжиною з 1 кілометр та шириною близько 400-500 метрів (до лісосмуги) стала локацією, де юннати гуртка проводять свої дослідження первоцвітів вже декілька років. Ця місцевість зачарувала нас мальовничістю своїх кам’янистих берегів та багатством рослинності.

Сучасне русло річки вузьке, місцями повністю заросле очеретом, отже, дуже мілке. Течія слабка. Вода прозора. Ширина русла річки від 4 до 8 метрів.

Тут дуже цікава форма рельєфу лівого берега. Часто ми спостерігаємо прямовісні гранітні стіни до 3 метрів заввишки. Стіни часто розколоті на окремі великі брили. Така форма берега – оголення гранітних порід течією води, залишки від більшого русла річки, яке було тут раніш, до будівлі Макортівського водосховища.

Скелясті гранітні стіни дещо обрушилися, покриті тріщинами, поросли великою кількістю мохів та різноманітних лишайників. Профіль берега буває надзвичайно мальовничим. А на ґрунті по над берегом ми зустріли багато лишайнику кладонії оленерогої – її занесено до Червоної книги Дніпропетровщини.

Над крутими схилами берега простягається смуга цілинного степу з невеличким нахилом, подекуди пересічена чагарниковими заростями, ярками, пагорбами. На цьому схилі ми й спостерігаємо цікаві угруповання.

        Ця місцина завжди радує нас багатством первоцвітів. Лише відійшовши від зупинки автобуса на невеличку відстань, ми починаємо зустрічати квіти крокусу сітчастого, а потім - кущики сону чорніючого.

        Особливо часто зустрічаються тут саме червонокнижні види: крокус сітчастий та сон чорніючий. Їх локації розкидані на великій території. Площа розповсюдження сону за самими приблизними підрахунками сягає 1000-1200м². А квіти крокусу в особливо густих скупченнях зустрічались ще й на лівому березі струмка – притоку річки. Підмічено цікаве явище: саме тут ми можемо побачити одночасне цвітіння крокусів, сону, горицвітів та інших первоцвітів. В інших місцях ми такого багатства не спостерігали.

        На узбережжі рано навесні також зустрічаються зірочки трьох видів: жовті, малі та богемські, фіалка духмяна, горицвіт волзький. Трохи пізніше розцвітають гіацинтікі бліді, тюльпани бузькі, півники карликові, белевалія сарматська. Густота розповсюдження гіацинтіків тут теж доволі велика.

Фауна. Біля річки багато різних комах. В річці можуть зустрічатися плотва, короп, карась, верховодка та інші риби. Зустрічаються гадюки, вуж звичайний та вуж водяний, ящірка прудка. З птахів ми спостерігали чаплю сіру, крижнів, крука, очеретянку, крутиголівку. В заростях чагарників гніздиться багато птахів. Чули голос жайворонка, фазана, бачили зайця. На водосховищі гніздиться пара лебедів шипунів.

За минулорічними спостереженнями тут мешкають: сойки, щиглики, сороки, шпаки, горобці польові, зяблики, синиці великі, ремез, бджолоїдки, канюки, вівсянки. Можуть зустрічатися дрозди чикотні, просянки, куріпки, костогризи, зеленяки, сорокопуди, кам’янки та інші степові птахи.

Територія берега за греблею також іноді відвідується відпочиваючими, там є сліди випасу домашньої худоби. Проте, ми вважаємо, що ця ділянка відносно мало постраждала від людської присутності — на відміну від балки Північна Червона, яка знаходиться поряд з житловими масивами міста та промисловими об’єктами.

Отже, можемо підсумувати, що ділянка лівого берега річки Саксагань, що знаходиться одразу за греблею Макортівського водосховища, довжиною близько одного кілометру, відрізняється надзвичайним багатством видів весняної флори та їх густотою. Тут зустрічається одразу 4 види первоцвітів, занесених до Червоної книги України.

Цю ділянку необхідно заповідати, оголосивши її ботанічним заказником, а може, й надати більш високий статус.

Використані джерела:

http://www.guidebook.ua/nature/lake/makortovskoe-vodohranilische.html