Дослід Резерфорда. Протонно-нейтронна модель атома

У 1908–1911 рр. під керівництвом Ернеста Резерфорда досвідчений дослідник Ганс Ґейґер (1882–1945) і молодий аспірант Ернест Марсден (1889– 1970) проводили серію дослідів щодо з’ясування структури атома. Для дослідів учені використали речовину, із якої з великою швидкістю вилітали позитивно заряджені частинки — так звані α-частинки (альфа-частинки).

Вузький пучок α-частинок зі свинцевого контейнера спрямовувався на тонку золоту фольгу, а далі потрапляв в екран, покритий шаром кристалів цинку сульфіду. Якщо на такий екран влучала α-частинка, то в місці її влучання відбувався слабкий спалах світла.

Результати досліду:

1. Більшість α-частинок проходила крізь фольгу, не змінюючи напряму або відхилившись на невеликий кут.

2. Деякі α-частинки відхилялись на кут 135⁰-150⁰; одна із 20000 α-частинок поверталася назад.

3. Будова атома

   • Ядро складається з позитивно заряджених частинок(протонів - р) і нейтральних частинок (нейтронів - п). Протони і нейтрони, що входять до складу ядра атома, називають нуклонами, ядра атомів узагальнено називають нуклідами. Сумарну кількість протонів і нейтронів в атомі називають нуклонним (або масовим) числом та позначають символом А.

   • Кількість протонів у ядрі називають протонним (або зарядовим)

числом та позначають символом Z. Його легко визначити, скориставшись “Періодичною системою хімічних елементів Д. І. Менделєєва”. Порядковий номер хімічного елемента у періодичній таблиці відповідає кількості протонів у ядрі (протонному числу).

При позначенні ядра атома (нукліда) хімічного елемента перед символом елемента вгорі вказується нуклонне число А, а внизу - протонне число Z.

Види атомів одного хімічного елемента, ядра яких містять однакову кількість протонів, але різну кількість нейтронів, називають ізотопами даного хімічного елемента.

Наприклад, елемент Гідроген має три ізотопи: Протій, Дейтерій, Тритій.

Основні властивості ядерних сил

1. є тільки силами притягання;

2. є близькодіючими: вимірювання показали, що ядерні сили між нуклонами виявляються лише на відстанях, які приблизно дорівнюють розмірам нуклона;

3. не залежать від заряду: на однаковій відстані сили, що діють між двома протонами, між двома нейтронами або між протоном і нейтроном, є однаковими;

4. мають властивість насичення: нуклон виявляється здатним до ядерної взаємодії одночасно лише з невеликою кількістю

нуклонів-«сусідів».

1.Як визначити кількість протонів і нейтронів у ядрі? Наведіть приклад.

2.Що таке нуклід?

3.Які нукліди називають ізотопами? Назвіть ізотопи Гідрогену