Доповідь Мовний етикет в науковому стилі

Мовний етикет існував і існує в сучасній українській науці. Він є результатом значних мовно-стилістичних процесів, які відбулися в царині українського наукового стилю. Ці процеси особливо помітні за останнє століття. Наука розвивалася під гаслом інтегрування, фахове мовлення науки тяжіло до уніфікації і стандартизації, тобто на засобах вираження мовного етикету суттєво позначилися відомі соціальні, тобто позамовні чинники. Структура мовного етикету в науковому стилі залежить від форми спілкування. Так, перебуваючи на науковому симпозіумі, науковець має використати зовсім іншу форму звертання до колег-учених, ніж ту, яку він використовує під час академічної лекції. Звичайно, науковець може змінювати мовні формули. Ці зміни будуть залежати від культури, вишуканості мовлення, смаків, традицій науковця, умов і мети спілкування (З посібника)

Прочитайте та прокоментуйте вислови. Запишіть вимоги до мовлення .

1. Найбільша цінність оратора — не тільки сказати те, що потрібно, але й не казати того, чого не треба (Цицерон). 2. Оратором є лише той, хто в змозі говорити з кожного питання гарно, вишукано і переконливо, відповідно до важливості предметів, на користь часові і для задоволення слухачів (Тацит). 3. Одного неточного, невдало сказаного або хоча б погано вимовленого слова іноді досить, щоб зіпсувати усе враження (А. Міцкевич). 4. Людина, яка засуджує і висміює помилкові думки й погані

вчинки інших людей, повинна мати особливу силу переконання, а для цього, крім гострого ока, необхідно володіти і не менш цінним мистецтвом ясно викладати думки (М. Ларра). 5. Говорити багато й добре є дар гострого розуму, говорити мало й добре є властивість мудрого, говорити багато й погано означає дурня, говорити мало й погано є ознакою безумного (Ф. Ларошфуко).

Розгляньте наведені формули мовного етикету. Випишіть декілька виразів за такими параметрами:

А вирази, які вживаються при звертанні;

Б. вирази, які вживаються при запрошенні;

В вирази, які вживають на знак згоди, підтвердження;

Г. вирази, які означають заперечення, відмову.

Ви маєте рацію; я не заперечую; ні, це не так; ні; згоден; сідайте, будь ласка; проходьте, будь ласка; чи не могли б Ви…; певна річ; Ви не маєте рації; Ви помиляєтесь; безсумнівно; з приємністю; я хочу попросити Вас зробити мені послугу; це справедливе твердження; це виключено; шкода, але я повинен відмовитися; чи можу я попрохати Вас…?; слушною є думка…; це виключено; ні в якому разі; будьте ласкаві, поясніть…; з приємністю; ви помиляєтесь; на жаль, не зможу; я не заперечую; висловлюю особисту подяку…; шановні колеги!; аж ніяк; глибокоповажний голово!; дякую, не можу; ми дотримуємося іншої точки зору; безумовно.

Із хмаринки слів вкажіть риси, притаманні успішному мовцю, запишіть їх замість трикрапок. Зверніть увагу, у хмаринці є зайві риси

А.....  — спроможність бути самим собою, виражати власну індивідуальність, нікого не наслідуючи й  не повторюючи;

Б. ....  — здатність спілкуватися захоплено, творчо, натхненно;

В......  — усвідомлення своїх можливостей, уміння захопити своїми думками й  почуттями, переконати;

Г.....  — відвертість, безкорисливість, сердечна теплота, привітність, правдивість у  вираженні думок і  почуттів;

Д....  — ознайомленість із темою спілкування, загальна ерудованість;

Е.....  — безсторонність, неупередженість, урахування протилежних думок і  оцінок, чесність;

Є.... — приязне та прихильне ставлення до співрозмовника, бажання бути йому корисним