Деникінський режим

Формування більшовицького радянського уряду. Х. Раковський.

6 січня 1919 р. – встановлення радянським урядом офіційної назви України – Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР). В УСРР сформувався уряд – Рада народних комісарів на чолі з Х. Раковським, який також був наркомом іноземних справ.

В УСРР було сформовано:
1. військово-революційні комітети (ревкоми);
2. комітети бідноти (комбіди);
3. органи придушення опору противників радянської влади - Всеукраїнська надзвичайна комісія (ВУНК);
4. народні суди;
5. революційні трибунали;
6. робітничо-селянська міліція.

Політичний курс більшовиків у 1919 р.
III з'їзд КП(б)У (березень 1919 р.), проголосив курс на «воєнний комунізм».
Основні риси «воєнного комунізму»
1. скасування товарно-грошових відносин;
2. державна монополія на промислові товари, заборона приватної торгівлі і перехід до прямого товарообміну;
3. карткова система, розподіл продуктів за класовою ознакою (робітникам - більше);
4. націоналізація промисловості, фінансів, зв'язку; сувора централізація управління виробництвом і розподілом товарів;
5. загальна трудова повинність;
6. запровадження продрозкладки (перехід до примусового вилучення у селян необхідного державі продовольства);
7. «червоний терор» проти реальних і потенційних противників більшовизму.

Антибільшовицький рух:
Проти політики радянської влади в економічному, політичному, культурному житті, політики «воєнного комунізму» виступали всі соціалістичні партії, що діяли в Україні. Незадоволення охопило не лише заможні верстви, а й середняків, національну інтелігенцію. Антибільшовицькі настрої наростали і в місті, і в робітничих кварталах.
Лідери антибільшовицького руху:
1. отаман Зелений (Д. Терпило);
2. Нестор Махно;
3. отаман Григор’єв.

Перша Конституція УСРР

6 березня 1919 р. постановою III з’їзду КП(б)У ухвалено проект першої конституції УСРР. В основу проекту Конституції УРСР було покладено Конституцію РРФСР. Згідно з Конституцією найвища влада належала Всеукраїнському з’їздові рад, а в період між з’їздами – Всеукраїнському Центральному Виконавчому Комітету (ВУЦВК), голова – Г. Петровський.

Наступ білогвардійців в Україні

4 травня 1919 р. – захоплення Луганська білогвардійцями.
Червень 1919 р. – захоплення Харкова та Катеринослава.
Наступ Кавказької армії П. Врангеля вздовж Волги, Донської армії – на Воронезькому напрямі, Добровольчої армії – вздовж Дніпра.
Наприкінці літа білогвардійці окупували майже всю Україну.
На окупованій території білогвардійцями створені області:
1. Харківська;
2. Київська;
3. Новоросійська.
У серпні 1919 почався спільний похід Армій УНР і УГА проти більшовиків під командуванням генерала М. Юнакова і В. Курмановича.

Весна 1919 р. У наступ перейшла армія Денікіна.

Програма дій денікінців

• Єдина, велика і неподільна Росія.

• Боротьба з більшовизмом до кінця.

• Встановлення порядку і запровадження тимчасової військової диктатури.

• Смертна кара за участь у «бунтах» більшовицьких організацій, за дезертирство з армії.

• Невизнання незалежності України.

Травень 1919 р. Війська Денікіна зайняли Донбас.

Червень 1919 р. Війська Денікіна зайняли Харків, на півдні — Миколаїв та Одесу.

Наприкінці літа денікінці окупували майже всю Україну.

Денікінський режим

1. Денікінці захищали інтереси великоруських поміщиків і підприємців, які домагалися реставрації імперських порядків.

2. Відновлювалася поміщицька власність на землю.

3. Україну було розділено на три області: Київську, Харківську, Новоросійську (з центром в Одесі). На чолі областей стояли генерал-губернатори з необмеженими повноваженнями.

4. У промисловості було ліквідовано 8-годинний робочий день, збільшувалися норми виробітку, зростало безробіття.

5. За законом про врожай 1919 р. третину зібраного хліба селяни були зобов’язані безплатно віддавати поміщикам, та орендарям.

6. На потреби денікінської армії селяни повинні були внести разовий податок у розмірі 5 пудів зерна з кожної десятини землі. У разі несвоєчасного постачання в примусовому порядку стягувалася подвійна сума боргу.

7. Відновлювався національний гніт.

8. Денікінці не визнавали української мови та культури, українські газети і журнали закривали.

9. Видано наказ про зняття в установах портрета Т. Г. Шевченка.

10. Припинила діяльність Українська академія наук, бо на її утримання не відпускали коштів і позбавили приміщення.

Риси денікінського режиму:
1. Захист інтересів поміщиків і підприємців, які добивалися реставрації імперських порядків.
2. Прагнення знищення української державності та культури:
А. Українська мова дозволялася лише у приватних навчальних закладах.
Б. Деякі українські газети і журнали закривалися, книги вилучалися з бібліотек і книгарень, вводилася цензура.
В. Видано наказ про зняття портретів Т.Шевченка в установах.
Г. Зняття написаних українською мовою вивісок.
Д. Припинення діяльності Української академії наук.
3. Культивування національного розбрату, ворожнечі, ненависті до національних меншин (єврейські погроми тощо).
4. Встановлення на захопленій території режиму терористичної диктатури.
5. Аграрна політика передбачала відновлення поміщицької власності на землю. Повертаючись за допомогою каральних команд у маєтки, поміщики примушували селян віддавати майно і реманент, виплачувати великі контрибуції.
6. У промисловості було скасовано восьмигодинний робочий день, збільшено норми виробітку.

Рух опору денікінцям

• Відбувалися численні стихійні селянські повстання, що їх прагнули очолити представники різних партій (більшовики, українські есери, українські соціал-демократи тощо).

• У вересні 1919 р. в с. Баштанка на Миколаївщині спалахнуло повстання. Повстанці (4 тис.) оголосили Баштанську республіку, вигнавши, а подекуди й знищивши денікінських урядовців.

• У вересні 1919 р. відбулося повстання у Висуневську на Миколаївщині. Місцеві партизани (500 душ) вели успішні бої проти карателів. Наприкінці вересня 1919 р. повстанці навіть підійшли до Херсона та обстріляли місто з гармат.

• На Правобережжі в тилу денікінців діяли партизанські загони, які боролися за відновлення УНР. Для керівництва

цими загонами у Кам’янці-Подільському, утримуваному військами УНР, було утворено Центральний міжпартійний повстанський комітет.

• На початку липня 1919 р. у Кременчуці почало діяти зафронтове бюро ЦК КП(б)У для керівництва діяльністю підпільних більшовицьких організацій.

• Найважливішу роль у розгромі денікінців відіграли загони легендарного «батька» Н. Махна.

5 серпня 1919 р. Дата народження Революційної повстанської армії України (махновців), яка проголосила боротьбу проти гнобителів українського народу. Армія здобула широку підтримку селян. На боротьбу з нею Денікін кинув найкращі сили. Махновці контролювали великі райони Півдня. Своєю самовідданою боротьбою в тилу сприяли перемозі над денікінцями.

Листопад — грудень 1919 р. Радянські війська провели успішний контрнаступ проти сил Денікіна. Контрнаступ радянських військ здійснювали:

• Латишська стрілецька дивізія;

• Бригада червоного козацтва Примакова;

• Кінний корпус Будьонного;

• 12-та армія.

16 грудня 1919 р. Радянські війська знову вступили до Києва. Початок січня 1920 р. Радянські війська зайняли Донбас. Січень — лютий 1920 р. Розгорнулися бої за Правобережжя. Початок лютого 1920 р. Радянські війська ввійшли в Миколаїв і Херсон, а потім — в Одесу.

Виняткову роль у розгромі денікінців відіграли загони Н. Махна.

Україну було очищено від денікінців. Крим іще залишався під контролем білогвардійців.

Контрнаступ радянських військ і поразка денікінців

 Політика денікінщини викликала обурення найширших мас населення України. Найактивніше проти денікінців діяв «батько» Нестор Махно. У боротьбу з білогвардійським режимом включилися ліві есери, анархісти, представники інших соціалістичних партій.
Листопад 1919 р. – Червона армія більшовиків завдала поразки денікінцям.
16 грудня 1919 р. – захоплення Києва радянською армією.

«Перший зимовий похід»

«Перший зимовий похід» – похід Армії Української Народної Республіки тилами Червоної та Добровольчої армій під проводом Михайла Омеляновича-Павленка (6 грудня 1919 – 6 травня 1920 рр.).
Головне завдання Зимового походу – збереження армії на українській території шляхом партизанських дій.

Скласти конспект, виписати риви денікінського режиму та його наслідки, описати особу Нестора Махна, нашого земляка

1. Яку посаду займав зображений на цій фотографії діяч в 1919-1923 рр.?

   

2.Яким чином можна охарактеризувати режим правління А. Денікіна?

3.В чиїх інтересах проводилася аграрна політика за часів А. Денікіна?

4.З якого регіону України навесні 1919 р. були змушені евакуюватися війська Антанти?

5.Виступ якого отамана у травні 1919 р. послабив позиції більшовиків в Україні?

6.Яке слово пропущене в наведеному уривку?

«Денікінці не змогли довго володіти Україною. У жовтні 1919 року відбувся бій під _____. Вирішальну роль у цій битві відіграла 14-та армія під командуванням І. Уборевича, із якої було виділено ударну групу військ»

7.Яка з цих армій у 1919-1920 рр. двічі переходила на бік колишнього супротивника?

8.Установіть відповідність між політичними силами і регіонами, які вони контролювали влітку 1919 р.

Для

Установіть правильну послідовність подій

Установіть відповідність між особами і їхніми стислими характеристиками (1 - 4) і (А - Д).

Показать панель результатов