ЧИСЛІВНИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ: ЗНАЧЕННЯ, МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ, СИНТАКСИЧНІ ФУНКЦІЇ. РОЗРЯДИ ЧИСЛІВНИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ

Шановні учні!

Числівник – чи не найменша за кількістю слів частина мови, яка нараховує їх усього кілька десятків. Та чи можемо ми без неї обійтися і навіщо нам її вивчати?

Подивіться на зображення і спробуйте згадати, скільки разів на добу ви користуєтеся числівниками, навіть не помічаючи цього.

Отже, щоб усюди встигати і розраховувати свій час, витрати, правильно формулювати свої бажання щодо розміру, ваги, кількості, складу у відсотках, планувати майбутнє й поточний бюджет, треба знати лексичне значення, граматичні ознаки та синтаксичні функції числівників.

Опрацюйте теоретичний матеріал.

ЧИСЛІВНИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ

За своїм походженням числівники тісно пов`язані з іменниками і прикметниками. Однак у процесі історичного розвитку мови вони втратили граматичні ознаки, властиві іменникам і прикметникам, перетворились на абстрактні найменування числових понять.

У середині ХVІІІ століття Михайло Ломоносов у своїй граматиці вперше назвав числівники особливою частиною мови. Такими вони є і до нашого часу.

Числівник - це самостійна повнозначна частина мови, що означає абстрактно-математичне число або кількість предметів чи їх порядок під час підрахунку. Числівники відповідають на питання скільки? скількох? котрий? котра? котрі? тощо. Наприклад:  "Словник української мови" охоплює словесне багатство української літературної мови від І. Котляревського до наших днів, він містить близько ста тридцяти шести тисяч слів (3 журналу). 2. А вечір ясний задивився на четверо синіх очей (В. Сосюра). З. Вісімдесят один ділиться на дев'ять. Мій друг навчається в одинадцятому класі.

ЛЕКСИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ

Числівники можуть означати:

• число, числове математичне поняття: один, два, три, десять, одинадцять, сто, тисяча, мільйон, чотири шостих;

• назви певної кількості предметів: три подруги, чотири броди, шість столів, тридцять років;

• кількість, що складається з певного числа частин цілого: дві третіх склянки, вісім десятих гектара, три цілих і чотири десятих тонни;

• сукупність перелічуваних предметів або істот: четверо хлопців, семеро козенят, десятеро друзів, шестеро саней;

• порядок предметів при лічбі: перший номер, дванадцята година, тридцять третій рік.

  

  УВАГА!
  Треба розрізняти числівники й інші частини мови, які мають теж числове лексичне значення:
  • іменники (щ о?): двійка, трійка, п ’ятірка, десяток, сотня, чверть, дюжина, половина;
  • прикметники (який?): поодинокий, подвійний, десятковий, поло­винний, дводенний, восьмирічний, одинадцятиповерховий;
  • дієслова (щ о зробити?): подвоїти, потроїти;
  • форма дієслова — дієприкметник (який?): подвоєний, потроєний, спарений, розполо­винений;
  • прислівник (як?): утроє, утричі, по-третє, натроє.

МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ

Своє лексичне значення числівники виражають в граматичній категорії відмінка, тобто вони змінюються за відмінками (це їх постійна морфологічна ознака). За числами змінюється лише числівник один -одні.

Більшість числівників, що позначають абстраговану чи конкретну кількість предметів, не мають граматичного роду, крім числівників: один, одна, одно, два - дві, обидва - обидві.

Числівники, що означають порядок предметів під час підрахунку, змінюються за відмінками, числами і родами

СИНТАКСИЧНА РОЛЬ

2. Кількісні числівники можуть ви­ступати в ролі різних членів речення:
   • підмета: дев ’ять ділиться на три;
   • іменної частини складеного при­судка: П’ять на п ’ять — двад­цять п’ять
   • додатка: Сім помножити на сім— сорок дев’ять.
   Якщо кількісний числівник по­в’язаний з іменником, то така син­аксична конструкція виступає од­ним членом речення:
   • у формі називного відмінка —підметом:
   Не вертаються три брати,
   По світу блукають,
   А три шляхи широкії
   Терном заростають.
   Т. Шевченко.
   Сто друзів — це мало, один ворог
   — це багато (М. Стельмах).
   • у формі знахідного відмінка — додатком:
   Облітав журавель
   Сто морів, сто земель,
   Облітав, обходив,
   Крила, ноги натрудив. П. Воронько.
   Три явори посадила сестра при до­лині (Т. Шевченко);
   • означенням:
   І на все життя двох сердець биття і любові світле почуття (П. Дворський );
   • обставиною: Обіцяного сім літ чекають (Нар. тв.).
   Віддалена від мене на сімсот тридцять чотири дні, на сімсот тридцять чотири «здрастуй», скажи, що ти мене любиш (В. Стус(

3. Порядкові числівники, як правило, виступають у реченні:
   • узгодженим означенням:
   І четвертий рік минає
   Тихенько, поволі,
   І четверту починаю
   Книжечку в неволі. Т. Шевченко.
   І я саджаю на білому аркуші кали­ну, що в лузі синім цвітом процві­тає: поки перший рядок дописую— на другому рядку калина уже виростає на папері, а на третьо­му рядку калину на той бік замерз­лої річки білої книги паперу — на­ближаю (В. Голобородько);
   • зрідка обставиною:
   Спортивні змагання з баскетболу розпочалися о десятій годині.
   Числівники можуть виконувати також роль іменної частини складе­ного присудка:
   0 земле вічна, ти — одна на світі (Є.Маланюк).
   Пісня і праця — великі дві сили. (І. Франко ).

4. Кількісні й порядкові числівники часто входять до складу стійких ви­словів — фразеологізмів:
   п’яте колесо до воза, бути на сьо­мому небі, сім п’ятниць на тиж­день, грати першу скрипку, деся­та вода на киселі.

   РОЗРЯДИ ЧИСЛІВНИКІВ

   За значенням і граматичними ознаками числівники поділяються на два розряди: кількісні й порядкові.

   Кількісними є числівники, що означають абстрактно - математичне число або кількість предметів і відповідають на питання скільки?: два, три, десять, тридцять чотири, п 'ятеро, одна друга тощо.

   Кількісні числівники поділяються на кілька груп: власне кількісні, кількісно-дробові, кількісно-збірні та неозначено кількісні.

   

Власне кількісні числівники означають цілі числа: чотири, сорок один, сто двадцять п'ять, тисяча, мільйон.

Збірні числівники означають певну кількість предметів як сукупність, як одне ціле: 

двоє, троє, шестеро, двадцятеро.

Збірні числівники — це слова від двоє до десятеро, від одинадцятеро до двадцятеро, а також тридцятеро, обоє, обидва, двійко, трійко, четвірко, п'ятірко. Збірні числівники не можуть бути складеними.

Збірні числівники поєднуються з

• назвами осіб чоловічого роду (троє друзів, шестеро випускників),

• іменниками середнього роду, що означають назви істот (двоє кошенят, семеро каченят) або предметів (четверо відер, восьмеро вікон);

• іменниками, які мають тільки форму множини (троє саней, четверо дверей).

  Збірні числівники НЕ поєднуються з іменниками жіночого роду, ОКРІМ числівника обидві. 

  Дробові числівники означають частину числа від цілого: три четверті, сім восьмих, двадцять сотих.

  До дробових числівників належать також півтора, півтори, півтораста.

  Півтора вживаємо з іменниками та числівниками чоловічого і середнього роду (півтора відра, півтора метра (а не метри), півтора яблука, півтора десятка, півтора місяця).
  
  Півтори з іменниками та числівниками жіночого роду (півтори доби, півтори тисячі, півтори тонни).

  Цілі та дробові числівники можна поєднувати за допомогою сполучника і:

  вісім і п'ять шостих — вісім цілих і п'ять шостих.

  Неозначено-кількісні числівники вказують на назви узагальнено-кількісних понять: багато, небагато, мало, немало, чимало, кілька, декілька, кільканадцять,кількадесят.

  Неозначено-кількісні числівники можуть поєднуватися з іменниками, що означають масу, речовину, збірні або узагальнені поняття:   багато цукру, чимало клопоту, небагато роботи. 

  Числівниками є слова: кілька, декілька, кількадесят, кільканадцять, кількасот.
  
  Якщо слова багато, мало виступають у словосполученні з іменниками, які є назвами конкретних предметів, що піддаються лічбі, тоді вони також є числівниками.

  Порядкові числівники означають порядок предметів під час підрахунку і відповідають на питання котрий? : восьмий, шістдесят сьомий, дві тисячі шостий.

  Поєднуючись з іменниками, порядкові числівники узгоджуються з ними у роді, числі й відмінку.

  Порядкові числівники утворюються без суфіксів від основ відповідних кількісних числівників за допомогою прикметникового закінчення -ий, -а, -е. Тільки порядкові числівники перший, -а, -е і другий, -а, -е мають інші основи, ніж відповідні їм кількісні числівники один, два.

  Порядкові числівники від п’ятого по дев’яностий (за винятком числівника сороковий) утворюються від основ відповідних кількісних числівників через додавання прикметникового закінчення -ий, -а, -е.

  Порядкові числівники, як і прикметники, пов’язуються з означальними іменниками і завжди узгоджуються з ними в роді, числі й відмінку.

  Відмінюються порядкові числівники, як прикметники твердої групи, крім порядкового числівника третій, -я, -є, який відмінюється, як прикметник м’якої групи.

  ГРУПИ ЧИСЛІВНИКІВ ЗА БУДОВОЮ

За будовою числівники поділяються на прості, складні і складені.

Простими називаються числівники, що складаються з однієї основи.

До них належать:

• назви чисел першого десятка: один - десять, а також сорок, сто, тисяча, мільйон, мільярд та нуль;

• збірні числівники: обоє, двоє - десятеро;

• неозначено-кількісні числівники: кілька, декілька, багато (небагато);

• порядкові числівники, похідні від простих кількісних: перший -десятий, тисячний.

Складними називаються числівники, що складаються з двох основ. До них належать:

1. назви чисел другого десятка: одинадцять - дев 'ятнадцять;

2. назви сотень: двісті - дев 'ятсот;

3. збірні числівники: обидва, обидві, одинадцятеро - двадцятеро, тридцятеро;

4. дробові числівники: півтора, півтори, півтораста;

5. неозначено-кількісні числівники: кільканадцять, кількадесят, кількасот;

6. порядкові числівники, похідні від складних кількісних: одинадцятий - двадцятий.

Складеними називаються числівники, що складаються з двох і більше простих і складних числівників: сто двадцять три, три цілих і сім десятих, вісімдесят чотири.

Прочитайте. Кількісні й порядкові числівники випишіть у дві колонки або окремі групи. Які слова не увійш ли до ж одної з колонок? Чому?

Шість, шестеро, одна шоста, ушосте, шестерня, десятий, одинадцятий, сотня, сто, сотий, усоте, одна сота, половина, одна друга, подвійний, переполовинений, по-друге, подвоїти, другий, двоє, двійка, двійнята, два, троїстий, тричі, третій, троє. трьохповерховий, сорок четвертий.

Нажити багато грошей – хоробрість,

зберегти їх – мудрість,

а уміло витратити – мистецтво.

Б. Авербах

Уявіть собі таку ситуацію: ви мріяли про подорожі і добре оплачувану роботу, пройшли кастинг і стали новим (ою) ведучим (ою) популярної передачі " Орел і решка" . Візьміть у руки будь-яку монету, підкиньте її , загадавши " орла" або "решку" , попрактикуйтесь у створенні бюджету на три дні в країні, яку давно мріяли відвідати, за такою схемою: визначайте мету ( транспорт, проживання, харчування, відвідування пам'яток або цікавих місць тощо), окресліть суму для її здійснення, вкажіть шляхи надходження коштів, фіксуйте основні та супутні витрати. Розкажіть про цікаві місця, традиції країни, використовуючи усі розряди числівників. Усі числівники запишіть словами.

У поданих реченнях визначте синтаксичну роль числівників. ( Запишіть в дужках)

Влітку один тиждень рік годує. Одна бджола мало меду наносить. Два коти в одному мішку не помиряться. Обіцяного три роки ждуть. Хто два зайці гонить, той жодного не зловить. Один за одного стій — виграєш бій. Одна головешка в печі гасне, а дві й у полі горять. Аж на третій яр чути ваш базар. Намолов сім мішків гречаної вовни. П’ять днів нічого не робимо, а на шостий відпочиваємо. Одному не страшно, а двом веселіше. Семеро одного не ждуть. У нього сім п’ятниць на тиждень. Хто вранці ходить на чотирьох ногах, вдень на двох, а ввечері на трьох? Між двома дубами зав’язло теля зубами. Два брати втікають, а два доганяють. Трьома зубами сіно їсть. Тисяча овець, а між ними один баранець.

Запишіть числівники за розрядами ( власне-кількісні, збірні, дробові, неозначено-кількісні).

Одна ціла і вісім десятих, кільканадцять, мало, декілька, обидва, тридцять, сім цілих три десяті, тисяса, багато, двісті тринадцять, сто сорок сім, троє, четверо, шістдесят вісім, сімсот шістнадцять, чимало, сімнадцятеро, тридцять один, шістсот тринадцять, сім цілих і п'ять сотих, півтора, чотири восьмі.