Повінь, пожежа, град, раптові морози, посуха, бурелом, надмірне застосування хімпрепаратів, реконструкція ландшафту, вселення нових видів хижаків, паразитів, епідемії — все це може призвести до багаторазового скорочення чисельності популяції; навіть до цілковитої її загибелі. Загибель або різке скорочення чисельності популяції, як правило, викликає ланцюгову реакцію в біоценозі і може спричинити коливання чисельності популяцій інших видів. Аналіз причин загибелі окремих видів свідчить про те, що зникнення одного виду рослин викликає загибель від 3—4 до 20—ЗО і навіть більше видів тварин.

При зменшенні чисельності популяції зменшуються і можливості обміну генетичною інформацією, що призводить до зниження життєздатності. Тому пізнання закономірностей динаміки чисельності популяцій має першочергове значення. У кожний конкретний момент будь-яка популяція складається з певної кількості особин, але ця величина досить динамічна. Часто вона залежить від народжуваності і смертності у популяції.

Популяція характеризується певними особливостями, які не характерні для окремих видів. Групові особливості — основні показники популяції:

Народжуваність — кількість нових особин, які з'явилися за певний проміжок часу.
Смертність — кількість особин, які померли (загинули) в популяції за певний проміжок часу.
Густота (щільність) — це середня кількість особин у популяції на одиницю площі або об'єму;
Приріст популяцій — різниця між народжуваністю і смертністю.

Популяції притаманні:

спільність еволюційної долі;
здатність до невизначено тривалого (в еволюційному масштабі часу) існування;
наявність займаної території;
формування генетичної системи, що характеризується вільним, випадковим схрещуванням особин усередині популяції (панміксія), значною ізольованістю від інших популяцій;
адаптивне реагування на зовнішні впливи як цілого;
наявність специфічного екологічного гіперпростору (екологічної ніші).

Розрізняють абсолютну народжуваність (B) — число особин, які народились за одиницю часу, і відносну народжуваність(b) — число особин, які з'явилися на світ за одиницю часу у розрахунку на одну особину популяції. B=B_n/t; b=B/N

Аналогічно народжуваності, розрізняють абсолютну(D) і відносну(d) смертність. D=D_n/t; d=D/N

Різниця між питомою смертністю і питомою народжуваністю називають виживанням або біотичним потенціалом популяції (r). r= b-d.

Швидкість зростання популяції визначається біотичним потенціалом. Біотичний потенціал — це кількість нащадків, яку здатна дати одна материнська особина. В одних видів біотичний потенціал може перевищувати мільярд, в інших — обмежуватись кількома десятками.

Види, що живуть у сприятливих умовах і добре пристосовані до виживання, мають низький біотичний потенціал; і навпаки, висока смертність зумовлює надзвичайну плодовитість. Наприклад, риби, які не турбуються про потомство, відкладають тисячі і навіть мільйони ікринок. Біотичний потенціал деяких видів риб сягає у місяць до 3 млрд., а в акул, для яких характерне яйцеживородіння, він обмежений десятками. Більшість шкідливих комах здатні плодити від кількасот до тисячі особин.

Для стабілізації чисельності популяцій достатньо, щоб до розмноження доживало стільки нащадків, скільки було батьків. Якщо відсоток виживання вищий за відсоток рівноваги, популяція зростає, якщо нижчий — зменшується. Це необхідно враховувати як при боротьбі зі шкідниками, так і при охороні зникаючих видів. Чисельність будь-якої популяції коливається під впливом дії біотичних і абіотичних факторів. Існує поняття мінімальної чисельності популяції, нижче якої популяція перестає існувати. В деяких випадках (рослинні угруповання) доцільно використовувати не показники кількості особин у популяції, а їх біомасу.

При характеристиці популяції часто використовують поняття щільності, тобто кількості особин певного виду на одиницю площі. Особливо активно цей аспект використовується в лісовому господарстві, де показник щільності кормових рослин застосовують для визначення параметрів ємності мисливських угідь стосовно до мисливської фауни.

А тепер запрошую до перегляду невеличкого відеоматеріалу, де повторюється для закріплення попередня тема та ілюструється сьогоднішній матеріал.