Середня тривалість життя у країнах світу суттєво різниться. Наприклад, громадяни Японії в середньому живуть 82 роки, тоді як жителі Анголи — 38 .
Чим, на вашу думку, пояснюється така різниця у тривалості життя в цих країнах. Відповідь обґрунтуйте.
2
Перегляньте відеоматеріал.
Здоров’я населення оцінюють за трьома показниками. Перший — показник дитячої смертності. Другий — кількість робочих днів, пропущених через хворобу. Третій — середня тривалість життя. Вплив медицини на ці показники, за оцінками ВООЗ , не перевищує 10 %. Решта залежить від спадковості (20 %), стану довкілля (19 %), а найбільше (51 %) — від нашого способу життя (мал. 8). На деякі з цих чинників ми можемо впливати повністю, на інші — лише частково, на решту не маємо жодного впливу. Спадковість Спадковість — це те, що біологічно передається людині від батьків: колір очей, форма носа, зріст, особливості статури тощо. Науково доведено вплив спадковості майже на всі аспекти фізичного і психічного здоров’я. Однак це не знімає відповідальності кожного за своє здоров’я. Навпаки, ті, хто успадкував схильність до певного захворювання (наприклад, діабету), мають вести такий спосіб життя, щоб знизити ймовірність його виникнення. Окрім фізичного здоров’я, спадковість впливає на базові інтелектуальні здібності й таланти — у спорті, музиці, образотворчому мистецтві. Медицина Якість і доступність медичних послуг — важливий чинник охорони здоров’я. У кризових ситуаціях він є вирішальним. Але набагато важливіше запобігти проблемам зі здоров’ям, тобто більше уваги приділяти профілактиці. Недаремно британці кажуть, що фунт профілактики кращий за тонну ліків. Середовище (природне, техногенне, соціальне) Навіть прихильники здорового способу життя не в змозі повністю компенсувати вплив несприятливих кліматичних умов, забрудненого повітря, підвищеного рівня шуму, радіації чи наслідків соціальних потрясінь. З-поміж природних чинників на здоров’я людей найбільше впливають несприятливі погодні умови. Влітку зростає ризик для людей із серцево-судинними захворюваннями, а восени і взимку збільшується кількість тих, хто захворів на застуду і грип. Ризикують і ті, хто потрапив у зону стихійного лиха: землетрусу, виверження вулкана, посухи чи повені. Технології — це доступні нам досягнення технічного прогресу. Сучасні медичні технології у діагностиці та лікуванні серцево-судинних захворювань, ВІЛ-інфекції допомагають багатьом людям жити довше і мати кращу якість життя. Інші технології — пастеризація молока, дезінфекція у лікарнях, вакцинація — суттєво зменшили поширення інфекційних захворювань. Існують технології очищення викидів промислових підприємств, що уможливлюють зниження рівня забруднення довкілля. Однак розвиток технологій може і негативно позначатися на здоров’ї. Механізми та автомати майже повністю звільнили людину від фізичної праці. Нині багато хто веде малорухливий спосіб життя: сидить на роботі, користується транспортом замість того, щоб ходити пішки, удома відпочиває перед телевізором або грає в комп’ютерні ігри. Рівень фізичної активності таких людей дуже низький, і у них виникають проблеми зі здоров’ям. Негативним наслідком технічного прогресу є техногенні аварії, що загрожують життю і здоров’ю людей. Сукупний ефект техногенних забруднень (хімічних, радіаційних, шумових) впливає на кожного, хто живе у забруднених зонах або вживає вирощені у них продукти.
3
Оцініть рівень сформованості своїх життєвих навичок. Для цього запишіть на окремих аркушах групи життєвих навичок і розкладіть картки у формі діаманта: • на вершині — група навичок, якими володієте найкраще; • внизу — найменш сформовані у вас навички; • решту карток розкладіть посередині.
4
Виконайте онлайн вправу
5
Довгострокове планування з урахуванням важливих сфер життя
Мета: навчитися здійснювати довгострокове планування з урахуванням важливих сфер життя.
Порядок виконання роботи
1. Дайте відповідь на запитання: «Для чого я буду здійснювати довгострокове планування з урахуванням важливих сфер життя?».
2. Визначте власні довгострокові цілі в одній зі сфер життя: економічній, соціальній, політичній або духовній.
3. Сформулюйте одну з власних довгострокових цілей. Проаналізуйте, чи є ця ціль для вас:
• актуальною (такою, що наразі е важливою);
• бажаною (такою, що ви її мрієте досягти);
• реалістичною (такою, яку ви в змозі втілити);
• конкретною (ви можете визначити послідовні кроки до її досягнення).
4. Розробіть і запишіть у зошиті або на аркуші план досягнення визначеної цілі.
5. Визначте й напишіть конкретний термін (дату) досягнення цілі.
6. Складіть покроковий порядок дій, які необхідні для втілення вашої цілі. Оскільки ціль довгострокова, то найкраще розбити її на підцілі (етапи) та розробити план для кожного етапу.
7. Які ви бачите можливі перешкоди в ході виконання складеного плану? Як їх можна уникнути або подолати?
8. Зробіть висновки.
6
Домашня робота
Розпитайте батьків, інших близьких родичів, чи були у членів вашої родини випадки захворювання на цукровий діабет ІІ типу, онкологічні та серцево-судинні захворювання. Якщо ви маєте спадкову схильність до цих захворювань, вам необхідно регулярно проходити медичний огляд та вести здоровий спосіб життя. Адже головними чинниками ризику цих захворювань є незбалансоване харчування, малорухливий спосіб життя, а також надлишкова маса тіла та ожиріння.