Часові форми дієслів. Оповідання Я.Стельмаха "Нахаба".

ДОСЛІДЖЕННЯ

Добрий день, діти! Ми продовжуємо вивчати дієслова та спостерігати за часовими формами дієслів у мовленні. Давайте прослідкуємо: - Чи можуть дієслова описати предмет?

Я з корінця виростаю, мене переплітають, Красиво обгортають, листочки перегортають. Хто я? Я можу розповідати, байки складати. Можу знайомити, можу повідомляти. Хто я? Підкажу для тих, хто шукає, Хто пізнає, хто себе розвиває. ХЇто я? Я - це незвичайно звичайна книга.

• Які дієслова використала книга, щоб описати себе?

• Скільки їх?

  - Сьогодні книга підготувала вам оповідання з цікавою назвою: "Нахаба". А написав його Ярослав Стельмах.

• - Як ви вважаєте, що може означати слово "нахаба"? Запишіть свою думку.

НАХАБА

Нахаба - це безсоромна настирлива людина, яка діє зухвало, безцеремонно, порушуючи моральні норми і не зважає на ставлення до нього інших.

Нахаба - нещастя, біда, напасть (у байках, літературних творах).

Яросла́в Миха́йлович Сте́льмах (30 листопада 1949, Київ — 4 серпня 2001) — український дитячий письменник, драматург, кіносценарист, перекладач. Син письменника Михайла Стельмаха.  Народився 30 листопада 1949 року у Києві. В 1971 році закінчив Київський педагогічний інститут іноземних мов, у 1981 році — Вищі літературні курси в Москві, потім аспірантуру. Працював у вищих навчальних закладах перекладачем. Жив у Києві на Печерському узвозі, 8.

Ярослав Стельмах відомий насамперед як драматург. Він також писав оповідання, повісті для дітей: «Вікентій Премудрий» «Голодний, Злий і Дуже Небезпечний», «Якось у чужому лісі», «Найкращий намет», «Митькозавр із Юрківки, або Химера лісового озера» та інші. Твори Стельмаха відзначаються захопливим сюжетом, тонким гумором, яскраво змальованими постатями маленьких героїв.

Загинув 4 серпня 2001 року в автомобільній катастрофі. На Бориспільській трасі старенький автомобіль «Жигулі», в якому Стельмах їхав до себе на дачу, раптово втратив керування, врізався в автобус «Ікарус», вилетів на узбіччя і загорівся^[1](51 рік) . Похований в Києві на Байковому кладовищі поруч з батьком.

ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ТЕКСТОМ

1.Розгорніть підручник на с.55

• Розгляньте малюнок. Як можнайого назвати?

• Чи відповідає сюжет малюнка назві оповідання?

• Чи можна в образливому тоні говорити про хворого?

• Які дії вважаються нахабними?

2.Прослухайте оповідання слідкуючи за підручником.

https://youtu.be/i1z6EJMFGgo

3.Пригадайте зміст оповідання.

• Кого пішли відвідувати діти після уроків?

• Чи всі укчні пішли відвідувати хворого?

• Як розважали Сашка?

• Хто ввірвався розлючений у квартиру?

• Яка біда трапилася на кухні?

• Чому Сашко не хотів, щоб його розважали далі?

• Як поводилися хлопці?

• Чому оповідання називається "Нахаба"?

Що треба пам'ятати, відвідуючи хворого
Вам, очевидно, доводилося чути, що людина народжується для радості. Проте на долю кожного з нас випадає чимало випробувань і смутку. І хоч народне прислів'я каже, що горе нікому не мед, але часто саме в тяжку годину людина виявляє найкращі свої риси. Адже, якою б великою не була печаль, вона відлягає від серця, якщо ще хтось переймається нею, підтримує та втішає, беручи на себе бодай крихту переживань. Тож загальнолюдським моральним правилом є норма: «Не будь байдужим до чужого горя». Щоправда, чуйність потрібно вміти виявляти тактовно, так, щоб, не завдати зайвого болю, не образити людину, не створити їй незручностей. Допомагають досягти цього правила етикету.

Серйозним випробуванням для людини є хвороба. Часом ми нездужаємо самі, часом нездужають наші близькі та друзі. Тож етикет рекомендує певні правила для цих ситуацій. Зокрема, неввічливо говорити про своє нездоров'я в товаристві. Так само неввічливо вимагати від інших турботливого та поблажливого ставлення через нежить чи застуду. Не вважають вихованою людину, яка надмірно розпитує про здоров'я, цікавиться подробицями лікування (таке можуть дозволити собі лише найближчі люди). Тож якщо ви вирішили відвідати однокласника, який захворів, обов'язково попередньо йому зателефонуйте й поспілкуйтеся не тільки з ним, а й з його батьками. По-перше, дізнайтеся, чи дозволяють лікарі контакт з однолітками (ви, безперечно, знаєте про дитячі інфекційні захворювання, за яких встановлюється карантин). По-друге, поцікавтеся, чи хоче вас бачити ваш недужий товариш (під час хвороби буває висока температура, головний біль, які не сприяють спілкуванню). Хворіючи, люди здебільшого лежать у ліжку, тож не завжди хочуть приймати відвідувачів у піжамі, а змушувати їх порушити постільний режим не варто, щоб не зашкодити лікуванню. Тому, якщо хтось із ваших друзів занедужав, скористайтеся телефоном: поспівчувайте, що сталася така прикрість, та побажайте швидкого одужання. Доречними будуть у цій розмові жарт або розповідь про те, як усі з вашої компанії засмучені з приводу хвороби.

ДОСЛІДЖУЄМО МОВЛЕННЯ

Випишіть з тексту виділені дієслова, визначте в них: час, число, рід. ЗРАЗОК: захворів ( мин.ч., одн, ч.р.).

Таким чином виконати всі дієслова.