БУРЕМНІ РОКИ, або УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1917—1921 рр.

Роздивіться фотографію. Як ви думаєте, навіщо зображені на знімку люди зібралися на Софійській площі в Києві? Що свідчить про їхні настрої? Про що говорить кількість учасників зібрання? Чому місцем для своєї маніфестації вони обрали площу біля пам’ятника Богданові Хмельницькому?

Українська маніфестація на Софійській площі в Києві. 1 квітня 1917 р.

1. Яку подію називають Українською революцією?

Коли 1917 р. у столиці Російської імперії Петрограді (нині Санкт-Петербург) було повалено владу царя, українські партії та громадські організації створили Українську Центральну Раду. Очолив її Михайло Грушевський. Центральна Рада обрала український уряд — Генеральний секретаріат на чолі з Володимиром Винниченком. У листопаді того самого року було проголошено Українську Народну Республіку (УНР). Події тих буремних років історики називають Українською революцією.

Партія — група людей, яких об’єднує спільна мета в боротьбі за владу.

Революція — різкі зміни в житті суспільства, які здебільшого супроводжуються утвердженням нової влади, законів тощо.

Незабаром становище в Україні загострилося через війну з урядом більшовиків, що прийшли до влади в Росії. В умовах війни довелося не стільки впорядковувати внутрішньодержавне життя, скільки дбати про оборону. У грудні 1917 р. у Харкові більшовики проголосили Україну Радянською республікою і створили свій уряд. Під прикриттям цього уряду війська більшовиків захопили Лівобережну Україну й почали наступ на Київ. За тих обставин Центральна Рада 9 січня 1918 р. проголосила незалежність УНР.

29 січня 1918 р. поблизу селища Крути, на залізничній станції, за 130 кілометрів на північний схід від Києва відбувся бій. Більшовицьким військам протистояло близько 520 вояків — здебільшого київських студентів і гімназистів, які мали на озброєнні 16 кулеметів та одну гармату. Росіяни переважали вдесятеро, мали бронепотяг та артилерію. Попри героїзм і завзяття українські вояки не мали шансів на успіх. У сум’ятті битви, коли більшовики вже оволоділи Крутами, один студентський загін відірвався від своїх і потрапив у полон. Усіх їх було розстріляно. Цих героїв поховали на Аскольдовій могилі, а на їхню честь Павло Тичина написав вірш:

На Аскольдовій могилі

Поховали їх —

Тридцять мучнів українців,

Славних, молодих...

8 лютого більшовицькі війська захопили Київ.

Меморіальний комплекс «Пам’яті героїв Крут» розташований біля села Пам’ятне Чернігівської області.

Тут бачимо символічну могилу-курган (ліворуч) і пам’ятник загиблим студентам у вигляді колони Червоного корпусу Київського університету. Біля підніжжя пагорба побудовано капличку, а поруч із пам’ятником викопано озеро у формі хреста.

Музейна експозиція складається із залізничної платформи та 4 залів-вагонів, які стилізовані зовні під вагони тих часів. Експонати в залах-вагонах розповідають про найважливіші події Української революції 1917 р., проголошення Української Народної Республіки, дії більшовицької Росії проти молодої Української держави, бій біля станції Крути тощо.

2. Як розгорталися події Української революції?

За вкрай несприятливої ситуації уряд УНР звернувся до Німеччини та Австро-Угорщини з проханням про військову допомогу. 29 квітня 1918 р. владу в Україні перебрав гетьман Павло Скоропадський. Та вже в середині листопада проти гетьманського режиму спалахнуло повстання. 14 грудня, після зречення П. Скоропадського, було відновлено УНР. Проте УНР знову довелося воювати з більшовиками, які розпочали черговий похід на Україну. Ця війна закінчилася перемогою більшовиків.

Бурхливо розгорталися події і в західноукраїнських землях. У жовтні 1918 р. у Львові було створено Українську Національну Раду, а 1 листопада її збройні загони взяли владу. 13 листопада було проголошено Західноукраїнську Народну Республіку (ЗУНР). 22 січня 1919 р. у Києві відбулося урочисте проголошення злуки (об’єднання) ЗУНР та УНР. Тож той день увійшов в історію як День Соборності України.

Уже в перші дні уряд ЗУНР подбав про створення власної армії: до лав Української галицької армії (УГА) залучили близько 100 тис. осіб, готових боронити українську незалежність. Багато воїнів загинуло в боях за Львів 1918—1919 рр., їхні імена викарбувано на гранітних плитах Меморіального комплексу воїнів УГА на Личаківському цвинтарі у Львові.

Підготуйтеся до гри «Хто більше»: доберіть якомога більше слів та словосполучень, доречних у розповіді про Українську революцію 1917—1921 рр.

Меморіальний комплекс пам’яті полеглих воїнів УГА на Личаківському цвинтарі у Львові.

Комплекс увінчує 14-метрова колона з фігурою архангела Михаїла. Колона стоїть на вершині братської могили воїнів УГА у формі земляного кургану.

Для увічнення пам’яті про видатних людей та важливі події споруджують пам’ятники — скульптурні групи, статуї, бюсти, колони, обеліски тощо. Визначні пам’ятники належать до культурного надбання людства, оскільки є мистецькими творами.

3. Які спогади залишили очевидці про події Української революції та Михайла Грушевського?

Ім’ям М. Грушевського в 1991 р. названо одну із центральних вулиць Києва. Символічно, що на ній розташовані будинки Верховної Ради та Уряду України.

«Грушевський уже 27 березня прибув до Києва, і з його прибуттям український рух у Києві зразу відчув досвідчену й авторитетну руку свого керманича. Ніхто в той момент не підходив більше для ролі національного вождя, як Грушевський, ніхто навіть і рівнятися не міг із ним авторитетом й тією повагою, якою оточувало його все українське громадянство» (Дмитро Дорошенко).

«1 квітня 1917 р. Центральна Рада організувала цю маніфестацію з метою зробити підсумок українських сил у столиці України. Усе свідоме національне українське громадянство вийшло в той день на вулиці Києва. На Софійській площі було влаштовано велике народне віче, на якому виступали з промовами визначні українські громадські діячі. Від імені Центральної Ради промовляв М. Грушевський. Старий, з великою срібною бородою, — живий символ незламної волі українського народу до національного відродження, професор М. Грушевський виступав у перших рядах маніфестантів» (Павло Христюк).

Сучасник подій про М. Грушевського: «Пам’ятаю цю залу, переповнену молодою, чужою мені і настроями, і говіркою юрбою. Пам’ятаю сиву голову професора М. Грушевського, який сидів у центрі за столом президії. Пам’ятаю його магічну владу над усією цією незграбною аудиторією. Досить було йому піднести руку з квіткою білої гвоздики, що прикрашала стіл, і зала вмовкала...».

Проаналізуйте джерело за планом: 1. Роздивіться ілюстрацію. Знайдіть на ній М. Грушевського. Про що свідчить його місце на фотографії?

2. Чим, на вашу думку, можна пояснити великий авторитет М. Грушевського?

3. Як сучасник, ім’я якого не вказано, оцінював вплив М. Грушевського? Чи належав він до його прихильників? Як про це сказано в джерелі?

4. Які висновки можна зробити про ставлення українського громадянства до подій 1917 р.?

Пам’ятник Михайлові Грушевському в Києві.

Урочисте відкриття відбулося 1 грудня 1998 р. Пам’ятник розташований поряд зі спорудами, з якими пов’язані життя та діяльність М. Грушевського. Це Київський університет, будинок Педагогічного музею (Будинок учителя), де в 1917—1918 рр. працювала Українська Центральна Рада.

Бронзову постать М. Грушевського, що сидить на лаві, установлено на круглому постаменті із сірого граніту. У скульптурному зображенні ретельно відтворено портретні риси, у чому можна пересвідчитися, порівнявши його із зображенням на тогочасних фотографіях.

Оберіть та виконайте одне із завдань, що зацікавило вас найбільше.

1. Як джерело характеризує М. Грушевського як державного діяча та людину? Що нового воно додало до ваших уявлень про нього?

Михайло Грушевський: «Пробув я головою Центральної Ради тринадцять місяців, до кінця її існування. Тяжке й відповідальне було те становище. Вороги українства, які і давніше пеклом на мене дихали, в своїм засліпленню вважали мене і автором українського руху, і винахідником української мови, тепер особливо всіли на мене своїми лайками й погрозами. А найтяжче ставало, коли не було згоди й між своїми. Як голова Центральної Ради я керував її зборами та репрезентував її назовні. Рішала у всяких справах більшість, а вся власть була в руках Генерального секретаріату».

2. За матеріалами уроку складіть хронологічну задачу про події Української революції 1917—1921 рр. Запропонуйте розв’язати її однокласникам.