Біотичні фактори середовища

Біотичні екологічні чинники становлять собою сукупність впливів одних видів живих організмів на інші, як всередині виду, так і між різними видами. Внутрішньовидові взаємодії між особинами одного і того ж виду складаються з групового і масового ефектів і внутрішньовидової конкуренції.

Міжвидові взаємовідносини значно різноманітніші. Детальніше ми розглянемо їх дещо пізніше, на одному з наступних занять.

Взаємодії у царстві тварин добре представлені у відеоролику:

Розроблено кілька класифікаційних схем, які допомагають встановленню особливостей дії біотичних чинників на рослини. Передусім, біотичні чинники класифікують із врахуванням того які саме живі організми впливають на ті чи інші рослини. У цьому випадку біотичні чинники поділяють на чотири основні групи:

• 1) фітогенні – проявляються через вплив одних рослин на інші;

• 2) зоогенні – рослини зазнають на собі дії з боку тварин;

• 3) мікогенні – рослини зазнають на собі вплив грибів;

• 4) мікрогенні – рослини зазнають на собі вплив мікроорганізмів.

Дія біотичних чинників на життєдіяльність рослин може бути прямою або опосередкованою. У останьому випадку їх ефект виявляється через зміну інших екологічних чинників, що впливають на фізіологічні процеси рослин.

За характером дії інших живих організмів на рослини загалом і їхні фізіологічні процеси зокрема розрізняють такі основні види біотичних взамодій:

• а) нейтралізм – відносини між організмами не завдають їм ні шкоди, ні користі;

• б) конкуренція – у разі, якщо одні живі організми обмежують доступ інших до необхідних ресурсів;

• в) фітофагія, за якої інші живі організми використовують зелені рослини як харчовий ресурс;

• г) паразитизм – форма антагоністичних стосунків, коли живі організми інших видів поселяються на тілі зеленої рослини або всередині тканин чи клітин і живляться за її рахунок;

• д) мутуалізм – біотична екологічна дія живих організмів виявляється взаємокорисною;

• е) коменсалізм – такий тип стосунків, за якого один вид (популяція) отримує вигоду, а інший індиферентний до цих стосунків.

Дія біотичних екологічних чинників на зелені рослини завжди є конкретною й індивідуальною. За силою і характером вони залежать від того, на який саме вид рослин створюється вплив і які саме види живих організмів породжують його.

Кожна особина рослин займає певну територію, тому однією з важливих форм є конкуренція між рослинами за простір. Вона дуже важлива, оскільки саме із навколишнього простору рослини отримують ресурси необхідні для життєдіяльності, зокрема, світло, вуглекислий газ, воду, елементи мінерального живлення.

Фітогенні чинники не лише впливають на розподіл ресурсів між сусідніми рослинами, вони також нерідко змінюють умови місцезростань так, що останні стають або сприятливими для сусідніх рослин, або, навпаки, несприятливими.

Відомо, що у хвойних лісах процеси розкладання відбуваються повільно, оскільки у хвої специфічний хімічний склад: вона містить багато лігніну і смол, тому гумус, що утворюється, має кислу реакцію. Це робить такий ґрунт несприятливим для рослин, пристосованих до росту на ґрунтах з нейтральною або лужною реакцією.

Особливою формою конкуренції між рослинами є алелопатія. Це біологічна здатність рослин виділяти в довкілля хімічні речовини, які шкідливі для сусідніх рослин. У загальному вигляді такі речовини називають колінами.

До важливих явищ пригнічення життєвості рослин належать паразитизм і напівпаразитизм. Серед видів вищих рослин є рослини-паразити, якi підтримують своє існування цілком за рахунок метаболитів рослини-хазяїна, і напівпаразити, що зберігають зелене листя, але присмоктуються коренями до рослини-хазяїна і в такий спосіб одержують від неї воду й органічні речовини.

Повним паразитом є рослини вовчка, які прикріплюються до коренів соняшнику і повністю живуть завдяки йому. Вони дуже виснажують соняшник, і його врожайність помітно знижується.

Іншою паразитичною рослиною в Україні є повитиця. При проростанні її насіння первинний корінець частково занурюється в ґрунт і здійснює обертальні ростові рухи, орієнтуючись на біохімічні речовини, які продукує рослина-хазяїн. Після досягнення контакту із нею корінець повитиці засихає, але активно росте її стебло, яке обвивається навколо стебел рослини-хазяїна і за допомогою спеціальних присосків витягає з них поживні речовини.

З напівпаразитів на луках досить поширені різні види родів очанка і перестріч.

До явищ мутуалізма належить мікотрофність зелених рослин, яка полягає в зрощенні коренів рослин з гіфами деяких грунтових грибів. У процесі життєдільності рослина виділяє в грунт через коріння близько 10% синтезованих органічних речовин. Завдяки цьому гриб отримує від рослини-хазяїна амінокислоти, вуглеводи, деякі фітогормони і вітаміни групи В. У свою чергу мікоризний гриб істотно підвищує забезпеченість рослини водою, фосфором, а також допомагає засвоювати важко розчинні сполуки азоту. Таке взаємовигідне співіснування називають мікоризою.

Підраховано, що завдяки їй корені рослин поглинають з ґрунту майже в 15 разів більше води і мінеральних речовин. Тому в мікоризних рослин усі фізіологічні процеси відбуваються ефективніше, рослини краще ростуть і відрізняються підвищеною стійкістю до стресів.

Основна форма впливу зоогенних чинників полягає у фітофагії, коли різні види тварин використовують ті чи інші частини рослин у вигляді корму. Різноманітність форм фітофагії величезна.

Наслідки впливу рослиноїдних організмів залежать від того, у який період життя і які органи рослини піддалися нападу. Різні способи дії фітофагів неоднаково діють на рослини. У процесі еволюції рослини виробили безліч морфологічних, фізіологічних і біохімічних механізмів захисту від фітофагії. Це різні колючки, шпильки, щільні покривні тканини тощо.

У зв'язку з обмеженими можливостями уникати нападу тварин для рослин вельми важливою є здатність до регенерації.

Отже, ми бачимо, що видів та форм біотичних взаємодій у живій природі надзвичайно багато. усі вони сформувались в складному тривалому процесі еволюції задля кращого пристосування кожного окремого виду до певних різноманітних умов середовища.

Використані джерела:

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8

https://pidru4niki.com/86642/ekologiya/biotichni_chinniki_seredovischa_yihniy_vpliv_fiziologichni_protsesi_roslin