Біоми України

Що таке біоми?

Кожна окрема рослина і тварина не можуть існувати самі по собі на планеті Земля. Всім живим організмам потрібні мільйони інших організмів, щоб вижити. Те, як ці організми взаємодіють з сонцем, ґрунтом, водою, повітрям і один з одним в певній галузі, називається екосистемою.

Екосистема — це сукупність живих організмів, які мешкають у певному середовищі існування й утворюють з ним єдине ціле. Будь-яка екосистема має у своєму складі два головні компоненти — біотичний і абіотичний. Біотичний компонент екосистеми — це всі живі організми, які входять до її складу (тварини, рослини, бактерії тощо). Абіотичний — це компоненти неживої природи (каміння, вода, повітря тощо). Біотичний компонент екосистеми називають біоценозом.

Біотичний компонент екосистем поділяється на автотрофні та гетеротрофні організми. Автотрофні організми здатні утворювати органічні речовини з неорганічних або за допомогою фотосинтезу (фотоавтотрофи), або за допомогою енергії хімічних реакцій (хемоавтотрофи). Гетеротрофні організми отримують потрібні їм органічні речовини з інших організмів.

Основні екосистеми світу

Загальна площа поверхні Землі — 510 млн кв. км, з них 70 %, тобто 361 млн кв. км, — Світовий океан, суходіл — 150 млн кв. км, у тому числі: гори — 30 %, пустелі — 20 %, савани і рідколісся — 30 %, льодовики — 10 %. І тільки 10 % території суходолу займають сільськогосподарські угіддя. Крім того, сонячна енергія на планеті розподіляється нерівномірно. Її розподіл залежить від географічного положення окремої екосистеми та її висоти над рівнем моря.

Біоценози є не просто сукупністю мешканців певної екосистеми. Живі організми, які входять до його складу, активно взаємодіють між собою й абіотичними компонентами екосистеми. Утворюють як внутрішньовидові, так і міжвидові угруповання живих організмів.

Для кожного біоценозу характерний певний видовий склад. Під видовим складом біоценозу розуміють набір рослин, тварин, мікроорганізмів, який є в біоценозі, включаючи всі групи організмів (види всіх типів). Деякі біоценози надзвичайно багаті за своїм видовим складом (тропічний ліс), а інші — бідні (тундри, пустелі).

Перегляньте презентацію про соновні біоми Землі:

Дайте відповіді на запитання:

1. З яких компонентів складається будь-яка екосистема?

2. Чому біогеоценоз можна назвати найпростішою екосистемою?

Біоми України

Рівнинна частина України належить до трьох біомних екосистем: мішаних лісів (або за ознаками плакорної клімаксової рослинності - широколистянолісової), лісостепової і степової. Перша з них займає коло 20% території України (113 тис.кв.км), характеризується рівнинним рельєфом, помірно-континентальним кліматом, позитивним балансом пологи, густою гідрографічною сіткою з широкими заболоченими долинами, переважанням легких і заболочених ґрунтів на піщаних і супіщаних флювіогляціальних та алювіальних відкладах. Пересічна температура січня -4,5 - -8,0°С, липня - +І7 - +І9°0С, вегетаційний період - І90-205 днів, сума опадів - 600-680 мм, коефіцієнт зволоження - 1,9-2,8. Панівними є дерново-підзолисті, лучно-болотні і торфово-болотні ґрунти, рідко трапляються сірі лісові, перегнійно-карбонатні та чорноземні опідзолені ґрунти. Рослинний покрив представлений лісовими, лучними і болотними угрупованнями. У лісових ландшафтних екосистемах переважають чисті соснові середньо продуктивні (лісостани переважно II класу бонітету) біогеоценози, рідше сосново-дубові, грабово-дубові і чорновільхові. Лісистість - приблизно 30%.

У сучасному покриві - чимало похідних березняків, рідше грабняків, після лісових і заплавних лук (коло 10%). Болота переважно низинні та перехідні - трав'яні й трав'яно-мохові, дуже рідко верхові. Найпоширенішими фітофагами є лось, козуля, дика свиня, заєць, білка, борсук, глухар, рябчик, тетерук, дятел, консументами другого порядку - вовк, лисиця, лісова куниця та ін. Водні екосистеми багаті коропами, лящами, пліткою, лином, карасями, сомами, щуками, загалом - понад ЗО видами риб.

Незважаючи на загальну низьку родючість ґрунтів, розораність (понад 30%) та антропогенна трансформація корінного лісового біогеопокриву досягає значних розмірів (до 40-45%), унаслідок чого порушений гідрологічний режим післялісових і лісових екосистем: розорювання та осушувальні меліорації зумовили інтенсифікацію ерозії та дефляції ґрунтів, збідніння видового складу рослин і тварин. Значної актуальності набирає підвищення культури сільського, лісового і водного господарств, туризму й рекреації, охорони раритетного фітогенофонду та ценофонду й збереження позитивного впливу екосистеми на газовий і гідротермічний режими південніших регіонів.

Лісостепова біомна екосистема займає 202 тис.км2 або 34% території України, зокрема Волинську височину, Подільську і Придніпровську височини, а також Придніпровську низовину і західні відроги Середньоросійської височини. Вона характеризується складним, розчленованим рельєфом з чергуванням еродованих височин, схилових, низинних і долинних ландшафтів, значною щільністю ярів і балок. Клімат - лагідний, помірно-континентальний, пересічна температура січня - -5 - -8°С, липня + 18 - +22°С, вегетаційний період - 200-210 днів, сума опадів у західній частині біому 550-750, східній - 450 мм. Порівняно з Поліською біомною екосистемою коефіцієнт зволоження зменшується до 1,4-1,2. Ґрунтовий покрив - строкатий, у його структурі переважають типов чорноземи, опідзолені чорноземи та сірі лісові ґрунти, у річкових долинах - лучно-чорноземні, лучні та лучно-болотні; заболоченість біому становить 1,6%.

Для корінного біогеоценотичного покриву характерним було територіальне поєднання на плакорах лучно-степових, степових і грабово-дубових, а на Лівобережжі - кленово-липово-дубових ландшафтних екосистем. Лісистість досягала в середньому 50%. Найпоширенішими серед хребетних тварин були засць-русак, дика свиня, козуля, лісова куниця, білка, звичайна гадюка, а також степові види: дрофа, степовий тхір, польова мишівка, звичайний сліпак, сіра куріпка, чорний і рудий шуліки, каня, яструб великий, яструб гороб'ятник сіра та вухата сови та інші.

Господарська діяльність у лісостеповій біомній екосистемі спричинилася до зменшення її лісистості у 4 рази. Сьогодні вона становить 12,2%, розораність від 56 до 81%. На її рільних землях розташовують 70% плантацій цукрового буряка в Україні, великі площі зайняті посівами озимої пшениці, кукурудзи, гороху, ячменю, садами, городніми культурами. Особливо актуальними є захист ґрунтів від ерозії, запровадження ґрунтозахисних сівозмін, зменшення рівня розораності, лісова і хімічна меліорація ґрунтів, збереження і збагачення біорізноманітності.

Степова біомна екосистема с найбільшою за площею в Україні. Вона займає 240 тис.км2, що становить 40% її території, охоплює всі південні області, південні частини Харківської, Кіровоградської та Одеської областей і рівнинну частину Кримського півострова. Характеризується переважанням рівнинного рельєфу, лесовидних ґрунтоутворюючих порід, на яких формувалися звичайні і південні чорноземи (відповідно 60 і 20% площі земельних угідь), на щільних карбонатних і безкарбонатних породах поширені каштанові і солонцюваті ґрунти. Порівняно з попередніми біомними екосистемами вирізняється найбільшими тепловими ресурсами, найдовшим вегетаційним періодом, найменшою зволоженістю і найбільшою родючістю ґрунтів. Пересічна температура січня - -2 - -5°С, липня - +20 - +24°С, сніговий покрив - нестійкий, тривалість вегетаційного періоду - 210-245 днів, річна сума опадів 300-450 мм, коефіцієнт зволоження 0,8-1,2. Гідрографічна сітка розвинена слабо, річки маловодні, річкові і ґрунтові води високо мінералізовані. Первиною рослинністю в первинному біогеоценотичному покриві були різнотравно-типчаково-ковилові й типчаково-ковилові степи, в південній частині - з галофітами, а на кам'янистих ґрунтах - з петрофітами, у північній - з байрачними лісами, невеликими смугами заплавних лісів з домінуванням верб та осокору, на схилах - терну, шипшин, дерези. Середня лісистість могла становити не більше 5-6%. Основні представники фауни - ховрахи, бабаки, хом'яки, полівки, миші, зайці, з хижаків - вовки, лисиці, тхори, борсуки, з ратичних - козулі, асканійські олені, дикі свині, з птахів - жайворонки, перепілки, куріпки, сови, з плазунів - степові гадюки, полози, ящірки.

Степова біомна екосистема - найбільше освоєна і найглибше трансформована господарською діяльністю людини: лісистість зменшена до 3%, орні землі займають понад 75% земельного фонду біому і є основними теренами вирощування пшениці, кукурудзи, соняшнику, баштанних і садових культур та виноградників. Значного розмаху набуло зрошувальне землеробство і вторинне засолення ґрунтів, вітрова, а місцями навіть водна ерозія та зменшення гумусності. На особливу увагу заслуговують полезахисне лісорозведення, ґрунтозахисне землеробство, водна і хімічна меліорація ґрунтів.

Перегляньте презентацію: "Види екосистем. Біоми України"

Прочитайте уривок з роману українського письменника Майка Йогансена «Подорож ученого доктора Леонардо...»:

«Леонардо покинув весла й випростався в човні. Вони в'їздили в Слобожанську Швайцарію. За ними відпливала сіть озір і колін, Кривець розвивався в Дінчик і йшов у велике плесо під Задонецьким хутором, ліворуч попереду лежало, як колосальне дзеркало, Біле озеро. А просто попереду вогким подихом віяла озія темних лісових гір, ховаючи під кучмою ще не знаний підгірний Дінець.[...] Подивись, наш човен впливає за тринадцятий поворот, і враз змінюється весь ляндшафт, неначе на сцені включили лісові лямпи замість степових. [...] Явори й дуби зійшли до темної ріки й закрили її риззям своїх рукавів. Човен минає останню затоку, і з лівого берега підійшли осокори. Важка хмара причалила над велику ріку і спустила над ліс якорі. [...] Ти бачиш: у лісі спокійно й тихо. Вовки сплять у своїх лігвах далеко від ріки і вночі прийдуть пити воду. Людей нема, але дикі кози теж зайшли в саму глиб лісу. [...]

Ти давно чуєш, як межи водяві дерев'яні трелі втручається вищий, чистіший, довший тон. Це друга флейта, флейта-піколо Слобожанської Швайцарії. Ти можеш бачити, який піколо грає на цю флейту. [...] Це золотава щурка, як кажуть, єдиний залишок колишньої тропічної фавни, ще перед великою мандрою льодових полюсів Землі. Дядьки називають цього птаха бджолоїдом, бо він полює залюбки на бджіл. А от над річкою шугнув куди яскравіший самоцвіт - він сидів на очеретині, коли його сполохав наш човен. Це королик-рибалка, так звуть його англійці, а в нас він називається синьовуд.

І от що далі вглиб лісу запливає човен, то густіші й багатші стають звуки. До дерев'яних дзвоників і золотавих щурок долучається металевий тимпан, гострий і прикрий - це кричить чапля. Мов кларнетові півники в оркестрі, вистрибують дикі високі вигуки, це клехчуть яструби й соколи. І під усім тим, мов вечірній дзюркіт цвіркунів, розстелилася сіть голосів дрібного співочого птаства.»

Завдання 1. Який біом описано в уривку?

• А) тайга

• Б) савани

• В) лісостеп

• Г) мусонні ліси

Завдання 2. Яке з поданих тверджень можна сформулювати на основі аналізу наведеної інформації?

• А) Поміж організмів, які перебувають на другому трофічному рівні, указано явори, дуби, осокори.

• Б) Поміж тварин, які утворюють угруповання, наведено лише представників птахів.

• В) В уривку наведено лише організми, які за способом живлення є хижаками.

• Г) Золотава щурка живиться тваринними організмами.

  Завдання 3. В уривку згадано екологічний чинник, що вплинув на формування описаної фауни.

• Про який чинник, на вашу думку, ідеться?

• Як саме він вплинув на еволюційні процеси?