Безпека людини під час роботи з електричними приладами і пристроями

МИ вивчили з фізики:

1. Що таке електричний струм?

2. Які умови існування струму?

3. Які дії спричиняє струм?

4. Що таке коротке замикання?

Важливі питання:

Часто в новинах ми чуємо про пожежі спричинені пошкодженнями електромережи чи коротким замиканням.

• Що необхідно знати, щоб не стати жертвою електричного струму?

• Який струм безпечний?

  Вивчаємо з охорони здоров'я:

• Поняття про електробезпеку.

• Дії струму на тіло людини.

• Параметри електричного струму, які вважаються небезпечними для людини.

• Правила безпеки людини під час роботи з електричними приладами і пристроями.

• Допомога потерпілому

Електробезпека

З кожним роком зростає виробництво та споживання електроенергії, а відтак і кількість людей, які в процесі своєї життєдіяльності використовують (експлуатують) електричні прилади та пристрої. Кожен день ви користуєтеся електричними приладами. Тому питання електробезпеки набувають особливої ваги.

Електробезпека — це система організаційних та технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від шкідливого та небезпечного впливу електричного струму та статичної електрики.

Дії струму на тіло людини

Термічна дія струму проявляється опіками окремих ділянок тіла, нагріванням кровоносних судин, серця, мозку та інших органів, через які проходить струм, що призводить до виникнення в них функціональних розладів.

Електролітична дія струму характеризується елктролітичним розкладанням крові та інших органічних рідин, що викликає суттєві порушення їх фізико-хімічного складу.

Механічна дія струму проявляється ушкодженнями (розриви, розшарування тощо) різноманітних тканин організму внаслідок електродинамічного удару.

Біологічна дія струму на живу тканину проявляється небезпечним збудженням клітин та тканин організму, що супроводжується мимовільним судомним скороченням м‘язів. Таке збудження може призвести до суттєвих порушень і навіть повного припинення діяльності органів дихання та кровообігу.

Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом

Характер впливу електричного струму на організм людини, а відтак і наслідки ураження, залежать від факторів електричного характеру: сила струму, напруга, опір тіла людини, вид та частота струму та факторів неелектричного характеру: тривалість дії струму, шлях проходження струму через тіло людини, індивідуальні особливості людини, умови навколишнього середовища тощо .

• Сила струму, що проходить через тіло людини є основним чинником, який обумовлює наслідки ураження. Різні за величиною струми справляють і різний вплив на організм людини.

• Вид та частота струму, що проходить через тіло людини, також впливають на наслідки ураження. Постійний струм приблизно в 4—5 разів безпечніший за змінний. Це є справедливим лише для напруги до 500 В. При більш високих напругах постійний струм стає небезпечнішим ніж змінний.

• Частота змінного струму також відіграє важливе значення стосовно питань електробезпеки. Найбільш небезпечним вважається змінний струм частотою 20—100 Гц. При частоті меншій ніж 20 або більшій за 100 Гц небезпека ураження струмом помітно зменшується. Струм частотою понад 500 кГц не може смертельно вразити людину, однак дуже часто викликає опіки.

• Тривалість дії струму на організм людини : чим більший час проходження струму, тим швидше виснажуються захисні сили організму, при цьому опір тіла людини різко знижується і тяжкість наслідків зростає.

  Для змінного струму частотою 50 Гц гранично допустимий струм при тривалості дії 0,1с становить 500 мА, а при дії протягом 1 с — вже 50 мА.

• Шлях проходження струму через тіло людини є важливим чинником. Небезпека ураження особливо велика тоді, коли на шляху струму знаходяться життєво важливі органи — серце, легені, головний мозок.

• Індивідуальні особливості людини значною мірою впливають на наслідки ураження електричним струмом. Для жінок порогові значення струму приблизно в півтора рази є нижчими, ніж для чоловіків. Ступінь впливу струму істотно залежить від стану нервової системи та всього організму в цілому. Так, у стані нервового збудження, депресії, сп'яніння, хвороби люди значно чутливіші до дії на них струму.

• Умови навколишнього середовища можуть підвищувати небезпеку ураження людини електричним струмом. Так у приміщеннях з високою температурою та відносною вологістю повітря наслідки ураження можуть бути важчими.

  Електротравми

Електротравми підрозділяють на два види: місцеві електротравми, коли виникає місцеве ушкодження організму, та загальні електротравми (електричні удари), коли уражається весь організм внаслідок порушення нормальної діяльності життєво важливих органів і систем.

Розрізняють три ступені впливу струму на організм людини

Правила безпеки людини під час роботи з електричними приладами і пристроями

Щоб уникнути багатьох неприємностей, ви завжди повинні пам’ятати та дотримуватись правил поводження з електричними приладами.

• Електронагрівальні прилади, такі як електрочайник, електросамовар, електропраска, електрокамін та інші, потрібно включати в електромережу справними.

• Якщо ти дивишся телевізор, а екран погас або почав миготіти, ні в якому разі не можна по ньому стукати. Він може загорітися або навіть вибухнути. Його треба негайно вимкнути.

• Якщо щось потрапило до телевізора, радіоприймача та інших електроприладів, які працюють, треба в першу чергу їх вимкнути. Ні в якому разі не можна лізти туди олівцем чи іншим предметом, коли електроприлад увімкнутий.

• Переважна кількість побутових електроприладів є переносними, і при цьому часто виникає пошкодження їх ізоляції. Також буває, що електричний дріт обірвався чи оголився. У таких випадках ні в якому разі не торкайся оголених місць, бо це може призвести до травми.

• Не залишайте без нагляду увімкненими в розетку електроприлади.

• Забороняється тягнути за електричний шнур руками, тому що він може обірватися і вразити електричним струмом.

• Не можна заповнювати водою ввімкнені в електромережу чайники, кавоварки, каструлі.

• Не торкайся мокрими руками та не витирай вологою ганчіркою електричні кабелі, штепсельні розетки, вимикачі, інші електроприлади, ввімкнені в електромережу.

• Не можна підвішувати речі на кабелі.

• Не можна бавитись із штепсельними розетками – це загрожує твоєму життю.

• Коли ідеш з дому – всі електроприлади мають бути вимкнені.

• Використання електричних приладів не за призначенням або невміле користування ними, може призвести до пожежі!

• Але якщо вже так сталося, що електричне обладнання загорілося, то перш за все потрібно: вимкнути електро рубильник. (А ти знаєш, де знаходиться електро рубильник твого помешкання? Якщо ні, тоді негайно попроси своїх батьків показати тобі його і навчити, як ним користуватися!).

• Якщо знеструмити електромережу неможливо, то слід пам’ятати: не можна застосовувати для гасіння воду та пінні вогнегасники, можна лише порошкові; терміново телефонуй за номером 101 і викликай пожежників на допомогу.

• Якщо електроприлад зайнявся, спробуй діяти за такою схемою:

• обмотай руку сухою ганчіркою, висмикни вилку з розетки;

• накрий палаючий предмет ковдрою;

• повідом дорослих про пожежу.

  Під час прогулянки ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

• підходити до оголених дротів і чіпати їх руками;

• розводити багаття, запускати повітряних зміїв під лініями електропередач;

• гратись поблизу підстанцій.

  Пам’ятайте, несправності в електромережі й електричних приладах може усунути лише спеціаліст-електрик!

Допомога потерпілому при ураженні електричним струмом

Якщо людина уражена електричним струмом, необхідно: швидко звільнити потрепілого від дії електричного струму, оскільки від тривалості такої дії залежить важкість електротравми. У той же час діяти обережно, щоб не потрапити самому під дію струму. Найбезпечніший спосіб — вимкнути електроустановку, до якої торкається потерпілий за допомогою вимикача, рубильника чи іншого комутаційного апарату.

У разі відсутності такої можливості, необхідно (Увага! При напрузі до 1000В!):

• Перерубати провід, який торкається людини, сокирою або лопатою з сухим дерев’яним держаком.

• Відкинути провід палицею, дошкою чи будь-яким іншим сухим предметом, що не проводить електричний струм. При цьому бажано ізолювати себе від землі, ставши, наприклад, на сухі дошку, пальто чи гумову підстилку.

• Відділити потерпілого від струмопровідних частин, відтягнувши його за одяг, якщо він сухий та відстає від тіла. При цьому слід уникати дотику до металевих предметів і відкритих частин тіла потерпілого.

• В крайньому випадку, коли необхідно доторкнутись до тіла потерпілого, потрібно одягнути діелектричні рукавички або обмотати руку сухим одягом.

• Увага! Звільняючи потерпілого від дії електричного струму, слід діяти однією рукою.

Після усунення дії електричного струму, потерпілому слід надати першу допомогу, попередньо викликавши „швидку допомогу”

Після того, як потерпілого звільнили від дії електричного струму його кладуть на спину та з’ясовують чи є дихання і пульс. У разі необхідності проведення штучного дихання та масажу серця.

Якщо немає можливості викликати медичний персонал, необхідно забезпечити транспортування потерпілого до найближчої лікарні. Перевозити людину можна лише за умови стабільного пульсу та дихання.

Пам'ятайте! При звільненні від дії електричного струму і наданні першої допомоги потерпілому дорога кожна хвилина.

Що робити під час грози?

Правила безпечної поведінки під час грози

Розряд статичної електрики, зазвичай, проходить шляхом найменшого електричного опору. Чим менша відстань між предметом та купчастою хмарою, менший і електричний опір. Блискавка уразить, в першу чергу, найвищий предмет.

Якщо ви у приміщенні:

• зачиніть вікна, двері, димарі та вентиляційні отвори;

• не розпалюйте піч, тому що високотемпературні гази, що виходять з димаря, мають низький опір;

• не слід користуватися водогоном - умиватися над раковиною, ванною, в жодному разі не можна приймати ванну;

• не користуйтесь телефоном, стаціонарним теж - блискавка іноді влучає у натягнутий між стовпами провід;

• не стійте біля вікна, вимкніть телевізор, радіо, інші електроприлади.

Якщо ви не у приміщенні:

Відстань від грози до місця вашої дислокації можна визначити за часу між спалахом блискавки і гуркотом грому , швидкість звуку у повітрі 340 м/с

Визначивши, що гроза рухається у напрямку до вас, подивіться, наскільки ваше положення «безпечно»:

• мокрий одяг і тіло підвищують небезпеку ураження блискавкою ;

• на височині більше шансів стати об'єктом ураження;
  шукайте укриття в лісі серед невисоких дерев, в горах - в 3-15 метрах від високого об'єкту, на відкритій місцевості - в сухий ямці, канаві;

• піщаний і кам'янистий грунт безпечніше глинистого;

• ознаки підвищеної небезпеки: ворушіння волосся, дзижчання металевих предметів, розряди на гострих кінцях спорядження.

• Заборонено: ховатися біля самотніх дерев; п ритулятися до скель і стрімких стінах; зупинятися на узліссі; зупинятися біля водойм; ховатися під скельним навісом; бігати і метушитися; пересуватися щільною групою; перебувати в мокрому одязі; перебувати біля багаття; зберігати металеві предмети в наметі;

• Якщо гроза застала вас в автомобілі - не виходьте з нього. Обов'язково зачиніть двері, підніміть вікна, щоб не було протягів, опустіть антену радіоприймача.

• Не розкривайте парасолю - в парасольці є металеві прути, які притягують розряди.

• Не підходьте близько до електропроводки, водостоків з дахів, до антен, не торкайтесь металевих конструкцій, металевих електроопор, опор мостів, дротяних огорож.

• Блискавка ніколи не потрапляє в чагарник, краще сховайтеся під ним.
  Якщо грозовий фронт захопив вас під час занять спортом чи роботою - негайно припиніть ці заняття.

• Прямувати до сховища слід нешвидко, пригнувшись (розряди контактують із вищими точками, якою й може стати голова).

• Металеві предмети (мотоцикл, велосипед, інструмент) покладіть на землю, відійдіть від них на 20-30 м.

• Якщо гроза застала вас із довгими предметами в руках (вудочка, граблі, вила, лопата) - негайно покладіть їх на землю та відійдіть.

• Якщо ви у лісі - сховайтесь серед низькорослих дерев чи кущів. Не ховайтесь під високими деревами, особливо соснами, дубами, тополями - вони мають високу електропровідність. Верба, клен та кущі мають низьку електропровідність.

• Якщо ви у воді - пливіть до берега повільно, спокійно, не вимахуючи руками. Допливши, негайно вийдіть на сушу, відійдіть від берега, спустіться у низину.
  Якщо гроза застала вас у човні - намагайтесь сидіти нерухомо, витягши весла з води. Не забудьте пригнути голову до колін.

• У степу, полі при відсутності укриття (будівлі) не лягайте на землю, підставляючи електричному струму все своє тіло, а присядьте навпочіпки у виїмці чи низині, обхопивши ноги руками та пригнувши голову. Земля у заглибленні має бути сухою, волога земля сильніший провідник. Не можна ховатися у одиноких спорудах, хатинах, наметах, тим паче серед острівців дерев.

• Якщо вас двоє, троє чи більше - не скупчуйтесь в укритті разом, а ховайтесь поодинці - можливе ураження блискавкою не загрожуватиме зразу всім.

• Зробіть невеличкий проєкт:
  Створіть "аркуш-пам'ятку" для вас і батьків.
  Зобразьте на ньому яскраво те, що ви вважаєте головним на сьогоднішньому уроці.
  Прикріпіть у важливому для мешканців будинку місці-на холодильник!
  Сфотографуйте і надішліть у завданні

• Не забувайте, що пам'ятка має містити цінну інформацію, яка нагадуватиме вам і вашим батькам про правила безпеки при користуванні електричним струмом.

  Перевірте, чи обізнані ваші батьки у цих питаннях.

  Нагадайте їм, що фізика часто стає важлива!