Австро-Угорщина - дуалістична монархія.Російсько-турецька війна 1877-1878 рр. Утворення нових незалежних -держав на Балканах

Після революційних подій 1848-1849 року та поразки у війні з Прусією, Австро-Угорщина втратила провідне становище великої держав та стала вразливою для піднесення національно-визвольної боротьби пригноблених народів. Виходячи з цього Австрія змушена була піти на компроміс з найбільш розвинутою нацією імперії – угорцями. Таким чином унітарну державу було перетворено на дуалістичну монархію – Австро-Угорщину, що складалася формально з двох незалежних частин – Австрійської імперії та Угорського королівства під владою єдиного монарха. 8 червня 1867 року Франц Йосип Габсбург коронувався як угорський король, залишаючи одночасно і титул імператора Австрії.

Дуалістична монархія – форма державного правління, за якою поряд з монархом функціонують парламент та уряд.

Особливості політичного устрою Австро- Угорщини

Об’єднана Австро-Угорщина була однією з найбільших держав Європи. Пригадайте, які країни входили до складу А-У імперії? 

На відміну від більшості Європейських держав А-У була багатонаціональною імперією. На її території проживали різні національні групи.

Економічний розвиток Австро-Угорщини:

1. Нерівномірність розвитку;

2. Поява заводи «Шкода» в Чехії;

3. На частку Чехію припадало  86% виплавку металу і 50% випуску текстилю в авст. частині імперії;

4. Угорщина, Хорватія, Галичина, Трансільванія – залишались аграрними регіонами з поміщинським господарством;

5. Провідні галузі промисловості – металургія, машинобудування, нафта, електрохімічна;

6. Іноземний капітал який панував в Австроугорській промисловості: Німецький та Французький.

Потягом століть слов’янське населення Балкан (хорвати, албанці, болгари, чорногорці, серби) входило до складу Турецької імперії та піддавалося мадяризації.

Піднесенню національного руху за незалежність серед слов’ян спостерігається наприкінці ХІХ ст. в зв’язку з повстанням в Боснії та Гецоговині 1875-1876 рр., яке було жорстоко придушене турками. Цим скористасталась Російська імперія яка внаслідок Російсько-турецької війни 1877-1878 рр. за Сан-Стефанським мирним договором надала незалежність Сербії, Болгарії, Румунії, Чорногорії, Боснії та Герцоговині. Це викликало незадоволення та конфронтацію Росії з Австро-Угорщиною і Англією, які не бажали посилення Російської імперії в цьому регіоні.

Анкнесія - це насильницьке приєднання державою всієї або частини території іншої держави в односторонньому порядку.