Архівування інформації

Архівування інформації

План

• Користуватися програмами – архіваторами;

• Створювати архіви;

• Дописувати файли до архіву;

• Переглядати вміст архіву;

• Вилучати окремі файли із архіву.

Архівування (або архівація) – це процес стиснення інформації ( файлів, груп файлів, каталогів, цілих дисків)

Архівування проводять для :

1. Економії дискового простору

2. Щоб зменшити втрати важливої інформації створювати і зберігати копії файлів.

коли є потреба в зберіганні інформації великого обсягу на дискетці, диску або флешці ( демонстрація приладів.)

А ще для:

1. Захисту інформації за допомогою паролю

оскільки в стиснутому вигляді інформацією скористатись неможливо, її потрібно перевести в зворотний стан або говорять ще розархівувати, а для цього треба знати пароль, то цю особливість також використовують для її захисту

1. Швидшої передачі файлів по комп’ютерних мережах

стиснення файлів дуже важливе при їх відправленні електронною поштою, адже невеликий за розміром файл буде значно швидше переданий, а той кому він адресований значно швидше його отримає.

В результаті архівування файли записуються у стисненому вигляді в єдиний файл (архівний файл), з якого їх можна відновити, але втрат інформації не відбувається. Це один із найбільш поширених та ефективних способів економії дискового простору.

За допомогою спеціальних програм відбувається архівування чи розархівування інформації

Ця програма називаються – архіваторами.

Архіватори – це спеціальні програми , які дають змогу зменшувати розмір файла для заощадження місця на магнітному носієві.

Архіватори бувають двох типів:

1. Парні – коли одна і та ж програма здійснює архівування та розархівування інформації;

2. Непарні – коли одна програма архівує, а інша розархівовує файли.

Для запуску програми WinRAR необхідно двічі клацнути мишею на її значку або ярлику(зверніть увагу, що піктограма у вигляді стопки книжок ), або виконати наступні дії: Пуск/Программы/ WinRAR/ WinRAR..

При цьому на екрані відображається головне вікно програми, яке є аналогічним вікну папки Windows. Воно складається:

• Перший рядок – смуга заголовка: системне меню, заголовок: ім’я папки і самої програми, 3 кнопки : згортання, розгортання, закриття вікна.

• Другий рядок – рядок головного меню (опорний конспект)

• Третій рядок – панель інструментів з кнопками, для швидкого доступу до команд головного меню

• Наступний рядок – стрічка списку дисків, і вказує шлях до потрібної папки, і „стрілка” , що вказує на перехід на один рівень вище

• Основне вікно – робоча ділянка (файлове вікно): вміст архіву, або вміст поточної папки. Для кожного файла показується: ім’я, розмір, тип і дата його зміни, а для архівного файла додається ще розмір після архівації. Щоб перейти до батьківської папки, треба двічі клацнути мишею на папці „..”

• Рядок стану або статусу – інформація про документ, а в нас є :

  1. кнопка „ Диск” – для зміни поточного диску, кнопка „Ключ” – для введення пароля ( за замовчуванням значок ключа має жовтий колір , після введення пароля – червоний);

  2. в середній частині рядка виводиться розмір виділених файлів;

  3. у правій - інформація про кількість файлів і їх розмір.

Основне завдання програми WinRAR – це створення архіву і вилучення файлів з архіву.

Архіватори бувають двох видів:

1) архіватори, що працюють в режимі командного рядка. Робота з ними полягає у введенні команди, що відповідає назві виконуючого файлу програми та завданні відповідних параметрів.

2) архіватори-оболонки. Програми із зручним інтерфейсом, що полегшує виконання користувачем операцій над архівами.

Основними характеристиками програм архіваторів є:

• ступінь стиснення інформації – співвідношення розміру файлу до розміру заархівованого файла:

Наскільки ефективно стискаються файли різних форматів. Дуже добре архівуються графічні файли у форматі . bmp (на 80 - 85%) і документи MS Office (в середньому на 60%), трохи гірше - Web-сторінки (40 - 50%). Для виконуваних файлів цей показник варіюється (~ 50% в залежності від архіватора) і в більшості випадків досить низький, так як вони зазвичай вже стиснуті програмістами за допомогою спеціальних утиліт кшталт UPX або ASPack. Архівування практично не впливає на розмір стислих файлів (графічні файли у форматі . gif та *. jpg, DivX-фільми, образи CD і т. д.).

Основні можливості програм-архіваторів:

1. створення нового архіву;

2. додавання файлів в існуючий архів;

3. розпакування файлів з архіву;

4. створення архівів, що саморозпаковуються (self-extractor archive);

Архіви, що саморозпаковуються (SFX) - це архіви, до яких приєднаний виконуваний модуль, що дозволяє розпаковувати файли простим запуском архіву, як звичайної програми (без програм-архіваторів)

1. створення багатотомних архівів;

Багатотомні архіви - це архіви, що складаються з декількох частин (файлів), які називаються томами. Використовуються у випадках, коли треба передати великий архів на носіях малої ємності.

1. захист архівів паролями від несанкціонованого доступу;

2. перегляд вмісту файлів різних форматів без попереднього розархівування;

3. пошук файлів і даних всередині архіву;

4. перевірка на віруси в архіві до розпакування;

5. вибір та налаштування коефіцієнта стиснення.

Найвідоміші формати архівів: .rar, .arj, .ice, .pak, .zip, .ace, *.exe.

Задання

Порівняти відомі архіватори(преваги та недоліки) 7-Zip, WinRAR, WinZip