Античний ідеал громадянина і воїна

. Античний ідеал громадянина і воїна

Тіртей

(VII ст. до н.е.)

Літературна розминка. Пригадайте, у яких міфологічних і літературних образах утілився героїчний ідеал Еллади.

Свого часу розвиток античного суспільства визначали міста-держави Афіни й Спарта. І якщо Афіни стали визнаним центром культури, то Спарта дала світові низку важливих понять, як-от: «лаконічність», «дисципліна», «ідеальна держава», «військова солідарність», а також виховала чимало талановитих правителів і полководців, які щиро переймалися долею батьківщини.

Та чи ж можуть не надихати поетів подвиги воїнів, які не відступили під натиском численних супротивників і героїчно загинули, піднімаючи співвітчизників на боротьбу за свободу? Хіба не варта поетичних рядків відповідь спартанців ворогам, незліченні полчища яких «випивають річки, а стріли затьмарюють сонце»: «Тим краще - значить, битимемося в тіні!»? Одним зі співців звитяги, свободи й відданості вітчизні став класик античної літератури Тіртей.

Розповіді давніх греків про перших поетів згодом обросли вигадками, перетворивши реальних людей на легендарні постаті. Так сталося і з Тіртеєм. Перекази свідчать, що Спарта тоді вела чергову війну, але здолати ворога не могла. За порадою дельфійського оракула¹ спартанці звернулися до Афін з проханням призначити полководця для їхнього війська. Афіняни, які недолюблювали спартанців за надмірну, на їхній погляд, дисциплінованість і войовничість, вирішили поглузувати й відрядили на допомогу кульгавого вчителя Тіртея. Однак він виявився талановитим поетом і під час вирішальної битви почав декламувати вірші про ратні подвиги та воїнську честь. Своїми творами співець підняв бойовий дух спартанців, завдяки чому вони здобули довгоочікувану перемогу. Відтак Тіртей залишився жити в Спарті, став її почесним громадянином, а суворі воїни почали шанувати поезію.

¹ Оракул - у давніх греків і деяких інших народів - пророцтво як один із засобів спілкування людини з богами. Виголошували й тлумачили пророцтва здебільшого жерці при храмах богів. Місця, де виголошували пророцтва, також називалися оракулами. Найславетнішим еллінським оракулом був Дельфійський.

Проте ця оповідка малоймовірна. У Спарті ніколи не призначили б полководцем іноземця, а з фізичною вадою і поготів, оскільки це суперечило закону. Правдивішими видаються перекази, що вказують на спартанське походження Тіртея. На користь цієї версії - і творчість поета, адже наскрізним образом у ній виступає ідеальний захисник вітчизни. Низка творів Тіртея, об’єднаних назвою «Поради», навчає юнаків мистецтва бою, що свідчить про воєнний досвід поета. А елегії «Благозаконність» порушують проблеми справедливості спартанських законів, тож, напевне, поет брав активну участь у державному житті міста.

Твори Тіртея належать до декламаційної лірики. Це - сповнені високих почуттів елегії воєнної тематики, які зміцнювали моральний дух співвітчизників поета, закликали до мужності й хоробрості.

Відома багатьом поколінням елегія «Добре вмирати тому...» - утілення провідних мотивів творчості Тіртея, а саме: вірності громадянському обов’язку й особистої відповідальності. У вірші змальовано два типи поведінки, можливі під час війни: або битися за вітчизну до останнього подиху, або ганебно втекти з поля бою, рятуючи своє життя. Елегію адресовано молодим воїнам, але передусім автор висловлює в ній власну життєву позицію.

Елегії Тіртея мають характерну композицію: на початку визначено тему, яка потім розвивається, фінальний заклик спонукає до дії. Вірші давньогрецького поета - лаконічні, прості для сприйняття, виразні за лексикою, що цілком відповідає ідеалам спартанського суспільства.

За героїчною тематикою елегії Тіртея близькі до гомерівського епосу. Те саме стосується і форми, адже перший вірш елегійного дистиха - поважний, плинний гекзаметр, тимчасом як другий, п’ятистопний, рядок надає йому виразності й ритму. Однак на відміну від героїв Гомера, які уособлюють честь і славу, ліричний герой Тіртея - насамперед свідомий громадянин, який державні інтереси ставить вище за особисті, навіть коли йдеться про власне життя.

Твори поета-патріота здобули визнання в усій Греції, та особливо цінували їх у Спарті. Там елегії Тіртея співали перед битвами й вивчали в школах, уважаючи зразком гідного служіння батьківщині.

Перевірте себе

• 1. Що ви знаєте про життя Тіртея?

• 2. Яке громадянство - афінське чи спартанське - найімовірніше мав поет? Відповідь поясніть.

• 3. Сформулюйте основну тему творчості Тіртея.

• 4. Чому елегії Тіртея зажили найбільшої популярності серед спартанців?

Перед читанням. Читаючи елегію Тіртея, зверніть увагу, які звичаї спартанців відтворив у ній автор.

*

Добре вмирати тому, хто, боронячи рідну країну,

Поміж хоробрих бійців падає в перших рядах.

Гірше ж немає нічого, як місто своє і родючі

Ниви покинуть і йти жебракувати в світи,

З матір’ю милою, з батьком старим на чужині блукати,

Взявши з собою діток дрібних і жінку смутну.

Буде тому він ненависний, в кого притулку попросить,

Лихо та злидні тяжкі гнатимуть скрізь втікача.

Він осоромить свій рід і безчестям лице своє вкриє,

Горе й зневага за ним підуть усюди слідом.

Тож як справді не знайде втікач поміж людом ніколи

Ані пошани собі, ні співчуття, ні жалю, -

Будемо батьківщину і дітей боронити відважно.

В битві поляжемо ми, не пожалієм життя.

О юнаки, у рядах тримайтесь разом серед бою,

Не утікайте ніхто, страхом душі не скверніть.

Духом могутнім і мужнім ви груди свої загартуйте,

Хай життєлюбних між вас зовсім не буде в бою.

Віком похилих, у кого слабкі вже коліна, ніколи

Не покидайте старих, з битви утікши самі.

Сором несвітський вам буде тоді, як раніше за юних

Воїн поляже старий, в перших упавши рядах, -

Голову білу безсило схиляючи, сивобородий,

Дух свій відважний віддасть, лежачи долі в пилу,

Рану криваву свою не забувши руками закрити, -

Страшно дивитись на це, соромно бачить очам

Тіло старе без одежі!¹ А от юнакові - все личить,

Поки ще днів молодих не осипається цвіт.

Чоловікам він був милий, жінок чарував за життя він -

Буде прекрасний тепер, впавши у перших рядах.

Отже, готуючись, кожен хай широко ступить і стане,

В землю упершись міцніш, стиснувши міцно уста.

¹ За звичаєм переможець забирав обладунок подоланого ворога.

Переклад Г. Кочура

• 1. Як елегія Тіртея, яку ви прочитали, могла вплинути на бойовий дух спартанців? Поясніть свою відповідь.

• 2. Які дві долі протиставлено у вірші «Добре вмирати тому...»? Сформулюйте позицію автора твору. Обґрунтуйте відповідь цитатами.

• 3. З яким закликом звертається ліричний герой елегії до молоді? У чому актуальність такого звернення?

• 4. Порівняйте ліричного героя Тіртея з Ахіллом і Гектором. Що їх споріднює? Чим вони відрізняються?