Ахейська палацова цивілізація

1. Коли та як розквітла ахейська цивілізація?

За часів розквіту на Криті мінойської цивілізації в материковій Греції набирають сили племена ахейців. Саме з ними пов’язують нову грецьку цивілізацію, яку ще називають мікенською — від назви столиці наймогутнішого з ахейських царств, міста Мікени. Мікени були торговельним і ремісничим центром Греції. Помітну роль у житті Греції з 16-15 ст. до н. е., окрім Мікенського царства, відіграють держави зі столицями Пілос, Тіринф, Афіни та Фіви. Так само як і на Криті, центрами влади й культури ахейської Греції були палаци. Проте ахейські палаци захищали міцні кам’яні мури. Особливо потужні стіни мав Тіринф. Їх було складено з величезних брил завтовшки 4,5 м, заввишки 7 м.

На відміну від критських, ці палаци мали планомірне розташування приміщень. Зразком такої споруди є палац у Пілосі. У центрі палацу розташовано розкішно оздоблену настінним розписом парадну залу з культовим вогнищем, до якої прилягали численні житлові та господарські приміщення. У коморах палацу знайдено кілька тисяч посудин для зберігання оливкової олії та інших продуктів. Пілоський палац, так само як і критський, мав ванні кімнати, водогін і каналізацію. Проте найцікавішою знахідкою є архів, що зберігав відомості про господарське життя палацу. Архів налічував близько тисячі глиняних табличок.

1. Реконструкція Мікен. 1400-1200 рр. до н. е. 2. Реконструкція великого залу палацу в Пілосі. 1300-1200 рр. до н. е.

З архівних документів історики дізналися, як було організовано держави ахейської Греції. Державою керував цар, якому допомагав військовий командир. Уся земля належала царю або громадам. Більшість землі цар роздавав чиновникам. Це була своєрідна платня за службу. Службовці збирали з жителів сільських общин податки продуктами. Ні селяни, ні ремісники участі в управлінні державою не брали.

Про велич ахейських царів яскраво свідчать знахідки з їхніх гробниць. У цих похованнях було знайдено золоті маски, що відтворювали риси обличчя небіжчиків, численні золоті прикраси, золотий та срібний посуд, різноманітну зброю. Усе це свідчить про розквіт ахейської цивілізації, який припав на 15—13 ст. до н. е.

У великій пошані в ахейців була військова справа. Про завойовницькі набіги ахейців повідомляє чимало тогочасних джерел. Зокрема, хети вважали царство Ахіяву небезпечним західним сусідом, що не поступається військовою майстерністю Єгипту, Вавилонії та Ассирії.

1. Золота поховальна маска мікенського царя. 2. Вояки на вазі з Мікен. 1200 р. до н. е.

2. Як грецькі міфи розповідають про причини війни ахейців з троянцями?

Маючи неабияку військову міць, ахейці прагнули контролювати Егейське море. Погляди ахейських володарів дедалі частіше зверталися до узбережжя Малої Азії, до багатої на золото Лідії. У 13 ст. до н. е. з послабленням Хетського царства тиск на західні землі Малої Азії посилився.

Найвідомішою військовою експедицією ахейців є війна проти міста Трої. Похід очолив володар Мікен - Агамемнон. Збройне протистояння тривало в 1240—1230 рр. до н. е. Цар Трої Пріам уклав міцний військовий союз із сусідами, проте врешті-решт зазнав поразки.

З покоління в покоління греки передавали оповіді про війну ахейців проти троянців, у яких історичні події тісно переплелися з легендарними. Так склався Троянський цикл міфів, який пізніше ліг в основу славнозвісної «Іліади».

3. Які крилаті вислови пов’язані з Троянським циклом міфів?

Десять років тривала Троянська війна. Тільки порада Одіссея змайструвати величезного дерев’яного коня, усередині якого сховалися воїни, дала змогу переламати перебіг подій. Удаючи, ніби зняли облогу Трої, ахейці почали відпливати на своїх кораблях. Проте коня було залишено в таборі. Троянці, побачивши спорожнілий табір, вельми зраділи й зажадали забрати коня в місто - як символ щасливого завершення війни. Жрець Лаокоон застерігав: «Бійтеся данайців (тобто греків), що приносять дари». Проте троянці не послухали жерця. Уночі ахейці на чолі з Одіссеєм вилізли з коня й відчинили міську браму для свого війська. Сьогодні вислів дари данайців означає підступний крок, чиюсь хитрість, якої слід остерігатися. Вислів троянський кінь означає подарунок ворогові на його згубу; хитрі, підступні наміри.

Одне з найдавніших (з відомих) зображень троянського коня. Рельєф на вазі близько 670 р. до н. е.

Дружина Одіссея Пенелопа двадцять років чекала на свого чоловіка. Багаті й родовиті юнаки сваталися до неї. Пенелопа пообіцяла, що назве ім’я свого обранця тоді, коли витче покривало на гробницю свекра. Удень вона ткала, а вночі розпускала все, що зробила за день. Звідси вислів праця Пенелопи - нескінченна робота.

4. Як занепала ахейська цивілізація?

Після завершення війни з Троєю грецькі царства, колишні союзники в Троянській війні, пересварилися між собою. Вони ніяк не могли поділити здобич, що захопили після падіння Трої. Царства перестали підкорятися Мікенам. Послабленням ахейських держав скористалися дорійці. Вони захопили спочатку міста Центральної Греції, потім спалили Пілоський палац. Тіринф та Мікени, які дорійці не змогли здобути штурмом, було взято в облогу. Отже, наприкінці 12 ст. до н. е. ахейська цивілізація впала під натиском дорійців.

Прочитайте уривок з міфу, дайте відповіді на запитання.

1. Як у міфі пояснено причину війни ахейців з троянцями? Що насправді спричинило Троянську війну? 2. Чому вислів «яблуко розбрату» вживають у значенні «предмет суперечок», «причина ворогування»?

• «...Ніхто не завважив, як під час гучного бенкету з нагоди весілля богині Фетіди та героя Пелея за деревами чорною тінню промайнула Еріда, лиха богиня чвар і розбрату. Нечутно наблизилась Еріда до божественних гостей і кинула на весільний стіл золоте яблуко із написом: «Найвродливішій». Три богині - Гера, Афіна Паллада та Афродіта - почали суперечку, бо кожна вважала, що саме вона - найвродливіша. Заспокоїти їх зміг тільки Зевс-громовержець: Тобі доручаю, Гермесе, відпровадити мою дружину Геру та обох дочок - Афіну Палладу й Афродіту - аж за море на троянську землю. Там, на горі, багатій на чисті джерела, пасе череду юний Паріс. От хай Паріс і присудить золоте яблуко тій богині, котра, на його думку, найвродливіша.

Коли Гермес приніс Парісові те яблуко, юнак зніяковів. Тоді почала кожна з богинь умовляти юнака віддати яблуко їй. Гера обіцяла йому владу над усією Азією, Афіна - воєнну славу й перемоги, а Афродіта обіцяла йому за дружину найвродливішу із смертних жінок, Єлену, дочку громовержця Зевса й Леди. Недовго думав Паріс; почувши обіцянку Афродіти, він віддав яблуко їй. Відтоді Паріс став улюбленцем Афродіти. А Гера й Афіна зненавиділи Паріса, зненавиділи вони й Трою і всіх троянців і надумали погубити місто й увесь народ... Щойно Олена покинула з Парісом палац свого чоловіка, царя Спарти Менелая, вирушив він додому. Страшенно розгнівався він, побачивши, що зрадила його Олена і що викрадено його скарби. Цар рушив до свого брата Агамемнона, щоб порадитися з ним, як помститися Парісові за його підступ... Незабаром 1200 кораблів відпливли на війну з троянцями».

Чому в давньогрецьких міфах Мікени називають велезлотими та велелюдними? Чи можна вважати грецькі міфи історичним джерелом?