8 клас №7 Симптоми харчового отруєння. Перша допомога при харчових отруєннях та кишкових інфекціях.

«Поняття та симптоми харчового отруєння»

• Харчове отруєння — це будь-яке захворювання, спричинене вживанням неякісної або отруйної їжі.

• Харчова токсикоінфекція — гостре харчове отруєння, зумовлене вживанням у їжу продуктів, що містять патогенні мікроорганізми і/або їхні токсини (а іноді це токсини, вироблені не патогенними мікроорганізмами).

Крім мікробних отруєнь, розрізняють отруєння, пов’язані із вживанням у їжу отруйних рослин і тварин, а також отруєння різними хімічними речовинами. Зараження патогенними мікроорганізмами (харчова інфекція) спостерігається частіше, ніж отруєння природними або хімічними токсинами (харчова інтоксикація).

Отруєння може бути спричинене продуктами:

• із простроченим терміном реалізації;

• ураженими гниллю чи пліснявою;

• з неприємним запахом і нетоварним виглядом;

• із пошкодженою упаковкою;

• купленими на стихійних ринках;

• тими, що неправильно зберігалися чи оброблялися;

• вирощеними на забруднених територіях;

• тими, що містять алкоголь.

Симптоми харчових отруєнь

Основні ознаки харчових отруєнь, які проявляються іноді вже через 20 хвилин після їжі, а деколи і через кілька годин:

• нудота,

• головний біль,

• слабкість,

• болі в шлунку і кишківнику,

• підвищена температура,

• блювання,

• діарея (пронос).

Усе залежить від загального стану організму і від того, скільки неякісної або зараженої їжі потрапило до шлунку. Крім перерахованих симптомів, у потерпілого може затуманюватися зір, з’являється слиновиділення, а у важких випадках — порушується робота центральної нервової системи.

— Отруйних рослин дуже багато. Можливо, їх усі слід знищити? Навіщо вони, якщо отруйні?

А кращих лікарів, ніж трави, на світі немає. Навіть тварини про це знають. Коли собака або кішка захворіють, вони тікають у ліс, там знаходять потрібну травичку, їдять її та незабаром одужують. Нас оточують рослини. Вони милують око, дають продукти харчування, лікують нас. Але поміж них є такі, що можуть людині зашкодити. Отрута багатьох рослин — це ліки. Лише потрібно знати, коли, як, у якій мірі можна використовувати їх. Деякі отруйні рослини люди використовують для боротьби з комахами та гризунами. Жайворонки, перепілки, дрозди та інші птахи скльовують ягоди отруйних рослин. І це їм не шкодить. Тварини лікуються, поїдаючи трави.

Рослини можуть творити добро і зло. Але не варто боятися шкідливих трав. Їх просто слід знати на вигляд і не торкатися руками, тоді вони не зашкодять.

Таблиця 15

Гриби — одна з найцікавіших і найтаємничіших частин природи, цінний харчовий продукт. Однак серед них багато отруйних, які можуть спричинити смерть. Для інтоксикації досить невеличкого шматочка...

• Умовно їстівні — гриби, які необхідно перед кулінарною обробкою тривалий час варити або вимочувати у проточній воді. Неправильне приготування може спричинити харчове отруєння.

Профілактика отруєнь рослинами

Знання отруйних рослин (насамперед місцевих видів конкретного регіону), їхніх токсичних властивостей і особливостей — запорука успіху в боротьбі з отруєннями ними.

Не можна вживати в їжу невідомі рослини, а також ті, зовнішній вигляд яких викликає щонайменший сумнів. Непоправної шкоди може завдати самолікування травами, а також траволікування, проведене особами без спеціальної медичної освіти.

«Кишкові інфекції: поняття, ознаки, причини виникнення»

До гострих кишкових інфекцій відносять черевний тиф, паратифи А і В, дизентерію, холеру, інфекційний гепатит та інші захворювання шлунково-кишкового тракту.

Цій групі захворювань властиві однотипна локалізація збудника (кишківник), однакові шляхи зараження, подібні прояви (розлад функції кишківника), а також загальні принципи боротьби та профілактики.

Джерелами інфекції є тільки хвора людина і бактеріоносій; за винятком паратифу В, джерелом якого, крім людини, можуть бути деякі тварини (велика рогата худоба, свині, птахи).

Особлива роль у поширенні кишкових інфекцій належить харчовому і водному шляхам, що пов’язано з тривалим уживанням збудників у воді та їжі.

Зазвичай харчові продукти інфікуються збудниками кишкових інфекцій через брудні руки носіїв або хворих подібними формами захворювань, найбільшу небезпеку становлять особи, які працюють на харчових підприємствах. Їжа може забруднюватися через заражену воду, якою миють харчові продукти, столовий і кухонний посуд.

Зараження харчових продуктів можливе також шляхом перенесення збудників кишкових інфекцій мухами і гризунами.

Приємно з’їсти яблуко, свіжу морквину, поласувати виноградом. А чи вимиті вони? Треба пам’ятати, що від миття смак овочів і фруктів не погіршується, а небезпека захворіти значно зменшується.

Потрібно, щоб навички особистої та громадської гігієни увійшли в «плоть і кров» кожної людини, були невід’ємною рисою її поведінки.

Мікроби можуть потрапити в їжу не тільки від хворого, але також із рук здорової людини, з брудної тари, разом із пилом, нерідко їх заносять мухи, гризуни. У їжі мікроби за сприятливих для них умов — достатньої вологості, температури — швидко розмножуються і виділяють токсини. Особливо сприятливі умови «знаходять» мікроби у м’ясі, рибі, у вареній, ліверній і кров’яній ковбасі, сирі з непастеризованого молока, в кремах, некип’яченому молоці. Ці продукти найчастіше є причиною гострих кишкових захворювань.

Небезпека набагато збільшується, якщо їжа стоїть у теплі. Холод, навпаки, затримує розмноження мікробів. Кип’ятіння, сухий жар убивають мікробів і тим самим зберігають продукти від псування.

Для попередження кишкових захворювань дуже важливо забезпечити збереження чистоти продуктів, дотримуватися правил їх зберігання, не тримати їх занадто довго невикористаними, правильно з ними поводитися: все, що можна, слід промити проточною водою, добре проварити, просмажити або піддати іншій тепловій обробці. Особливо треба звертати увагу на збереження чистоти тих продуктів, які не промиваються і не обробляються перед уживанням.

«НЕ у правилах профілактики харчових отруєнь та кишкових інфекцій».

— Що ж головне в цих правилах?

• Перед приготуванням їжі та перед її вживанням ретельно мити руки з милом;

•  м’ясо, рибу, молоко та інші продукти, що швидко псуються, НЕ можна зберігати в теплі;

• НЕ вживати напівсирих продуктів і страв, а ретельно їх просмажувати і проварювати;

•  приготовлену їжу, що залишилася на наступний день, перед їжею кип’ятити або прожарювати;

• НЕ робити кисляку із сирого молока, використовувати для закваски кип’яченого молока препарат, що продають в аптеках, або додавати сметану.

Обробляння та зберігання харчових продуктів

• Не можна готувати страви з пророслої або зеленої картоплі. Ці коренеплоди містять у собі отруйну речовину соланін.

• Щоб бульба не проросла, зберігайте її в темному прохолодному місці.

• Качан капусти багатший на вуглеводи, вітаміни й мікроелементи від капустяного листя. З нього готують салати.

• Щоб очистити капусту від комах, опустіть її на кілька хвилин у солону воду.

• Зелена цибуля, кріп, петрушка, селера — корисні та смачні приправи до різних страв.

• Суху зелень слід потримати кілька хвилин у гарячій воді, щоб посилити її аромат.

• Якщо вам потрібно очистити помідор від шкірки, наколіть його на виделку й опустіть на 3 секунди в окріп. Шкірочка лусне і легко відокремиться від м’якоті.

• Щоб не плакати під час чищення цибулі, можна покласти цибулину в холодильник або постійно змочувати ніж холодною водою.

• Щоб буряк під час варіння зберіг насичений колір, не слід повністю зрізати його корінь, щоб сік не витікав у окріп.

• Щоб квасоля й боби швидко зварилися, їх попередньо замочують на кілька годин у холодній воді.

• Перш ніж зварити компот із сухофруктів, їх слід промити в холодній, а не в гарячій воді.

• Щоб лимон був пахучішим, його слід опустити в гарячу воду.

• Щоб сушені гриби стали, як свіжі, замочіть їх на ніч у підсоленому молоці.

• Щоб очищені гриби не почорніли, слід одразу після чищення залити їх холодною солоною водою.

• Чим повільніший процес розморожування м’яса, тим менше поживних властивостей воно втрачає. Розморожуйте м’ясо в холодильнику, а не у воді, або в дуже теплому місці.

• Будь-яка морська риба повинна пройти три етапи обробляння: очищення, підкислення, додавання солі.

Виходячи із загальних закономірностей поширення інфекційних хвороб, сучасна система боротьби з кишковими інфекціями містить заходи, спрямовані на знешкодження джерела інфекції, розрив шляхів поширення її та підвищення несприйнятливості населення. У профілактиці цих інфекцій найважливішими державними заходами є:

•  санітарний благоустрій помешкань, підприємств, упорядкування водопостачання, видалення і знешкодження нечистот і сміттєвих відходів;

•  своєчасне виявлення на харчових підприємствах та ізоляція бактеріоносіїв;

•  суворе дотримання правил особистої гігієни працівниками цих підприємств, підвищення їхньої санітарної культури і грамотності;

•  дотримання санітарно-гігієнічних вимог щодо тримання приміщень, обладнання, інвентарю, посуду, тари, систематичний контроль ефективності їх санітарної обробки;

•  дотримання встановлених гігієнічних вимог на всіх етапах переробки, зберігання, реалізації харчових продуктів;

•  систематична боротьба з гризунами та мухами;

•  проведення профілактичних щеплень проти кишкових інфекцій за епідемічними показниками.

5 основних правил профілактики харчових отруєнь та кишкових інфекцій

Домашнє завдання

Прочитати пар.10, с.47-52

ОБОВ'ЯЗКОВЕ (учні,які звільнені НЕ ВИКОНУЮТЬ)

Написати конспект по темі і письмово відповісти на запитання 1-7, с.53

зображення_viber_2022-10-16_14-51-48-990.jpg