8 клас №1 На порозі дорослого життя

ОСМИСЛЕННЯ УЧНЯМИ ЗНАНЬ

1 Глосарій. Поняття «зрілість людини» та її складові

2 Зрілість через призму підліткового віку

Підлітковий вік характеризується переходом до фізіологічної, психологічної зрілості. Ця «перехідність» і визначає всі особливості даного періоду. Підлітковий вік є першим перехідним періодом від дитинства до зрілості. Якісні зміни, що відбуваються в інтелектуальній та емоційній сферах особистості підлітка (інтенсивний, нерівномірний розвиток і ріст організму тощо), породжують новий рівень його самосвідомості, потреби в самоствердженні, рівноправному і довірливому спілкуванні з ровесниками і дорослими. Інтенсивний статевий розвиток зумовлює виникнення статевого потягу і пов’язані з ним переживання й інтереси.

Організм дозріває фізіологічно, але до повної фізіологічної зрілості йому ще далеко. Триває соціальне дорослішання, проте соціальна зрілість ще не настала: підлітки матеріально залежать від дорослих, не завжди мають достатньо сформовані навички ефективного спілкування тощо.

3 Ознаки фізіологічної зрілості

Ознаками фізіологічної зрілості є соматичне дозрівання всіх систем організму, їхня готовність до виконання функцій зрілого віку.

Для того щоб стати дорослим, слід насамперед сформуватися фізіологічно. До періоду зрілості остаточно формуються всі системи організму: опорно-рухова, кровоносна, дихальна, травна, видільна, нервова, статева та інші системи. Тільки тоді організм може виконувати нові для нього функції, пов’язані зі створенням сім’ї й народженням потомства. Цей стан називають «фізіологічною зрілістю».

Підлітку ще далеко до повної фізіологічної зрілості. Певні стадії розвитку можуть починатися тільки тоді, коли тіло набуде потрібних розмірів. Коли підліток росте, маса його тіла збільшується повільніше, ніж зріст, тому доволі часто він на вигляд незграбний: довгі руки, великі ступні, сутулість, порушена постава. Проте головне — це те, що відбувається всередині тіла. Триває фізіологічне дозрівання систем організму — поступове розкриття його фізичних ознак, що відповідають зрілості. Дозріванню підлягають різні структури: відбуваються зміни в скелеті, м’язах, мозку, легенях, серці, інших органах. Ріст і дозрівання стають основою для розвитку. Підліток розвивається, перетворюючись на дорослу, зрілу людину: чоловіка або жінку.

Статевий розвиток передбачає своєчасне дозрівання статевої й інших фізіологічних систем, які стосуються репродуктивної функції організму. Слід знати про те, що процес статевого дозрівання супроводжено істотними змінами в роботі всіх фізіологічних систем, включно із центральною нервовою системою.

4 Ознаки психологічної зрілості

Для психологічно зрілої особистості характерний саморозвиток. Саморозвиток виявляється в тому, що людина прагне стати кращою, набути нових якостей, які робитимуть її більш індивідуальною й привабливішою для людей. Тобто її не навчає і не робить кращою хтось «зовні», вона сама розвивається, збагачує свій інтелект, здобуває знання, займається творчістю.

Як показали дослідження, підліток намагається передбачити своє майбутнє, не замислюючись над засобами досягнення бажаного. Його образи майбутнього вирізняються тим, що вони орієнтовані на результат, а не на процес розвитку: підліток може дуже жваво, в деталях, уявляти своє майбутнє становище в суспільстві, не замислюючись над тим, що для цього треба зробити.

Розумовий розвиток виявляється у становленні й удосконаленні структури та функцій головного мозку. Показниками розумового розвитку є членороздільна мова й розумові процеси: сприйняття, увага, емоції, пам’ять, аналіз і синтез інформації, від яких прямо залежить успіх у навчанні.

5 Ознаки соціальної зрілості

Соціальна зрілість — це результат життя в суспільстві, соціального розвитку та пристосування до спільного життя з іншими людьми. У підлітка формується вміння розуміти інших людей, їхні стосунки, брати на себе відповідальність за свої вчинки. Він вчиться якнайкраще організовувати свою поведінку в соціальному середовищі. Головне, аби його самооцінка та його очікування були узгоджені з його можливостями та навколишньою дійсністю. Для того щоб цього навчитися, підліток повинен уміти аналізувати свій внутрішній досвід.

Соціально зріла людина вміє самостійно:

• прогнозувати свою поведінку за будь-яких життєвих ситуацій;

• здобувати потрібну інформацію й аналізувати її згідно своїх цілей у різних сферах життя;

• мобілізувати себе на виконання власного рішення всупереч різним обставинам;

• відстежувати хід виконання власних дій та їхні результати;

• робити висновки з власної поведінки в різних ситуаціях;

• обмірковувати наслідки своїх вчинків, учитися відповідати за них;

• не перекладати на інших відповідальність за свої невдачі;

• здобувати різноманітні знання, які допомагають прийняти правильні рішення;

• використовувати набутий досвід під час розв’язання нових завдань;

• учитися бути терпимими, співчувати людям;

• бути здатними до співпереживання;

• прагнути набувати нових позитивних рис;

• самому ставити перед собою мету й шукати шляхи її досягнення;

• налагоджувати з ровесниками й старшими людьми довірливі стосунки.

Підлітка вважають «соціально незрілим», якщо він не може прогнозувати та планувати власну поведінку, приймати обдумані рішення, зіставляти їх зі своїми можливостями й нести за них відповідальність перед собою та іншими людьми.

Глосарій. Поняття «соціальна роль» та «життєві навички»

• Соціальна роль — це спосіб поведінки, який відповідає прийнятим у суспільстві нормам і залежить від соціального статусу людини; це модель поведінки, відповідно до якої особистість повинна діяти в певних ситуаціях. Роль може бути розглянута також і як сукупність вимог (норм), висунутих стосовно людини, що посідає ту чи іншу соціальну позицію.

Роль не може існувати поза соціальним інститутом (оскільки соціальний інститут — це і є сукупність ролей і статусів), а отже, передбачає співвідношення з іншими ролями. Так, наприклад, роль «батька» не може існувати поза її ставленням до ролі «дитини», оскільки саме щодо дитини вона переважно й реалізується (батько є вихователем і годувальником дитини).

Соціальні ролі засвоюються в процесі соціалізації (процес формування особистості). Спочатку спостерігаючи за навколишніми, а потім, наслідуючи їх, дитина вчиться діяти так, як прийнято в суспільстві чи тій групі, до якої вона належить. У міру дорослішання кількість ролей, які відомі людині, збільшується.

Ти - особистість.mp4

Перегляньте відео

•  Життєві навички — це здатність до адаптації, поведінки і подолання труднощів повсякденного життя (визначення ВООЗ).

  Таблиця 1

Життєві навички, що сприяють здоровому способу життя

Завдання:

1. Прочитати пар.1,2 , с.5-10

2. Виписати із таблиці 1 ''Життєві навички''

   10 найнеобхідніших життєвих навичок, які притаманні вашому способу житття.