7 клас №8 Побутова безпека

Інформаційне повідомлення

Хімічні процеси і реакції були відомі людям ще з давнини і лежали в основі виплавки металу, пивоваріння, фарбування тканин. Про мийні засоби, зокрема мило, було відомо людині ще до нової ери літочислення. Найдавніша письмова згадка про мило в європейських країнах трапляється в римського письменника й ученого Плінія Старшого (23-79 рр. н. е.). У трактаті «Природна історія» Пліній писав про способи приготування мила омиленням жирів. Для миття та прання білизни на Русі використовували луг, який одержували шляхом обробки попелу водою.

У побуті кожного дня миттю́ піддають різні предмети і об’єкти. Побутова хімія посідає важливе місце в нашому житті — миття посуду і підлоги, прання і прибирання квартири, освіжувачі повітря тощо.

Групи засобів побутової хімії за ступенем безпеки 

Існує поняття «побутова хімія». Так називають усі хімічні речовини, які людина застосовує в побуті. Деякі з них входять до складу косметичних засобів — мила, шампунів, кремів. Люди користуються ними, не підозрюючи їхнього небезпечного впливу. Є й такі хімічні речовини, що обов’язково входять до складу окремих мийних та дезінфікуючих засобів, і в разі контакту зі шкірою, очима, дихальними або травними органами людини можуть викликати різні ушкодження, травми й опіки. А також можуть бути надзвичайно отруйними, «роз’їдаючи» шкіру.

•  Назвіть засоби побутової хімії, якими ви користуєтесь удома.

•  Де ви їх зберігаєте?

Крім мийних і дезінфікуючих засобів, широке побутове застосування мають також отрутохімікати — отрути, які виробляють хімічним шляхом. Їх використовують у боротьбі проти комах, шкідливих рослин і гризунів, не менш шкідливими вони є й для людини.

• Як ви вважаєте, чому?

За ступенем небезпеки засоби побутової хімії умовно поділяють на групи:

• більш-менш безпечні (без застережних написів). Це мило, пральні порошки, зубні пасти, косметика;

• небезпечні для шкіри й очей (із застережними написами, наприклад, «Остерігатися потрапляння в очі!»). Це відбілювачі, дезінфікуючі засоби;

• вогненебезпечні (з написами й умовними позначками про заборону використання поблизу відкритого вогню). Це препарати в аерозольній упаковці, лаки, фарби, розчинники, засоби для обробки рослин;

• отруйні (з написами «отрута» чи спеціальними позначками). Це сильнодіючі засоби для боротьби з комахами, гризунами.

Один з найнебезпечніших видів побутової хімії — засоби для миття посуду. Вони не особливо токсичні, але постійно, по декілька разів на день, потрапляють у їжу з «чистих» тарілок. Уже давно доведено, що вони важко відмиваються під час миття посуду, навіть якщо ми по кілька разів споліскуємо посуд проточною водою. Коли ми наступного разу їмо з цього посуду, їжа разом із хімією на посуді потрапляє просто в організм. Усі ми добре пам’ятаємо рекламу про мийний засіб Fаіry («Фейрі»), що досить поширений серед нашого населення. Англійці винайшли Fаіry для миття танкерів, під час плавання яких нафта, коливаючись, забиває отвори, через які потрібно буде знову наливати цю продукцію. Люди, котрі там працюють і користуються ним, отримують доплату до зарплатні. А ті, хто виготовляє цей мийний засіб, у сорок років ідуть на пенсію. Це дуже отруйна речовина. Отруту, яка міститься у Fаіry, можна змити тільки за 98 разів. Так от, дніпропетровські хіміки встановили, що за рік, користуючись різними засобами для миття посуду, людина споживає близько 250 мл (!) шкідливих для здоров’я речовин.

Згубний вплив аерозолів добре відомий людям із захворюваннями алергічного характеру, а також дітям. Але навіть якщо ваш організм не подає сигналів про те, що ви дихаєте зараженим повітрям, це не означає, що йому не завдано шкоди. Просто про результат ви дізнаєтеся не одразу, а з часом, через головний біль, сухість у горлі, сухий кашель, також можливі почервоніння і різні алергічні реакції організму.

Найбільш сильні алергени — порошкові засоби і аерозолі. Віддавайте перевагу гелям, пастам або гранульованим засобам.

Ознайомлення із правилами користування засобами побутової хімії (за пам’ятками)

•  уникайте надмірного застосування побутової хімії;

•  не змішуйте разом різні засоби для отримання кращого результату;

•  ніколи не користуйся невідомими засобами побутової хімії;

•  користуючись засобами побутової хімії, захищайте руки рукавичками і кремом, найкраще — силіконовим;

•  ретельно змивайте засоби, щоб на поверхні шкіри не залишалися активні речовини, небезпечні в разі можливого контакту;

•  не використовуй засіб, у якого вийшов термін придатності;

•  зберігати побутову хімію необхідно в щільно закритих ємностях у приміщеннях, де люди бувають не часто;

•  нічого не пийте із пляшок і банок без етикеток;

•  не запалюйте сірники поблизу пляшок і банок із різким запахом;

•  перш ніж використовувати хімічний засіб, прочитайте інструкцію й чітко дотримуйте її.

  Пічне опалення та безпека під час користування ним (ілюстративний супровід)

  Порушення правил пожежної безпеки під час експлуатації пічного опалення — одна з поширених причин виникнення пожеж зимою. Особливо коли погодні умови досить суворі, а на вулиці сильний мороз. Зрозуміло, що кожен прагне, аби у його оселі було тепло та затишно, для цього вмикає різноманітні електронагрівальні прилади, користується несправним пічним опаленням. Як наслідок — виникнення пожеж, знищення матеріальних цінностей та загибель людей.

  У зв’язку з цим Державні служби з надзвичайних ситуацій постійно звертаються до громадян із застереженням дотримувати елементарних правил пожежної безпеки в побуті.

  Запам’ятайте, під час користування печами заборонено:

  • розпалювати їх легкозаймистими та горючими рідинами;

  • залишати печі, у яких горить вогонь, без нагляду;

  • доручати розпалювати печі та нагляд за ними дітям;

  • розташовувати меблі, шафи та інше обладнання поблизу печей на відстані, меншій 0,7 м, а від топкових отворів до горючих матеріалів відстань повинна бути не меншою за 1,25 м;

  • проводити розпалення печей дровами, довжина яких перевищує розміри топника;

  • сушити та зберігати на поверхні нагрівання опалювальних печей горючі предмети;

  • використовувати для обігріву несправні опалювальні печі;

  • категорично заборонено закривати піддувало опалювальної печі, коли там ще горить вугілля або є жар — це може призвести до отруєння чадним газом;

  • виносити та викидати гаряче вугілля ближче 15 метрів від будівель.

  Слід дбати про очищення димарів від сажі хоча б один раз на три місяці.