6 клас №15 Як протидіяти тиску однолітків. Як зробити внесок у боротьбу з ВІЛ/СНІДом. Підсумковий урок.

ВІЛ — це вірус імунодефіциту людини, який вражає, в основному, імунну систему.

СНІД — це синдром набутого імунодефіциту, що є кінцевою стадією ВІЛ-інфекції.

А якщо коротко, то ВІЛ-інфекція — це та стадія хвороби, коли вірус знаходиться в організмі, руйнує імунну систему, але ще немає зовнішніх проявів. СНІД — це стадія хвороби, коли організм людини вже не в змозі боротися з різними захворюваннями. Вони прогресують, і в результаті цього настає смерть.

Вірус імунодефіциту людини (ВІЛ) відомий із початку 80-х років ХХ століття. Нині визначені його природа і структура, шляхи передачі та життєздатність. Коли людина заражається ВІЛ, вірус починає руйнувати її імунну систему. Поступово вона може ослабнути настільки, що стане вразливою до будь-яких інфекцій, які зазвичай не становлять загрози для організму. У людини зі зруйнованою імунною системою розвивається цілий комплекс хвороб, медики ставлять діагноз «СНІД» (синдром набутого імунодефіциту).

Тривалість процесу руйнування імунної системи залежить від багатьох чинників. Зокрема, в ослабленому наркотиками організмі ВІЛ-інфекція прогресує набагато швидше.

Виявити ВІЛ в організмі можна приблизно через три-шість місяців після зараження за допомогою спеціального аналізу крові, що виявляє антитіла до вірусу. Період після зараження і до появи антитіл до ВІЛ у крові називають «періодом вікна». Це означає, що в людини ще не можна виявити антитіла на ВІЛ, але вона вже здатна інфікувати інших.

Існує три шляхи передачі ВІЛ-інфекції:

• через кров, секрети і виділення;

• статевим шляхом;

• від матері до дитини.

Заразитися ВІЛ не можна:

• через рукостискання,

• обійми;

• через кашель або чхання;

• під час використання суспільного телефону;

• під час відвідин хворого в лікарні;

• через укуси комах;

• під час користування суспільним туалетом;

• через їжу і посуд у разі сумісного мешкання;

• під час купання в басейні, лазні або ванні;

• через білизну й одяг.

Висновок. Хворий на СНІД — це, у першу чергу, людина, яка потрапила в біду. Хворі на СНІД дуже потребують постійної підтримки від родичів і друзів. Допомога таким хворим безпечна, оскільки виявлено, що СНІД передається тільки під час прямого контакту рідин організму, він не може передаватися через повітря або предмети. Тісний контакт із членами сім’ї не призводить до передачі СНІДу, тож не варто відлучати хворих від роботи, школи тощо. Але хворі на СНІД часто стають об’єктом тривоги, істерії, їх остерігаються роботодавці, працівники шкіл, а іноді навіть і медичні працівники.

Часто носії вірусу імунодефіциту навіть не підозрюють нічого подібного, бо їхня імунна система лише незначно ослаблюється. Це стає можливим унаслідок тривалого інкубаційного періоду. Тоді може допомогти виявити захворювання аналіз крові на СНІД, який у разі позитивного результату слід повторити, оскільки можливі хибні результати. Позитивний аналіз ще не говорить про те, що в людини обов’язково розвинеться СНІД, до того ж рання діагностика дозволяє краще впливати на всілякі ускладнення.

Носії ВІЛ, незважаючи на брак симптомів, здатні передавати інфекцію іншій людині. Тому не слід користуватися спільними бритвами, зубними щітками та іншими предметами, які можуть забруднюватись кров’ю або слиною.

Хворим потрібно дотримувати збалансованого харчування, регулярно проводити фізичні вправи.

Пам’ятайте! Той, хто поводиться нетерпимо щодо ВІЛ-інфікованих, порушує не тільки людські норми. За законом будь-якої країни, люди, у крові яких є ВІЛ, мають такі самі права, як і інші громадяни. Обмеження цих прав або позбавлення їх називають дискримінацією. Дискримінація людей, заражених ВІЛ, — це грубе порушення прав людини.

Пройти підсумкове тестування

https://vseosvita.ua/test/start/evs319