§ 5. Русь-Україна за Ольги та Святослава

ДІЯЛЬНІСТЬ КНЯГИНІ ОЛЬГИ (945-964 рр.)

Наступницею князя Ігоря стала його дружина Ольга. Ольга правила Руссю до змужніння їхнього сина Святослава. Вона жорстоко помстилася деревлянам за вбивство свого чоловіка, князя Ігоря.

Свідчать документи

Літописець описав кілька варіантів помсти

княгині Ольги деревлянам. Ось один з них.

Сказала ж їм (деревлянам) Ольга: «[...] дайте мені від кожного двору по три голуба та по три горобці. Я ж не хочу покласти на вас тяжкі данини, як чоловік мій, тому-то і прошу у вас мало [...]». Деревляни ж, зрадівши, зібрали від двору по три голуби і по три горобці і послали до Ольги з поклоном. [...] Ольга ж, роздавши воїнам — кому по голубу, кому по горобцеві, наказала прив’язати кожному голубу і горобцеві трут, завертаючи його в невеликі хустинки і прикріплюючи ниткою до кожної птиці. І коли стало сутеніти, наказала Ольга своїм воїнам пустити голубів і горобців. Голуби ж і горобці полетіли до своїх гнізд: голуби в голубники, а горобці під стріхи. [...] І не було двору, де б не горіло. [...] І так взяла місто (Іскоростень) і спалила його, міських же старійшин забрала в полон, а інших людей убила, третіх віддала в рабство мужам своїм.

1. Які риси характеру княгині Ольги відобразив літописець?

2. Дайте власну оцінку діям княгині Ольги.

Важливо!

За часів княгині Ольги на землях Русі фактично закінчився період вождівства та розпочався період князівства.

Вождівство існувало завдяки ненормованій данині (полюддю) підкорених племен і вряди-годи присутності князівської влади на підкорених територіях.

Тепер же з’являється держава-князівство з погостами — осередками центральної київської влади на місцях. Київ утвердився як столиця держави.

Реформи княгині Ольги були важливим кроком перетворення племінних княжінь на державу Русь-Україну.

Головною метою зовнішньої політики княгині Ольги стало розширення зв’язків із сусідніми державами мирним дипломатичним шляхом. Передусім княгиню цікавили добросусідські відносини з Імперією ромеїв. Вона спорядила мирне посольство і сама їздила до Візантії (946 або 957 р.).

За легендою, у Царгороді Ольга прийняла хрещення від візантійського імператора Костянтина VII Багрянородного і намагалася одружити свого сина Святослава з його донькою. Ставши хрещеною дочкою імператора, Ольга продемонструвала свою духовну спорідненість з могутньою Візантією.

Ольга також налагодила відносини із Священною Римською імперією, відряджаючи своїх послів до імператора Оттона І та приймаючи послів від нього. У 961 р. у Київ на запрошення княгині Ольги для християнізації Русі приїздив представник Папи Римського єпископ Адальберт. Проте місія виявилася невдалою. Частина істориків пов’язує це з конфліктом між християнкою Ольгою та її сином Святославом, який залишався язичником.

Християнська церква канонізувала княгиню Ольгу як рівноапостольну, зарахувавши до лику святих. Її пам’ять вшановується і православною, і католицькою церквами. У пізніші часи княгиню нарекли прізвиськом Мудра.

Які легенди не описував би нам літописець, достеменно відомо, що Ольга остаточно підпорядкувала Києву землі деревлян. В Іскоростені своїх князів уже не було — містом, як і Новгородом, правив намісник київського князя.

Також княгиня була змушена розпочати зміни, які ми, сучасники, називаємо реформами:

• створено осередки центральної князівської влади на місцях і місця збирання данини (літописець називав їх погости);

• установлено порядок збирання данини та її розміри (уроки).

Свідчать документи

Літопис руський про діяльність київської княгині Ольги (946-947 рр.)

У літо 6454 [946]. І пішла Ольга з сином своїм і з дружиною по Деревлянській землі, встановлюючи розпорядок данини і податків. І існують місця її стоянок і полювань досі.

У літо 6455 [947]. Вирушила Ольга до Новгорода і встановила по Мсті погости і данини і по Лузі — оброки і данини.

1. Що означають слова «погости», «данина», «уроки»?

2. Знайдіть у додаткових джерелах інформації значення слова «оброк».

Перегляньте відео і дайте відповіді на запитання.

1. Які факти біографії княгині Ольги повідомляють автори?

2. На яких рисах характеру княгині вони наголошують?

3. У чому, на думку авторів, полягає історичне значення діяльності княгині Ольги?

2. ПРАВЛІННЯ КНЯЗЯ СВЯТОСЛАВА ІГОРЬОВИЧА (964-972 рр.)

Коли Святослав, син Ольги й Ігоря, досяг повноліття, мати передала йому управління державою. В історію Святослав увійшов під різними прізвиськами — Завойовник, Хоробрий, Славний. За літописними свідченнями, Святослав залишався язичником, не бажаючи хреститися, як мати.

Князь поставив за мету розширити межі своїх володінь і тому своє правління провів у походах. У 964 р. Святослав повів свої війська на береги річок Ока й Волга. Він підкорив в’ятичів, завдав удару волзьким булгарам і буртасам (мордві).

Свідчать документи

Літописець характеризує Святослава як князя-воїна: «У походах він ходив легко, мов пардус (гепард) і багато воював. Не возив він за собою у походах ні воза, ні казанів... Не мав ні шатра. А коли князь виступав, то посилав [послів] у інші землі зі словами: «Іду на ви» (Іду на вас)».

965 р. Святослав зі своїм військом напав на Хозарський каганат. Були зруйновані столиця каганату Ітиль і місто Семендер на березі Каспійського моря. Під час цього походу Святослав підкорив своїй владі також північнокавказькі племена ясів і косогів (осетини і адиги). Після цих подій Хозарський каганат почав занепадати.

Проте подолавши могутнього сусіда, Святослав відкрив шлях у причорноморські степи для нових хвиль кочових племен, що почали прибувати в Причорномор’я із-за Волги.

Після перемоги на Сході Святослав у 968 р. вирушив у свій перший похід проти Болгарського царства. Він допоміг візантійському імператорові Никифору II Фоці придушити повстання болгар, які прагнули незалежності від Імперії ромеїв, і підкорив майже всю східну Болгарію.

Святослав навіть хотів перенести столицю в Подунав’я, до м. Преслава (Переяславця), кажучи:

«Не любо мені є в Києві жити. Хочу жити я в Переяславці на Дунаї, бо то є середина землі моєї. Адже там усі добра сходяться: із Греків паволоки, золото, вино й овочі різні, а з Чехів і з Угрів —серебро й коні, із Русі ж — хутро і віск, і мед, і челядь».

Тим часом колишні союзники Святослава — печеніги — напали на Київ. Князь повернувся до столиці, де Ольга зустріла його докорами за те, що він не боронить батьківської спадщини. Проте невдовзі мати померла.

А князь із дружиною 970 р. вирушив у другий похід на Болгарію. Проте ситуація змінилася, і Святослав тепер воював з колишніми союзниками — ромеями. В Імперії ромеїв відбувся династичний переворот. Замість Никифора II Фоки, для якого руси були союзниками, трон захопив енергійний полководець Іоанн І Цимісхій. Святославу разом із союзними болгарами, угорцями та частиною печенігів вдалося спочатку завдати відчутного удару могутній імперії. Але 971 р. на підході до Константинополя військо Святослава було розбите.

Візантійський імператор повів армію у Болгарію і захопив її столицю. Після тримісячної облоги військ Святослава у фортеці Доростол Святослав погодився укласти мир і відступив із Болгарії.

За угодою з Візантією, Святослав зрікся своїх володінь на Балканах, обіцяв не піднімати зброю проти імперії. Ромеї не перешкоджали руському війську повернутися додому. Проте під час повернення частина військ на чолі з князем біля Дніпрових порогів потрапила в пастку печенігів. У бою Святослав загинув.

За легендою, із черепа князя-воїна печеніги зробили чашу, вважаючи, що пиття з неї зробить і їх такими ж непереможними, як Святослав. Пізніші літописні джерела наводять напис, зроблений печенігами на чаші:

«Чужих бажаючи, своє погубив».

Свідчать документи

Візантійський хроніст Лев Диякон про зовнішність князя Святослава Ігорьовича

Ось якою була його (князя Святослава) зовнішність: середнього зросту, не надто високого і не дуже низького, з кошлатими бровами і ясно-синіми очима, ніс короткий, з негустою бородою, з густим, дуже довгим волоссям над верхньою губою. Голова в нього була зовсім гола, але з одного боку її звисало пасмо волосся — ознака знатності роду; міцна потилиця, широкі груди та всі інші частини тіла були цілком співмірні, однак виглядав він похмурим і диким. В одне вухо його була вдіта золота сережка; вона була прикрашена карбункулом, обрамленим двома перлинами. Одежа його була біла і відрізнялася від одежі його наближених тільки чистотою.

Складіть задачу на лічбу часу в межах хронології правління князів від Аскольда до Святослава

Напишіть сенкан або сенкани

«Олег Віщий», «Ігор Старий», «Ольга Мудра», «Святослав Хоробрий»

Пам*ятка (як писати сенкан)

Сенкан — це неримований п’ятирядковий вірш, що складається з одинадцяти слів і дозволяє узагальнити вивчене.

• Один іменник (тема).

• Два прикметники (яке воно?).

• Три дієслова (що воно робить?).

• Фраза-висновок із чотирьох слів.

• Іменник-синонім до теми або ж слово-асоціація до теми.

Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію. Запам’ятайте їх:

945-964 рр. правління княгині Ольги

964-972 рр. правління князя Святослава Ігорьовича

Самооцінювання

Оцініть свої успіхи в опануванні теми«Русь-Україна за Ольги та Святослава»