А зараз розглянемо більш детально правила за якими скорочуються слова.
Скорочення для зорового сприйняття називають графічними скороченнями. Вони не мають граматичного оформлення, позначаються малими літерами. Наприклад: і т.д., р-н, м-ць, тов.; повторення початкових літер: тт., рр., дробове написання о/с.
Це нормативні скорочення.
Другий тип: АН-24, ТУ-104, КПУ — пишуться без крапок і мають граматичні форми.
Абревіація — це спосіб творення слів від усічених основ.
Види:
1) Складовий тип — нові слова утворюються з усічених основ кількох слів (Донбас).
2) Ініціальний тип — нові слова утворюються з початкових букв або звуків (вуз).
3) Мішаний тип — нові слова утворюються поєднанням усіченої основи одного слова з окремими словами (держадміністрація).
Власне абревіатурою називають складноскорочене слово, утворене з початкових складів або з перших літер словосполучення.
Правопис складноскорочених слів:
1. Назви установ, закладів, організацій тощо, утворені з частин слів, пишуться:
✵ з великої літери, якщо вони вживаються на позначення установ одинично: Укрцукорпром.
✵ з малої літери, якщо такі слова є родовими назвами: міськрада, облвно.
2. Складноскорочені слова, що утворені з початкових букв або звуків, пишуться великими літерами (ГЕС — гідроелектростанція, НТР).
✵ великими літерами пишуться і складноскорочені слова, утворені від іншомовних словосполучень: НАТО.
✵ малими літерами пишуться загс, неп.
✵ якщо вони відмінюються, то закінчення дописуються малими літерами: ЗІЛом, ЛАЗи.
✵ у складноскорочених словах, утворених іншими способами, усі частини пишуться з малих літер: оргвідділ, завгосп.
✵ власні складноскорочені назви пишуться з великої літери: Донбас.
✵ на письмі скорочуються слова на приголосний (громадянин —
гр., наприклад — напр.) Але: нашої ери — н. е., острів — о.
✵ в кінці графічних скорочень ставиться крапка. Але в скорочених назвах мір (кг, км, хв) крапки немає.
✵ не ставиться крапка і між подвоєними буквами, що вказують на множину: pp.— роки, тт.— томи.
✵ якщо в скороченні подано початок і кінець слова, то на місце пропущених букв ставиться дефіс: видавництво — вид-во.
Графічні скорочення вимовляються повністю і скорочуються лише на письмі. Графічні скорочення (крім стандартних скорочень значень метричних мір: м — метр, мм — міліметр, см — сантиметр) пишуться з крапками на місці скорочення. Зберігається написання великих та малих літер, дефісів, наприклад: півн.-сх. (північно-східний), Півн.-Крим. канал(Північно-Кримський канал).
Не скорочуються слова на голосну, якщо вона не початкова в слові, і та ь. Наприклад: український може бути скорочене укр., україн., українськ.
При збігу двох однакових приголосних скорочення робимо після першого приголосного: щін.робота; відмін, навчання.
За збігом двох і більше різних приголосних скорочення можна робити як після першого, так і після останнього приголосного: мід., мідн. (мідний); висот., висоти, (висотний).
До найпоширеніших загальноприйнятих скорочень належать такі:
✵ акад.— академік
✵ вид.— видання
✵ див.— дивись
✵ доц.— доцент
✵ ім.— імені
✵ і т. д.— і так далі
✵ і т. ін — і таке інше
✵ і под. — і подібне
✵ та ін.— та інше
✵ напр.— наприклад
✵ н. є. — нашої ери
✵ оз.— озеро
✵ пор.— порівняй, порівняйте
✵ проф.— професор
✵ р.— рік, річка
✵ рр.— роки
✵ с.— село, сторінка
✵ ст.— станція, сторіччя
✵ т.— том
✵ тт. —томи