Тема: "Сприймання чужого мовлення. Відтворення готового тексту. Конспект як різновид стислого переказу висловлювань, що сприймаються на слух"
Стислість —душа дотепності В. Шекспір
Методичні вказівки
Знання - настільки дорогоцінна річ, що їх варто здобувати з будь-якого джерела.
Абу-ль-Фарадж
Конспект — стислий писаний виклад змісту чого-небудь (книжки, статті, лекції тощо). Мета складання конспекту — глибоко усвідомити інформацію і подати її адекватно, стисло та в зручній для подальшого використання письмовій формі. Конспектування — це певною мірою контроль сприйняття матеріалу: не розуміючи прочитаного, почутого, складно виокремити і записати основну думку.
Розрізняють конспектування:вільне (думки автора передаються своїми словами); текстуальне (текст записують у вигляді цитат); змішане (вільний виклад поєднано з цитуванням). Іноді доводиться одним реченням передавати зміст прочитаного великого тексту чи фрагментів тексту.
Запам’ятайте! Процес конспектування наукової інформації, яку сприймаємо на слух, складається з трьох взаємообумовлених мисленнєво-мовленнєвих дій:
• аудіювання (розуміння інформації, яка сприймається на слух); • мисленнєве оброблення почутого (визначення головної та допоміжної інформації, переформулювання); • письмової фіксації інформації.
ПРАВИЛА КОНСПЕКТУВАННЯ
Конспектуючи текст на слух, потрібно:
• усвідомлювати основний зміст тексту; • виокремлювати значеннєві частини; • у кожній частині підкреслювати чільні слова і фрази; • фіксувати головну інформацію (головну думку, стислі докази і приклади); • залишати поза увагою несуттєву, додаткову інформацію.
Під час конспектування прочитаного треба:
• записати автора й назву статті, розділу монографії, книжки; • сформулювати тему, основну думку тексту, головну думку кожного абзацу або визначити значеннєві блоки тексту; • записувати тільки основне: спершу головну думку, потім докази, аргументи, приклади; • записи мають бути змістовними, лаконічними й чіткими, для цього можна скористатися таблицями, схемами.
Загальні правила:
• матеріал конспекту доцільно записувати на одній (правій) сторінці зошита, ліва служитиме для запису власних думок, коментарів, уточнень; • для зручності користування конспектом підкреслювати найважливіші думки, окремі фрази, слова, словосполучення; • до розділів і підрозділів записувати заголовок; • цитувати правильно й точно, зазначаючи сторінку. Наприклад:Шевчук С.В. Українське ділове мовлення: Навч. посібник. – К.: Літера, 2000. – 480 с.
Для виділення проблемних питань, важливих моментів можуть використовуватися різні помітки, репліки, оцінки.
Наприклад:«!» означає згоду з тим, про що йдеться; «?» – сумніви; «!?» – здивування; «NB!» – важлива інформація; «V» – найголовніше у тексті. При використанні цитат потрібно дотримуватися правил цитування (цитата береться у лапки, записується джерело і номер сторінки).
У конспекті часто вдаються до скорочень окремих слів і словосполучень.Основні вимоги до скорочення слів1. Скорочувати можна лише ті слова, які однозначно встановлюються за конспектом. Це насамперед часто вживані слова або терміни, які повторюються в тексті. Повторювані терміни рекомендується позначити в конспекті першою великою літерою слів, що входять до їх складу, наприклад6 речення – Р, складне речення – СР, складне синтаксичне ціле – ССЦ, безсполучникове складне речення – БСР, складний дієслівний присудок – СДП тощо. 2. Для ряду слів української мови існують загальноприйняті скорочення, які можна використовувати у своїх записах. Це стосується і абревіатур. Ось деякі з цих скорочень: акад. – академік вид-во – видавництво гл. – глава зб. – збірник м-во – міністерство напр. – наприклад обл. – область р-н – район рр. – роки с. – село, сторінка 3. У кінці скороченого слова не повинно бути букв на позначення голосних та м’якого знаку; зберігається корінь слова (книжн., газетн., зв. тощо). 4. Не скорочуються власні назви.
Перегляньте відео.
ЗАВДАННЯ
1. Прочитайте текст. Визначте в ньому основну й додаткову інформацію. Напишіть конспект, використовуючи основні прийоми стиснення тексту. Назви багатьох сузір’їв в українській мові, як і в інших,— це кальки відповідних грецьких та латинських найменувань. Наприклад, Велика Ведмедиця, Мала Ведмедиця, Лебідь — це буквальний переклад гр. Мегалі Арктос, Мікра Арктос, Кюкнос, латин. Ursa Major, Ursa Minor, Cycnus. Поряд із цим чимало сузір’їв має суто українські народні назви: Велика Ведмедиця — Віз, Великий Віз; Мала Ведмедиця — Малий Віз, Пасіка. Наша мова має такий синонімічний ряд на позначення маляти корови: теля, бичок, телець. Перші два слова нейтральні зі стилістичного погляду, а третє застаріле. Саме його обрано для відтворення грецької назви одного із зодіакальних сузір’їв Таврос — Телець. Корінь у нього той самий, що й у слова теля (а не тіло). Тож немає жодних підстав писати Тілець, до чого вдаються деякі газети, друкуючи гороскопи.
Ще одне сузір’я зодіаку звуть у нас то Ваги, то Терези. Позаяк українська мова розрізняє ваги (без коромисла) і терези (з коромислом та шальками), то для перекладу грецької назви сузір’я Зігос більше підходить лексема Терези. Використання слова Ваги як астрономічної назви пояснюється впливом польської мови (Waga). О. Пономарів.
• Які графічні позначки під час конспектування ви використовуєте?
2. Розгляньте уривок статті і конспектований його виклад. - Який з видів конспекту тут використаний? Відповідь запишіть.
Уривок статті
Знати вік слова — не просто цікаво, це ще й важливо для всіх, хто хотів би мати високу мовну культуру. Ось ряд слів, які нам усім знайомі, бо зустрічаються щодня — в газетах, по радіо, в телепередачах: ентузіаст, догматик, комітет, опозиція, організація, енергія, фанатизм, катастрофа, екземпляр, індивідуалізм. Знаєте, звідки вони виписані? 3 листів і щоденника Т. Шевченка! Важко повірити, правда?
Конспект
Знати вік слова — не просто цікаво, це ще й важливо для всіх, хто хотів би мати високу мовну культуру. Усім нам знайомі слова ентузіаст, опозиція, енергія, катастрофа, індивідуалізм та інші. Виписані вони, виявляється, з листів і щоденника Т. Шевченка.
3. Завдання за вибором. Складіть конспект: А — художнього твору, Б — публіцистичної статті, В — науково-популярної статті.