Конструктор уроків
Урок не містить жодного завдання. Додайте завдання.
Щоб додати завдання, оберіть категорію завдання на панелі запитань.
№1:
Вільне введення тексту
Прочитайте § 20-21 підручника : https://classroom.google.com/c/NTI3MDcwNjQyODQ0/m/NTQ1NTIwNDEzNTQz/details
Законспектуйте у зошит матеріал уроку
№2:
Теоретичний блок
Засуха і неврожай: Кавказ, Поволжя, Південні губернії. В Україні поширився на Катеринославську, Донецьку, Запорозьку, Одеську, Миколаївську губернії, південь Харківської;
Продовження хлібозаготівель;
Війська перекрили всі шляхи від півдня до півночі;
Надмірно високий розмірпродподатку;
Допомога хлібом «братнімнародам»;
Голодували 4-7 млн людей,померло 1,5-2 млн;
Допомогу голодуючим надавала організація АРА (американська адміністрація допомоги). Москва використовувала голод як придушення антибільшовицького руху.
Факт голоду замовчувався керівництвом КП, продовольство вивозилось до Росії
Голод в УСРР збігся у часі із початком нової економічної політики(НЕПу).
№3:
Теоретичний блок
НЕП (нова економічна політика) –економічна політика більшовиків в Україні 1921-1928 рр., що прийшла на зміну політиці «воєнного комунізму» та базувалась на впровадженні елементів ринкової економіки.
Причини впровадження НЕПу:
1)Розруха народного господарства, промисловості, транспорту, сільського господарства;
2)Продовження політики «воєнногокомунізму» (що викликалоневдоволення народу);
3) Політична криза.
Березень 1921 р. – на Х з’їзді РКП(б) проголосили політикуНЕПу – перехід від продрозкладки (коли в разі необхідності держава може все забрати) до продподатку (коли частину прибутку селянин віддає державі, частину залишає собі). Продподаток був значно менший продрозкладки: дозволяв оренду землі та розвивав кооперативний рух.
Кооперативний рух – це економічно-соціальна, громадська діяльність членів кооперативів з метою захисту економічних та соціальних інтересів своїх членів. В 20х рр. ХХ ст. створюються споживчі, кредитові, виробничі, постачальницько-збутові житлові кооперативи.
Умови НЕПу
1) відмова від «воєнного комунізму»;
2) скасовано заборону на приватну торгівлю і підприємницьку діяльність;
3) в цих умовах з’являється нова буржуазія – НЕПмани;
4) відновлено товарно-грошові відносини(поява валюти – червінця);
5) діяльність підприємствна засадах госпрозрахунку –системи економічних відносин, заякої підприємства одержують певну самостійність, розпоряджаються прибутком, матеріально стимулюють якісну працю робітників;
6) створення трестів – об’єднання державних підприємств, які працювали на господарсько-розрахункових засадах (працювали 2,5 тис підприємств з 11 тис. і1 доменна піч з 57);
7) держава відмовилась від трудової мобілізації;
8) припинення насильницького об’єднання селян у колгоспи;
9) розвиток усіх форм кооперації, дозвіл на орендуземлі;
10) дозвіл найманої праці у промисловості;
11) велика промисловість - в руках держави, вільна внутрішня торгівля,збереження державної монополії на зовнішню торгівлю.
Результати НЕПу:
Зростання господарської ініціативи, зацікавленості в результатах праці;
Швидкі темпи відбудови народного господарства;
Електрифікація краю;
Зростання життєвого рівня населення;
Господарства біднихселян звільнялись від сплати податків;
Поява «нової буржуазії» (знову з’явились багатілюди).
№4:
Теоретичний блок
Політика коренізації/українізації в УСРР
Травень 1921 р. – суд над членами ЦК УПСР.
Вересень 1921 р. – остаточний розгром махновців
Жовтень 1921 р. – створення Кримської АСРР у складіРСФРР.
1922 р- створено комісію у справах електрифікації України (КЕУ); згідно плану ГОЕЛРО розпочали будівництво Дніпрогесу (Харків), Чугуєвської ДРСС, в сільському господарстві спостерігалась криза збуту. Перехід до НЕПу поклав початок відбудові народного господарства.
1923 р. – ХІІ з’їзд РКП(б) затвердив політику «коренізації». В Україні почалась«українізація». Українці могли займати керівні посади, українська мова – державна, будувались українські школи. О. Шумський, М. Скрипник – підтримали.
Квітень 1923 р. -замінагуберній на округита райони (адміністративна реформа).
Коренізація - це надання народам СРСР можливості розвивати власні культури, мови, готувати національні кадри з метою посилити вплив комуністичної партії в національних районах.
Українізація - політика надання можливості в УСРР розвитку української культури під контролем радянської влади; була складовою частиною загальносоюзної кампанії коренізації.
Головною причиною коренізації було бажання сталінського керівництва (Ленін на той час вже був хворий та не мав змоги приймати участь у вирішенні важливих питань) проводити процес національного відродження під своїм контролем. Насправді Сталін проголошував, що в майбутньому всі радянські нації об’єднаються в одну єдину державу. До інших причин коренізації відносилось:
|
Збільшення українського представництва в органах влади, державних та культурних установах;
Підготовка кадрів з представників корінної нації;
Розширення сфери застосування української мови,
впровадження її в діловодство;
Відродження та розвиток української культури.
Найважливішу роль у здійсненні політики українізації відіграли Наркоми освіти УСРР –Олександр Шумський (1925-1927 рр.)та Микола Скрипник (1927-1928 рр.).
1925 р. – завершилась відбудова промисловості України, саморозпуск Української комуністичної партії, залишилась лише одна партія – КП(б) (Комуністична партія (більшовиків)). Всі інші партії були ліквідовані
№5:
Теоретичний блок
Жовтень 1921 р- Всеукраїнський національний собор, на якому була створена українська автокефальна православна церква (УАПЦ) на чолі з митрополитом В. Липківським:
- служба – українською мовою;
- створена на Всеукраїнському православному соборі в Києві;
- причина утворення – курс на українізацію, політикаНЕПу;
- відокремлено церкву від держави, школу від церкви.
- 1921-1923 рр. – пограбування храмів («на допомогу голодуючим»).
- 1926 р. – закриття Києво-Печерської лаври.
- Серпень 1922 р. – висилка українських вчених у північні райони Росії.
№6:
Вільне введення тексту
Перегляньте відеоматеріал до уроку
Рефлексія від 1 учня
Сподобався:
Зрозумілий:
Потрібні роз'яснення: