Ознайомтесь з текстом та складіть складний план, запишіть та надішліть на перевірку
Вибір професії
Одним з найважливіших кроків у житті є вибір професії. Адже займатися тим, що тебе цікавить, приносить радість – одна з найважливіших умов відчуття життєвої повноцінності.
Вибір навчального закладу, а згодом професії значною мірою впливає на все наступне життя молодої людини. Тут не можна покладатися на випадковість, квапитися. Необхідне найсерйозніше ставлення до цієї проблеми як батьків, так і самих молодих людей.
До питання вибору професії людина повертається інколи не раз. Уперше воно постає перед нею після закінчення неповної, середньої школи, тобто десь у 15-річному віці. Для тих, хто не пішов до коледжу, ліцею, а продовжив шкільне навчання, це питання виникає знову після одержання атестату зрілості. Що робити далі: йти працювати, поступати на якісь курси чи до вищого навчального закладу. Вирішуючи такі питання, необхідно добре зважати на всі їх аспекти.
Молоді люди, буває, самі не знають, що їм хотілося робити. Їх життєві інтереси ще не сформовані, а батьки так само мають досить туманне уявлення про можливості, що відкриваються перед їхньою дитиною.
Інколи виручають щасливі випадки. Старшокласник, наприклад, може зацікавитися тим, чим захоплюються його товариші, і відповідно до цього обирає потім свою майбутню професію. Трапляється, що не сім’я, не школа, а хтось зовсім інший – родич або знайомий – може виявити певний талант учня. Проте щасливі нагоди не бувають правилом, вони швидше свідчення підвищеної чутливості «чужих» людей до тих задатків дитини, яких не помітило її найближче оточення. Набагато частіше впливають на вибір майбутнього фаху батьки, їх робота, уподобання. Та не завжди це можна вважати найкращим. Свою майбутню спеціальність молода людина повинна обирати самостійно, цілеспрямовано і не поспіхом. Наша система освіти покликана сприяти оптимальному розвиткові молодою людиною своїх талантів. Водночас це становить передумову найкращого вибору майбутньої роботи, що необхідно для відчуття щастя в праці, взагалі в житті.
Молодь має надзвичайно широкі перспективи. Разом з тим у нас все ще існує звужене уявлення про її можливості. Нерідко через це виникають розчарування й досада у батьків і дітей, а згодом може сформуватися невдоволення молодих людей обраною професією. Відповідна проінформованість батьків і дітей могла б запобігти цьому. На жаль, ще мало знають у нас про характер, специфіку, умови праці окремих професій, перспективу певних спеціалізацій. Наприклад, чимало робітничих професій уявляються нам такими ж, як на початку минулого століття. Набагато ширші наші знання про спеціальності, кажімо, телеоператор, менеджер, перукар, або ж професії рідних чи знайомих. Водночас сотні інших можливостей висококваліфікованої, цікавої, перспективної праці залишаються для молоді невідомими.
Орієнтація на навчання у вищому навчальному закладі також буває недостатньо обґрунтованою. Так, обираючи професію вчителя, інколи керуються міркуванням про те, що в учителів тривала відпустка, забуваючи при цьому, скільки ненормованого робочого часу забирає в людини професія педагога, якої психічної напруги вона вимагає. Часом ваблять майбутні титули або блиск сцени у артистів.
Роблячи ставку на «грошовиті» професії, забувають, що вище оплачувана праця буває складнішою і важчою фізично чи розумово, вимагає вищої кваліфікації, більшої відповідальності, затрати часу. До того ж більші гроші, вище становище самі по собі не завжди гарантують задоволення роботою.
Тим, хто обирає професію, а їх батькам, можливо, ще більше, варто задуматися, чи не оцінюють вони життєві перспективи подібним чином. І не зайве нагадати, що більшість наших громадян – а їх мільйони – мають не «престижні», а інші корисні, необхідні й цікаві професії. (520 слів)
І.Томан