Український національно-визвольний рух у 1941–1942 роках був спрямований на боротьбу за незалежність України в умовах Другої світової війни.Після початку німецько-радянської війни, 30 червня 1941 року, Організація українських націоналістів (ОУН, фракція Степана Бандери) проголосила у Львові Акт відновлення Української Держави. Однак німецька влада не підтримала цю ініціативу, заарештувала її керівників і заборонила українське державотворення. У 1942 році почалося формування Української повстанської армії (УПА), яка вела боротьбу за незалежність України, виступаючи проти нацистської та радянської влади. У цей період також діяло підпілля ОУН, яке організовувало опір окупаційним режимам і поширювало ідеї української державності. Таким чином, у 1941–1942 роках український національно-визвольний рух перейшов від політичних спроб відновлення державності до збройної боротьби за незалежність.