Це весела українська народна казка про хитру Лисичку та довірливого Вовка. Одного разу Лисичка вдає мертву, щоб люди забрали її на віз із рибою. Дорогою вона непомітно скидає всю рибу на землю, а потім тікає разом із здобиччю. Коли голодний Вовк просить поділитися, Лисичка вигадує хитрий спосіб нібито наловити риби.
Вона радить Вовкові опустити хвіст у ополонку й чекати, поки риба сама «причепиться» до нього. Насправді хвіст примерзає до льоду. Коли люди помічають Вовка, вони починають його проганяти. Вовк ледве виривається, залишивши хвіст у льоду.
Після цього Лисичка знову обманює Вовка. Вона прикидається хворою й просить, щоб він підвіз її на собі. Довірливий Вовк погоджується, а Лисичка весело примовляє:
«Битий небиту везе, битий небиту везе!»
Казка навчає дітей бути уважними, не довіряти сліпо чужим порадам, думати перед тим, як діяти, а також показує, що хитрість і обман можуть принести лише тимчасову вигоду. Вона виховує кмітливість, розсудливість та вміння оцінювати вчинки героїв.
