Стратегія підготовки дитини дошкільного віку до навчання у школі

Актуальність

Готовність до навчання в школі – одна з найважливіших проблем дитячої й педагогічної психології. Від її розв’язання залежить як побудова оптимальної програми розвитку, виховання і навчання дошкільників, так і формування майбутньої повноцінної навчальної діяльності в початкових класах.

З моменту початку навчання в школі дитина починає жити в новому режимі, до якого може бути не готова фізично, емоційно, психологічно. Крім того, вже з перших днів змінюється й соціальна позиція і першокласник має підкорювати свою поведінку встановленим правилам, виконувати вимоги учителя, займатися чітко окресленими завданнями, досягати результативності у навчанні тощо. Ці завдання передбачають наявність пізнавальних інтересів та свідому мотивацію, якої у дитини може ще не бути.

Початок шкільного життя – закономірний етап на шляху дитини. Кожна дитина, досягаючи певного віку, йде в школу.

Ці питання турбують батьків і вчителів майбутніх першокласників. Заклопотаність дорослих зрозуміла. Адже від того, наскільки успішним буде початок шкільного навчання, залежить успішність учня/учениці в наступні роки, його/її ставлення до школи, навчання і, в кінцевому рахунку, благополуччя в шкільної та дорослому житті.

У 5-6 років йде інтенсивний розвиток інтелекту, мовлення дитини, закладається основа пізнавальної діяльності. На практиці це реалізується у відповідних видах діяльності – грі, спілкуванні, малюванні, конструюванні. При вступі до школи провідною моделлю діяльності є навчальна діяльність.

Проблему готовності дитини до школи розглядали у своїх працях такі науковці, як Л. Божович, Л. Венгер, Л. Виготський, Н. Головань, Д. Ельконін, О. Запорожець, В. Сухомлинький та інші.

Вчені у визначеннях сутності поняття «готовність дитини до школи» вказують, що готовність до навчання в школі являє собою цілісну систему взаємозалежних якостей дитячої особистості, включаючи особливості її мотивації, рівня розвитку пізнавальної, аналітико-синтетичної діяльності, ступінь сформованості механізмів вольової регуляції.

Тому, важливими складовими підготовки дитини до школи – створення умов для сприятливого адаптації дитини до шкільного навчання, системи безперервного навчання, формування психологічної готовності до школи, виховання і розвиток у кожної дитини позитивного ставлення до себе і до навколишнього світу, пізнавальної і соціальної мотивації, ініціативності, самостійності.

Варто розуміти, що завданням підготовки дитини до нового періоду життя є формування і розвиток необхідних рухових навичок, фізичної і розумової працездатності, пізнавальних здібностей, образного мислення і уяви, словесно-логічного мислення, вміння спілкуватися з однолітками і дорослими, необхідного рівня монологічного та діалогічного мовлення, цілісних уявлень про світ.

Однією з важливих проблем сучасної системи освіти є проблема розвитку адаптаційних можливостей дитини і профілактика дезадаптації, а також критичні періоди психічного розвитку. Особлива увага звертається на дітей молодшого шкільного віку. Найважливішим є те, що процес звикання до шкільного життя та його умов є складним. Одні діти проходять цей процес легко без психічних травм, а інші важко, з чого і випливає проблема «шкільної дезадаптації».

Лише правильно організована робота педагогічного колективу у період адаптації дитини сприятиме цілеспрямованому формуванню адекватності самооцінки першокласником власних якостей, необхідних для повноцінної адаптації до учбової діяльності, і як наслідок, більш ефективній адаптації дітей до шкільного буття.

Цільова аудиторія

Навчальний курс розроблений для вихователів закладів дошкільної освіти, вихователів центрів розвитку дитини, адміністрації дошкільних закладів освіти, асистентів вчителя, корекційних педагогів, практичних психологів, вчителів-дефектологів, логопедів, вчителів початкових класів.

Мета навчального курсу

Метою навчального курсу є розширення знань педагогічних працівників закладів освіти щодо концептуальних підходів до процесу підготовки дитини до навчання в школі.

Завдання навчального курсу

1. Розкрити основні поняття готовності дитини дошкільного віку до навчання в школі.
2. Ознайомити педагогів з основними напрямами готовності дошкільника до навчання.
3. Запропонувати практичні підходи для розвитку фізичної, психічної, психологічної, комунікативної, інтелектуальної, мотиваційної, етично-моральної, емоційно-вольової сфери особистості дошкільника.
4. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів дошкільної, загальної середньої освіти.

Профілі базових компетентностей педагогічних працівників закладів дошкільної та загальної середньої освіти

Головна ідея підвищення кваліфікації — забезпечити індивідуально-особистісне та професійно-діяльнісне самовдосконалення вихователів закладу дошкільної освіти та педагогів початкової школи завдяки активізації їхньої базової освіти, набутого професійного та життєвого досвіду.

Базові компетентності вихователя/вчителя початкових класів:

• професійно-педагогічна компетентність – обізнаність із новітніми науково обґрунтованими відомостями з педагогіки, психології, методик, інноватики для створення освітньо-розвивального середовища, що сприяє цілісному індивідуально-особистісному становленню дітей; здатність до продуктивної професійної діяльності на основі розвиненої педагогічної рефлексії відповідно до провідних ціннісно-світоглядних орієнтацій, вимог педагогічної етики та викликів закладу дошкільної освіти та школи;
• соціально-громадянська компетентність – розуміння сутності громадянського суспільства; володіння знаннями про права і свободи людини; усвідомлення глобальних (зокрема й екологічних) проблем людства і можливостей власної участі у їх розв’язанні; усвідомлення громадянського обов’язку та почуття власної гідності; вміння визначати проблемні питання у соціокультурній, професійній сферах життєдіяльності людини та віднаходити шляхи їх розв’язання; навички ефективної та конструктивної участі в цивілізаційному суспільному розвитку; здатність до ефективної командної роботи; вміння попереджувати та розв’язувати конфлікти, досягаючи компромісів;
• загальнокультурна компетентність – здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва усвідомлення власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших;
• мовно-комунікативна компетентність володіння системними знаннями про норми і типи педагогічного спілкування в процесі організації колективної та індивідуальної діяльності; вміння вислуховувати, обстоювати власну позицію, використовуючи різні прийоми розміркувань та аргументації розвиненість культури професійного спілкування здатність досягати педагогічних результатів засобами продуктивної комунікативної взаємодії (відповідних знань, вербальних і невербальних умінь і навичок залежно від комунікативно-діяльнісних ситуацій);
• психологічно-фасилітативна компетентність усвідомлення ціннісної значущості фізичного, психічного і морального здоров’я дитини здатність сприяти творчому становленню дошкільників і молодших школярів та їхній індивідуалізації;
• підприємницька компетентність вміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя задля підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і держави;
• інформаційно-цифрова компетентність здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства.

Очікувані результати навчання охоплюють

Знання і розуміння

- сучасних тенденцій розвитку освіти;

- соціально-правових основ, законодавчих актів у сфері освіти, зокрема, дошкільної, початкової;

- особливостей процесів викладання і навчання молодших школярів;

- основних механізмів функціонування і реалізації компетентнісної парадигми навчання;

- способів реалізації інтеграційного підходу в навчанні молодших школярів;

- концепції інклюзивної освіти.

Розвинені вміння

- організовувати педагогічну діяльність на компетентнісних засадах (прогнозування, проектування, оцінювання тощо);

- конструювати та реалізувати сучасні програми навчання молодших школярів із використанням різноманітних методів, форм і технологій;

- діагностувати освітній процес і складати індивідуальні освітні маршрути для становлення дитини як особистості, громадянина, інноватора;

- керувати проєктною діяльністю;

- організовувати культуромовне освітньо-розвиткове середовище;

- проєктувати власну програму професійно-особистісного зростання.

Диспозиції (цінності, ставлення)

- дитиноцентризм, цінність особистості;

- готовність до змін, гнучкість, постійний професійний розвиток;

- відданість ідеї щодо значущої участі в освітньому процесі усіх учнів/учениць;

просування демократичних цінностей (повага до багатоманітності, право вибору, формування спільноти, полікультурність);

- рефлексія власної професійної практики.

Терміни навчання

Під час третього модуля слухачам/слухачкам пропонується розробити план роботи для дошкільної групи, з якою працює педагог (психолог) «Стратегія підготовки дітей до навчання в школі» на основі практичного матеріалу, запропонованого в навчальному курсі.

Документ, що засвідчує участь в навчальному курсі

Сертифікат із зазначенням кількості навчальних годин.