Актуальність
Зміна освітньої парадигми, реформування вітчизняної системи освіти, оновлення змісту освітніх галузей, методологічна переорієнтація освітнього процесу на розвиток компетентної особистості вимагають оновлення змісту та форм організації пізнавальної діяльності учнів. Перебіг та результативність такої діяльності визначається, насамперед, методично правильною організацією процесу формування в учнів мотивації. Мотивація є одним з основних рушіїв успішності учнів. Результати міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018 «Для чого чи кого навчаються українські підлітки» та шкільна практика навчання біології свідчать, що актуальною в умовах сьогодення є методика формування в учнів мотивації до вивчення біології, побудована на засадах компетентнісно-орієнтованого освітнього процесу закладів загальної середньої освіти.
Цільова аудиторія
учителі предметів освітньої галузі «Природознавство» та основ здоров’я, а також усі охочі поглибити і розширити знання про методику формування в учнів мотивації в умовах компетентнісно-орієнтованого освітнього процесу закладів загальної середньої освіти.
Мета навчального курсу
формування готовності до формування в учнів мотивації до вивчення біології в умовах компетентнісно-орієнтованого освітнього процесу закладів загальної середньої освіти.
Завдання навчального курсу
опанування методикою формування в учнів мотивації до вивчення біології в умовах компетентнісно-орієнтованого освітнього процесу, розвиток професійно-методичної компетентності учителя та формування професійно-методичних умінь.
Профілі базових компетентностей педагогічних працівників
Мовно-комунікативна компетентність: здатність до спілкування державною мовою, здатність до спілкування іноземною мовою (за потреби), здатність розвивати мовно-комунікативну компетентність в учнів.
Предметна компетентність: здатність до використання предметних знань в освітньому процесі; здатність до інтеграції предметних знань з різних освітніх галузей; здатність до добору й застосування доцільних форм, методів, технологій та засобів навчання.
Інформаційно-цифрова компетентність: здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, здійснювати пошук і критично оцінювати інформацію, оперувати нею у професійній діяльності; здатність до використання відкритих ресурсів, інформаційно-комунікаційних та цифрових технологій в освітньому процесі; здатність до формування в учнів позитивного ставлення до інформаційно-комунікаційних та цифрових технологій та відповідального їх використання.
Психологічна компетентність: здатність визначати і враховувати в освітньому процесі вікові особливості учнів; здатність визначати і враховувати в освітньому процесі індивідуальні особливості учнів; здатність використовувати стратегії роботи з учнями, які сприяють розвитку їх позитивної самооцінки, «я»-ідентичності; здатність до формування мотивації та організації пізнавальної діяльності учнів; здатність до формування спільноти учнів, в якій кожен відчуває себе її частиною.
Емоційно-етична компетентність: здатність усвідомлювати особисті відчуття й почуття, управляти власними емоційними станами; здатність до усвідомленої, конструктивної та екологічної взаємодії з учасниками освітнього процесу та в локальних спільнотах; здатність усвідомлювати та поціновувати взаємозалежність людей і систем у глобальному світі.
Компетентність педагогічного партнерства: здатність до спілкування з батьками, колегами, іншими фахівцями з метою підтримки учнів; здатність до активного залучення батьків до освітнього процесу на засадах партнерства; здатність до роботи в команді з профільними фахівцями для надання додаткової підтримки особам з особливими освітніми потребами; здатність до координації взаємодії з іншими учасниками освітнього процесу з метою надання додаткової підтримки учням.
Інклюзивна компетентність: здатність до забезпечення сприятливих умов в освітньому середовищі для кожного учня, залежно від його індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів.
Здоров’язбережувальна компетентність: здатність до здійснення профілактичних заходів щодо збереження життя та здоров’я учнів; здатність до попередження і протидії булінгу, різним проявам насильства.
Проєктувальна компетентність: здатність до проєктування осередків навчання, виховання та розвитку учнів в освітньому середовищі.
Прогностична компетентність: здатність до прогнозування результатів освітнього процесу; здатність до планування освітнього процесу.
Організаційна компетентність: здатність до організації процесу навчання, виховання та розвитку учнів; здатність до організації різних форм навчальної і пізнавальної діяльності учнів.
Оцінювальна компетентність: здатність до здійснення оцінювання результатів навчання учнів.
Інноваційна компетентність: здатність до застосування наукових методів пізнання в освітньому процесі; здатність до використання освітніх інновацій у професійній діяльності; здатність до навчання впродовж життя; здатність до визначення умов і ресурсів професійного розвитку впродовж життя; здатність до супроводу та підтримки педагогічних працівників.
Рефлексивна компетентність: здатність до моніторингу педагогічної діяльності та визначення індивідуальних професійних потреб.
Очікувані результати навчання охоплюють
Знання і розуміння: сутності поняття «мотивація навчальної діяльності»; місця та ролі мотивації у структурі сучасного освітнього процесу закладів загальної середньої освіти; психолого-педагогічних засад процесу формування в учнів мотивації до вивчення біології; оптимального добору та поєднання методів, методичних прийомів та засобів навчання у процесі формування в учнів мотивації до вивчення біології; методичних особливостей формування мотивації до вивчення біології засобами інноваційних технологій навчання; основних механізмів функціонування і реалізації компетентнісної парадигми навчання.
Розвинені вміння: організовувати педагогічну діяльність на компетентнісних засадах (прогнозування, проектування, оцінювання тощо); конструювати та реалізувати сучасні програми навчання із використанням різноманітних методів, форм і технологій; діагностувати освітній процес і складати індивідуальні освітні маршрути для становлення учня як особистості, громадянина, інноватора; здійснювати добір та поєднання методів, методичних прийомів та засобів навчання у процесі формування в учнів мотивації до вивчення біології; формувати мотивацію до вивчення біології з урахуванням вікових особливостей учнів; діагностувати актуальний рівень сформованості мотивації до вивчення біології; організовувати культуромовне освітньо-розвивальне середовище; проєктувати власну програму професійно-особистісного зростання.
Диспозиції (цінності, ставлення): дитиноцентризм, цінність особистості; готовність до змін, гнучкість, постійний професійний розвиток; відданість ідеї щодо значущої участі в освітньому процесі усіх учнів; просування демократичних цінностей (повага до багатоманітності, право вибору, формування спільноти, полікультурність); рефлексія власної професійної практики.
Опис досягнутих результатів навчання
Поглиблення розуміння особливостей організації компетентнісно-орієнтованого освітнього процесу у закладах загальної середньої освіти.
Розуміння місця і ролі методики формування в учнів мотивації до вивчення біології у контексті реалізації завдань Нової української школи.
Знання психолого-педагогічних засад процесу формування в учнів мотивації до вивчення біології.
Розуміння методичних особливостей процесу формування мотивації до вивчення біології засобами інноваційних технологій навчання.
Розвиток навичок добору та поєднання методів, методичних прийомів та засобів навчання у процесі формування в учнів мотивації до вивчення біології.
Розвиток навичок планування освітнього процесу з біології на основі поетапного формування мотивації навчальної діяльності.
Розвиток навичок планування та проведеннях різних видів навчальної діяльності.
Усвідомлення важливості врахування індивідуальних особливостей кожної дитини для створення безпечного та емоційно комфортного освітнього середовища.
Розвиток навичок організації освітнього середовища, орієнтованого на дитину та розвиток спільноти.
Відгуки користувачів