На сьогодні ключовими в суспільстві та системі освіти,
зокрема повної загальної середньої освіти, є процес
становлення Нової української школи, яка має закласти її новий
зміст на основі формування компетентностей, ціннісних ставлень
і суджень дітей та учнівської молоді, необхідних для успішної
самореалізації як «особистість цілісна, всебічно розвинена й здатна
до критичного мислення, патріот з активною позицією, новатор, здатний з
мінювати навколишній світ та вчитися впродовж життя». Виховний процес,
як наголошується в Концепції Нової української школи, має стати невід’ємною
складовою всього освітнього процесу, проходячи наскрізно як через навчальні п
редмети, так і систему позакласної, позашкільної роботи.
Виховання по-старому не зможе вписатися в оновлений освітній простір для дітей нового покоління.
У контексті нових викликів, які постали перед країною,
педагогічним працівникам необхідно переглянути практику виховної роботи та захисту дітей
у закладі освіти: слід зробити все, що допоможе дітям відновити відчуття безпеки;
потрібно бути готовими до непростих запитань з боку здобувачів освіти.
Учні мають відчувати, що вчителі готові їх вислухати, допомогти проаналізувати відчуття та досвід.
Посилення національно-патріотичного характеру навчання та виховання передбачає
використання у виховній роботі з учнями кращих традицій та звичаїв українського народу.
