Творчість Ернеста Гемінґвея — це один із наріжних каменів світової літератури XX століття, за який автор отримав Пулітцерівську (1953) та Нобелівську премію з літератури (1954). Його стиль, відомий як «принцип айсберга», докорінно змінив художню прозу, замінивши пишні описи лаконічністю, стриманістю та глибоким підтекстом. Гемінґвей став головним рупором «втраченого покоління» — людей, чию юність та світогляд зруйнувала Перша світова війна.




