День Подяки чи Обжинки: що спільного між давнім українським святом та традиціями США?

День Подяки — одне з найбільших та найпопулярніших свят у США, проте в Україні про нього все ще мало відомо. А тим часом дуже скоро його можуть зробити ще одним офіційним вихідним! Розповідаємо, що відомо про це свято та як його святкують в Україні.

День Подяки може зʼявитися в Україні?

У Верховній Раді ще в серпні 2023 року порушували питання про введення офіційного вихідного дня та створення нового державного свята – Дня Подяки.

Встановлення дати святкування Дня подяки має логічну аргументацію: насамперед це підняття вдячності на загальнонаціональний рівень (як це зроблено у деяких високорозвинутих країнах), коли кожна людина матиме офіційну нагоду висловити подяку всім тим, кому вона бажає це зробити, – пояснюють доцільність законопроєкту.

Дату свята пропонують встановити на 22 жовтня, адже в цей день у світі також святкують ще одну неофіційну дату – День змін на краще. Свято, як відзначили автори проєкту, має сформувати в українському суспільстві поняття вдячності та нову традицію. Поки що законопроєкт знаходиться на розгляді у парламенті, тому якщо в Україні й зʼявиться нове свято, то лише через рік.

Як зʼявився День Подяки: цікаві факти

Свято бере початок ще з часів заселення американського континенту. У 1620 році до берегів Америки прибув перший корабель з англійцями, які вирішили пошукати кращої долі у Новому Світі. Життя перших переселенців було вкрай важким: новий клімат, дикі звірі, прерії, хвороби. На допомогу нещасним людям прийшло корінне населення – індіанці, що змогли навчити людей вести побут, полювати на місцеву фауну та долати усі труднощі.

Завдяки новим знанням пілігримам вдалося подолати вкрай важку та голодну зиму 1621 року і, зібравши перший врожай, губернатор Нового Світу Вільям Бредфорд оголосив свято на честь подяки Богові та корінним мешканцям, який відзначили молебнями та банкетом. 
За кілька років пілігримів настигла посуха, й губернатор знову наказав усім молитися та дотримуватися посту. За кілька днів після цього пішов дощ і тоді свято було затверджено вже назавжди. Була й обрана дата: 29 листопада. Національним святом та вихідним днем День Подяки став вже за президентства Авраама Лінкольна, у 1863 році.

Традиції Дня Подяки

Найголовніша традиція Дня Подяки – це родинний обід, на який збирається декілька поколінь однієї родини та найближчі друзі. Перед тим, як різати індичку, кожен вимовляє слова подяки за все те, що сталося в його житті за останній рік. 

• Традиційні страви — символи свята. Запечена індичка з журавлинним соусом, великий гарбузовий пиріг, качани «індіанської» кукурудзи, фрукти, а особливо – виноград, який символізує рог достатку. 

• Парад Macy's у 1979 році. У Нью-Йорку з 1927 року проходить масова хода, що організується універмагом Macy's. Вигадана як маркетингова акція та розвага, сьогодні хода є однією з головних традицій свята. Головна памʼятка: надувні іграшки величезних розмірів, які проносять від Центрального парку до входу в універмаг, а напередодні відбувається церемонія надування іграшок. 

• Піднесення індички президенту. Кожен президент США з 1863 року урочисто розрізає головну індичку, яку спеціально вирощують у саду при Білому Домі. Однак з 1989 року Джордж Буш-молодший помилував індичку та відправив її до зоопарку. Відтепер ця традиція існує саме у цьому вигляді. 

• Чорна пʼятниця. У день після Дня Подяки – національний вихідний у США, починаються передріздвяні розпродажі в магазинах та Інтернеті. У цей день магазини відкриваються о 5 ранку, а зачинаються дуже пізно, а таку назву день розпродаж отримав через величезні затори на дорогах. До речі, саме з Чорної пʼятниці починається сезон великих розпродажів до Різдва. 

• Благодійні ярмарки. Діти по усій країні роблять іграшки у вигляді індичок з різних матеріалів: шишок, палиць, пластиліну, глини. При закладах освіти, гуртках, монастирях влаштовують ярмарки, кошти з яких спрямовують на благодійні обіди для бідних людей. Ця традиція була започаткована у період великої депресії.

Парад біля універмагу

Словʼянський День Подяки: Обжинки

Ті, хто запропонував святкувати День Подяки офіційно, забули про давнє свято Обжинки, яке святкують наприкінці липня, перед періодом Спаса. Коли жнива закінчувалися, господарі приносили до церкви житні вінки, щоб священник освятив їх разом з плодами. Після цього колоски перемалювали у борошно та пекли хліб, яким пригощали рідних та усіх, хто заходив в гості. 
Вже восени, після збору останнього врожаю, женці ходять по полю, збирають колоски, плетуть спільний вінок та співають після. Вінок кладуть на голову найкращій жниці та, співаючи обрядові пісні, йдуть до подвірʼя господаря поля. Вінок та сніп дарують господарю, щоб у наступний Спас його віднести до церкви. 
Свято знайшло своє відображення й у літературі. Вперше традиції описав український етнограф Яков Головацький «Народні пісні Галицької та Угорської Русі», а Олена Пчілка написала відомий дитячий віршик «Ходить гарбуз по городу».

Джерело: Вікіпедія

Цікаво, що автори законопроєкту про День Подяки запропонували відродити саме свята Обжинок, адже його головні традиції збігаються з сенсом американського свята:

1. Наші предки також раділи та дякували за землю, врожай та дари осені. 
   Окрім того, у центрі уваги тут також був гарбуз, як символ достатку. У США на стіл ставлять гарбузовий пиріг та готують запіканку. В Україні гарбуз виставляють на подвірʼї, використовують у декорі та створюють смачні страви.

2. Наші предки ходили на толоки. У день Обжинок жителів села скликали на прибирання або ж безплатно допомагали тим, кому найважче впоратися з сільськогосподарськими роботами. За роботу працівників частували смаколиками, а потім усі разом співали пісні.

3. Чому Обжинки були забуті? Це давнє словʼянське християнське свято відійшло у небуття після початку колективізації, що спотворила побут українського села та замордувала людей - носіїв давніх традицій. Замість Обжинок більшовики запропонували у 1929 році день врожаю та колективізації, які відзначали змаганнями колгоспів та ярмарками. Мільйони українців загинули під час Голодомору, Другої світової війни та репресій, так свято Обжинок відійшло у небуття. 
   Вперше про нього згадали вже наприкінці 1990-х і з того часу іноді проводять тематичні фестивалі та святкування.

Джерело: http://www.news.dks.ua

Подяка – це світло в душі: чому таке свято потрібне українським дітлахам?

Головний сенс Дня Подяки – це власне, подяка. За усе добре та хороше, що сталося, це єднання з родиною та любов до ближнього. Україна сьогодні виборює свою свободу і саме від наших дітей залежить, якою вона буде у майбутньому та чи будуть прийдешні покоління цінувати тих, хто поліг за їхнє вільне життя. Ось лише три головні причини, чим допоможе Україні власний День Подяки: 

Поціновування праці. Сучасні діти зростають у розмаїтті розваг, Інтернет-забав та знають, що майже все можна придбати в магазині. Для цього потрібні лише гроші. На такому фоні важливість щирих відносин, порядності, гарної праці знижується. Український День Подяки може допомогти дітям зрозуміти: щоб щось отримати, варто попрацювати, адже у першу чергу це свято – подяка за працю в полі та майбутній врожай.

Єдність з родиною та країною. День Подяки в США обʼєднує усю країну за величезним святковим столом. Таким чином можна відчути підтримку та справжнє тепло людей. Особливо чутливий цей момент для тих українських родин, хто чекає додому власних захисників. 

Подяка за життя. Серед тривог, небезпеки обстрілів, поганих новин здається, ніби світ повністю пірнув у пітьму. Однак варто памʼятати: промінь світла завжди у наших руках. Ще один сенс Дня Подяки – це зрозуміти, що усі випробування лише загартують нам душу, а потім настане час нашої перемоги! У США прийнято в цей день дарувати святкові листівки, де обовʼязково пишуть про те, що усі труднощі минуться.

Ну і наостанок: ще декілька цікавих традицій Дня Подяки

• У Канаді в День Подяки заведено знімати відео з роботи. Можна зняти короткометражний фільм, або інтервʼю. Потім його показують дітям та підліткам, щоб ті побачили робочі будні на власні очі. Таким чином вшановують працю та привчають до неї покоління, що зростає. 

• У Ліберії палять багаття. Так, День Подяки існує і в Африці – туди його привезли англійці у XX столітті. В цей день люди збираються на пікніки та палять багаття, куди промовляють свої побажання на наступний рік. Жителі країни вірять, що сили вогню примножують думки.

• В Австралії в цей день пригощають звірів. Усі знають, що цей найвіддаленіший континент славиться своєю багатою фауною. Австралійці ніколи не скривдять тваринку, навіть якщо вона забігла на їхню територію. У День Подяки в багатьох жителів країни заведено частувати звірів фруктами, овочами, насінням та мʼясом. Для цього навіть окремо закуповують корм.

Загалом, День Подяки, де б він не святкувався, несе з собою найбільшу магію людства: єднання та любов до свого ближнього. Це те, що гріє нас взимку, дає сили та рухає вперед, коли хочеш ось-ось здатися. 

Цікаво, що не тільки аналог Дня Подяки зустрічається в українській історії — традиції святкування Гелловіну також перегукуються зі старовинним святом Самайн та язичницькими традиціями.