Реформа шкільного харчування: за і проти

Здавалося б, різноманіття страв у шкільному меню повинно лише потішити, адже раніше існував обмежений вибір з кількох позицій (якщо повезе), які вже давно «приїлися». Тепер учні можуть спробувати нові смаки й при цьому мінімізувати шкоду для свого здоров’я. Так, за даними ВООЗ, в Україні кожна п’ята дитина має зайву вагу, а у кожної десятої – ожиріння. Цьому сприяє не тільки надлишок цукру в їжі, як зазвичай вважають, але й неправильне харчування в цілому, зокрема споживання фастфуду.

Не встигла «новонароджена» реформа набрати обертів, як вже отримала досить неоднозначну реакцію у суспільстві. Найбільше невдоволення викликав пункт про відмову від солі й цукру, мовляв, діти ніколи й нізащо не стануть їсти «неприправлені» страви.

«Всеосвіта» провела невеличке опитування серед батьків та вчителів, щоб дізнатись, як у їхніх закладах освіти реалізується реформа шкільного харчування й з якими труднощами пов’язане її впровадження. 66% респондентів не підтримують оновлене меню у закладах освіти, а 34% вважають, що зміни – позитивні.

«Проти»

Так, противники реформи аргументують свою позицію насамперед тим, що їжа у шкільних їдальнях стала прісною, несмачною, й навіть какао подають без цукру. Мовляв, нові страви на смак, неначе трава. До того ж їх не вистачає для потреб молодого організму – підліткам доводиться «доганятися» випічкою.

Дехто наголошує, що у «кухні» Клопотенка – забагато заморських страв, тоді як традиційні українські страви майже цілком ігноруються. Ще один аргумент проти реформи – надлишок приправ, які шкодять здоров’ю дітей: у нові страви додають лимонний сік, куркуму, соус з оцтом та гірчицею. За словами опитуваних, це може спровокувати проблеми з підшлунковою, шлунком й кишківником.

Не оминули увагою й ріст цін, який частина респондентів вважає суттєвим мінусом впровадження нового меню. Якщо раніше батьки платили 20-25 гривень за обід, то тепер у деяких закладах освіти ціна виросла до 60 гривень. Особливо це б'є по гаманцю родин, в яких дві-три дитини.

Крім того, батьки та вчителі основну проблему реформи харчування вбачають також у відсутності кваліфікованого персоналу та відповідних умов і техніки у харчоблоці. Кухарі, які роками готували одні й ті ж самі позиції у меню, тепер змушені підлаштовуватись під новий набір страв – а це вимагає нових знань, тобто, підвищення кваліфікації. З іншого боку, їдальні у деяких закладах освіти потребують суттєвого переобладнання, щоб відповідати усім вимогам, наприклад, зонуванню приміщення: один стіл – для м’яса, інший – для риби тощо.

Відповідно, зросла й кількість паперової роботи. Відтепер працівники харчоблоків мають заповнювати величезні стоси документів – і це також називають одним із вагомих недоліків реформи.

«За»

Прихильники оновленого шкільного меню сприймають реформу як початок здорової культури харчування, яка, на жаль, сповідується не у всіх родинах. До того ж нові страви – це можливість дізнатись про різноманіття світової кухні. За словами респондентів, дітям подобається експериментувати, вони із задоволенням шукають інформацію про те, що таке пастуший пиріг, лобіо, фріттата, курячі нагетси, ньокі, бефстроганов тощо та навіть просять приготувати вдома.

Батьки та вчителі також наголошують на тому, що проблема – не у меню, яке містить дійсно корисні та смачні страви. Головна проблема у кваліфікації кухарів, наявності якісних продуктів та у відсутності відповідного обладнання.

Що говорить Євген Клопотенко

На своїй сторінці у фейсбуці розробник шкільного меню Євген #Клопотенко наголосив, що батьки можуть спокійно проконтролювати, як впроваджується нова реформа харчування у їхніх закладах освіти.

Як можна зрозуміти та проконтролювати, наскільки все чесно:

• Перегляньте норми. Якщо їжа не відповідає прописаним тезам, то це – порушення.

• Якщо у школі повністю відмовилися повністю від цукру та солі, то це не є коректним.

Ми з командою спеціально пролобіювали перехідний етап. Це означає, що кількість солі та цукру мають зменшувати поступово.

• Ситуація: у школі оголосили, що там тепер складають меню за Євгеном Клопотенком. Можна переглянути, які страви вже розроблені, який вони мають вигляд, та перевірити, чи схожі вони страви у вашому закладі освіти. Якщо є невідповідності, то це – порушення.

Щоб ви могли це проаналізувати, завдяки Україно-швейцарський проєкт Діємо для здоров‘я, моя команда створила на основі розроблених рецептур, детальні техкартки. Там є фото страв, покрокове приготування та інші подробиці. Все у вільному доступі.

• Якщо ви знайшли порушення, то можете попросити пояснень в адміністрації школи. Якщо школа не реагує, то ви маєте право звернутися до ДПСС. Для цього вони створили спеціальний чат-бот у телеграмі: @derzhspozhivsluzhba_bot

Але навіть при всіх цих обставинах я розумію, що деякі кухарі мають недостатню кваліфікацію. Тому у лютому-березні моя команда Культура їжі I Cult Food разом з Україно-швейцарським проєктом Діємо Для Здоров'я запустять в обласних центрах офлайн-тренінги для кухарів, – зазначив Євген Клопотенко.

Зрештою, реформа шкільного харчування тільки набрала чинності – фактично вона ще сира, і які результати дасть її впровадження, можна буде зрозуміти лише з часом. Це довготривалий процес, який, з огляду на роками незмінювану систему, супроводжуватиметься неминучими труднощами. Усе нове завжди сприймається важко, а зміни – навіть позитивні, – викликають супротив, адже до них потрібно підлаштовуватись.

Вже зараз можна сказати, що оновлення меню – це лише частина справи. Щоб реформа запрацювала на повну й була ефективною, потрібно насамперед підвищувати кваліфікацію кухарів й забезпечувати харчоблоки і їдальні закладів освіти необхідним обладнанням та якісними продуктами. 

Просте остаточні висновки робити зарано. Лише через кілька років повною мірою вдасться оцінити результати нововведення. 

Довідково:

В Україні з 1 січня 2022 року повною мірою запрацювала реформа шкільного харчування, ініційована першою леді Оленою Зеленською. Нове меню для шкільних їдалень суттєво розширилось – відтепер у ньому 160 страв, серед яких незвичні для українських споживачів пастуший пиріг, лобіо, фріттата, курячі нагетси, ньокі, бефстроганов тощо. Проте всі вони містять обмежену кількість солі та цукру, жирів рослинного й тваринного походження та субпродуктів. Натомість учні частіше споживатимуть молоко й кисломолочні продукти, м'ясо, рибу, свіжі овочі та фрукти.

Вас також можуть зацікавити такі матеріали: Нове шкільне меню: розпочався моніторинг харчування дітей