Особливості використання арттерапевтичних технік у роботі з дошкільниками

Як обрати арттерапевтичну техніку та чого варто уникати на арттерапевтичних заняттях?

Арттерапія є широко поширеним методом допомоги з психосоціальними проблемами дитини. Це дуже цікавий вид терапії (діагностики, навчання навичок, розвитку тощо), тому варто навчитись розуміти, як використовують цей інструмент в освітньому процесі і як інтерпретувати продукт творчості дитини.

У вебінарі когнітивно-поведінкова психологиня Інна Строгова навчила добирати техніки для необхідних задач та висвітлила доцільність використання арттерапевтичних технік у роботі з дітьми дошкільного віку.

Як обрати арттерапевтичну техніку?

Сьогодні існує багато інформації про арттерапію й інколи важко обрати з усього запропонованого те, що потрібно саме вашим дітям.

Спікерка використовує метод арттерапії у своїй діяльності для зображення того, що важко описати. Малюнки дітей у віці 3-6 років будуть інформативнішими, ніж те, що може розказати сама дитина. Вона може не розуміти, що з нею відбувається, але через малюнок може відбуватись хороший діалог.

Коли ми використовуємо арттерапевтичну техніку, то важливо розуміти, який результат завдяки їй хочемо отримати. Тож такі техніки можна поділити на дві групи:

діагностика (дослідження страхів, стосунків в групі);
навчання навичок (розвиток пізнавальної активності, навчання навичок комунікації, зняття напруги).

Арттерапевтичні техніки відрізняються від звичайної творчості, в якій є більше свободи. В арттерапії вже є мета: щось дослідити або якось допомогти дитині.

Питання для самодопомоги:

Що досліджуємо?
Як впливає ця техніка/вправа?
Який очікуємо результат?
Яка презентація?
Скільки потрібно часу?

Особливості інтерпретації

Як тільки арттерапія з’явилась в Україні, то були створені певні посібники, в яких пропонували дуже обмежені уявлення про інтерпретацію малюнків дітей, яка часто бувала невірною. Ніхто не зважав на те, у який спосіб взагалі виконувати те чи те завдання і що при цьому відчуває сама дитина.

Досить часто стурбованість батьків та педагогів викликає використання чорних кольорів у малюнках дітей. Насправді це лише стереотипні інтерпретації дорослих, адже цей колір контрастує з білим папером, тому й може бути таким популярним серед дітей, і це абсолютно нормально. Звичайно, якщо дитина малює тривожні картини, зображує деструктивні сцени та в цілому закривається від усіх, тоді, звичайно, варто на це реагувати. Однак якщо дитина просто використовує чорний колір у малюнках – це ще нічого не означає.

На що варто звертати увагу?

Чи робить таке завдання дитина вперше чи це повторення.
Якщо дитина малює це не вперше, то як зараз змінилась поза, наскільки вона напружена/розслаблена, як тримає олівець, наскільки сильно тисне, які дає коментарі, як часто дивиться на дорослого/просить про допомогу чи ні.
Що думає про продукт творчості сама дитина, як його інтерпретує.

! Важливо перед виконанням арттерапевтичних технік не показувати стандарти, як це має бути.

Можливі складнощі

Посилення/проявлення вікових особливостей: дитина робить завдання на швидку руку, відмовляється робити та заважає іншим.
Очікування/інтерпретації вчителя: псує свою роботу, перенапружується, просить зробити за нього.

Варто розуміти, що такі труднощі можуть траплятись, і не всі діти будуть готові сидіти та малювати, це абсолютно нормально. Тож спікерка радить розпочинати з коротких та зрозумілих технік, аби діти поступово звикали до цього виду діяльності.

Що не варто робити на арттерапевтичних заняттях?

1. Квапити дитину, казати свою оцінку/інтерпретацію.

2. Робити сумну/надто серйозну презентацію арттерапії.

3. Виконувати інтерпретацію лише з підручником.

4. Робити страшні висновки/діагнози.

5. Надмірно допомагати дитині.

6. Порівнювати з іншими роботами дітей.

Що варто робити на арттерапевтичних заняттях?

Забезпечити простір/час для творчості й гри.
Підготувати цікаву презентацію.
Інтерпретувати вправу як частину великого пазла.
Підібрати за віком складність і час виконання вправи для дітей.
Підтримувати без завірення.

Іноді діти можуть запитувати: «А в мене вийде?», «Я не вмію це робити» тощо. Дуже часто вчителі відповідають: «Ти спробуй, в тебе обов’язково вийде». Ця фраза може ніби суттєво полегшити стан дитини, проте ми не знаємо, як сама дитина уявила собі цей кінцевий результат. Змалку у дитини може розвиватись перфекціонізм, і після закінчення малюнку є ймовірність того, що вона розчарується у тому, що в неї вийшло. Замість цього варто сказати дитині: «Спробуй так, як піде, як вмієш, а там подивимось».

Арттерапія – це не творче заняття, а цілеспрямована діяльність, котра допомагає розвивати певну навичку. Ми повинні володіти розвиненим критичним мисленням для того, аби інтерпретувати малюнки дітей не просто з підручника.

Для того, щоб дізнатись більше про особливості використання арттерапевтичних технік у роботі з дошкільниками, переходьте за посиланням та дивіться вебінар Інни Строгової: